Національний банк України вперше із запровадження воєнного стану підвищив облікову ставку – з 10 до 25% річних. Голова НБУ Кирило Шевченко у Фейсбуці вирішив пояснити, чому Нацбанк повернувся до застосування облікової ставки, а також підвищив її "суттєво та одномоментно".
"На початку повномасштабної війни ми утримувалися від ухвалення рішень щодо облікової ставки. Такий підхід був виправданий в умовах значного психологічного шоку... Поки економіка поступово адаптується, психологічний шок замінюється економічною логікою прийняття рішень бізнесом та населенням", - написав він на своїй сторінці.
За словами Шевченка, рішення дозволить підвищити доходність гривневих активів, інакше відбудеться швидке виснаження міжнародних резервів для підтримки курсової стабільності.
Найближчими місяцями інфляція зростатиме, що загрожуватиме перетіканням гривневих заощаджень в іноземну валюту.
- Ми очікуємо, що уряд та банки відреагують на зміну облікової ставки відповідним підвищенням ставок за ОВДП та депозитами, - заявив Кирило Шевченко.
Голова НБУ зазначив, що правління має намір "у перспективі" знизити облікову ставку.
Правління НБУ ухвалило рішення підвищити облікову ставку до 25% з 3 червня. У прес-службі Нацбанку заявили про подальшу загрозу "доларизації економіки".
У коментарях під повідомленням НБУ у Фейсбуці користувачі запитують, що "робити іпотечникам" і "чи зможуть компанії брати кредити під такі ставки?".
На брифінгу за рішеннями НБУ з монетарної політики заступник голови Нацбанку Юрій Гелетій повідомив, що правління пропонує парламенту, окрім повернення до оподаткування імпорту, запровадити додатковий імпортний збір на некритичний імпорт. У НБУ сподіваються, що цю ініціативу прийме парламент.
Кирило Шевченко заявив про необхідність розпочати обговорення нової програми з Міжнародним валютним фондом.
Під обліковою ставкою розуміється відсоткова ставка, по якій центральний банк країни надає кредити комерційним банкам. Що вища облікова ставка, то більший відсоток стягують комерційні банки за кредит.