Жителі окупованого Бердянська міняють речі на їжу та платять "данину" бурятам

Телебачення у місті відсутнє ще з початку березня, а домашній інтернет зник близько двох тижнів тому.

t.me/brdVP

Окупований росіянами Бердянськ опинився на межі виживання, всього за місяць місто відкотилося до часів СРСР. Місцеві жителі залишилися без грошей, продукти подорожчали, а російські солдати збирають данину. Про це мешканці розповіли "Громадському".

– Ми прожили в окупації місяць. Вирішили їхати, коли одного разу на вулиці зрозуміла, що повернулася до Радянського Союзу. "Відкат" на 30 років у атмосфері! На радіо - пісні лише 1950-60-х років, – розповіла жінка, яка покинула рідне місто, залишивши там два будинки та сімейний бізнес.

Сім'я виїжджала на двох авто, і тільки щоб їх заправити, довелося витратити 10 тисяч гривень. Бензин у місті наприкінці березня коштував 250 грн за літр.

У місті розуміють, що жодного курортного сезону вже не буде. Просто для того, щоб потрапити до міста із Запоріжжя, треба заплатити від 3 до 5 тисяч гривень, а на таксі – усі 8-10 тисяч. Сама ж 200-кілометрова дорога може затягнутися на три дні: на ній встановлено 20 ворожих блокпостів. На них не просто оглядають авто, документи та багажники, але змушують повністю розвантажити авто, а чоловіків - роздягнутися, щоб перевірити наявність татуювань.

- У нас же курортне місто, і більшість цілий рік жила на зароблені за сезон гроші. А сезону не буде! – визнає місцевий підприємець Віктор, який 8 років тому перебрався до Бердянська з Києва та відкрив гостьовий будинок на 30 осіб.

Він не поїхав із міста, оскільки має будинок на узбережжі моря та підозрює, що його відіжмуть, як тільки-но власник поїде.

- До квітня були якісь гроші, у мене завжди було багато запасів продуктів, зокрема й консервація. Але все закінчується, я прийняв трьох переселенців із Донецької області, доводиться з ними всім ділитися – живі люди! Якось крутимося, іноді якась поденна робота є - комусь дрова заготовити, завантажити-розвантажити, іноді рибу ловимо у морі. Потихеньку продаємо все, що можемо. Продав дещо з речей, мобільний телефон та ноутбук майже за безцінь віддав. Скоро город дасть урожай, але ж треба хліба, цукру, соняшникової олії, спецій, не кажу вже про каву, чай або сигарети. Чай п'ємо з вишневих та малинових гілочок. А ось із сигаретами – жах, – зізнається чоловік.

Тим часом ціни у Бердянську повністю вийшли з-під контролю, але дещо знизилися останнім часом лише тому, що у людей просто закінчуються гроші. Розчинна та зернова кава у середньому коштує 1200 гривень за кілограм, гречка – близько сотні гривень, а за десяток яєць доведеться віддати мінімум 40 гривень.

М'ясо у місті продають за понад двісті гривень за кілограм, курятина подорожчала вдвічі-втричі, а місцева риба – утричі. Також, як розповів Віктор, подорожчали сірники, мило, засоби гігієни, свічки. Багато чого взагалі немає у магазинах.

- Люди стали міняти речі на продукти, продавати навіть кухонне начиння за безцінь, аби якось вижити! Багато людей залишилися, місто ж немаленьке. Людям, гадаю, було куди їхати, але так швидко замкнулося кільце. Багато хто сподівався, що це ненадовго, а більшість просто побоялася їхати і кидати все нажите, – пояснює Віктор.

Тим часом російські солдати захопили місцевий хлібзавод, м'ясокомбінат, підприємство з виробництва тротуарної плитки і не лише.

– Вони сидять в управлінні СБУ, відділенні поліції, міській раді, бердянській колонії, райадміністрації. В останній базуються працівники ФСБ. Місто заповнене озброєними конвоїрами. Обладнання у фермерів у селах, увесь транспорт забрали, декому ще й не повернули. У них два варіанти: або все забираємо, або співпрацюєш із нами, – розповіла місцева підприємниця.

Із підприємців, які пішли на співпрацю з окупантами, щомісяця збирають данину озброєні буряти. Гроші беруть лише готівкою.

Бюджетники і пенсіонери, що залишилися в місті, продовжують отримувати кошти з держбюджету, але зняти з картки готівку коштує 10-15% від суми, а листоноші "Укрпошти" пенсії вже не приносять.

Через те, що у людей катастрофічно не вистачає грошей навіть на їжу, з'являються черги за гуманітаркою від окупантів.

У місті також досі немає газопостачання. Електромережі, як розповідає Віктор, також не витримують навантаження. Проблеми є також із водопостачанням. Вода лише технічна, оскільки росіяни не дають доставити хімічні реагенти на станцію для очищення води.

Також місто опинилося у повній інформаційній блокаді. Мобільний зв'язок працює нестабільно. Людей змушують купувати карти російського мобільного оператора, телебачення та інтернет відключили.