У німецькому Лейпцигу пройшов 9-й чемпіонат Європи серед водіїв трамваїв Tram-EM European Tramdriver Championship. І одразу двом представникам України вдалося посісти друге призове місце.
Львів'янка Ірина Козак та киянка Галина Загорна набрали однакову кількість балів (по 2030). Українки поступилися 120 очками переможцю зі Швеції, але при цьому випередили свого найближчого переслідувача у турнірній таблиці на 180 балів. У командному заліку команда з «Львівелектротрансу» стала п'ятою, «Київпастрансу» - шостою.
«КП в Україні» поспілкувалися з Іриною Козак із «Львівелектротрансу».
Багато крутих поворотів
- Водієм трамвая я працюю вже більше 12 років. До цього була кондуктором на підприємстві «Львівелектротранс». А коли у 2009 пройшла реорганізація та кондукторів скоротили, подумала: чому б не стати водієм трамвая? Людей знаю, решті можна навчитися, – розповідає «КП в Україні» Ірина Козак. - Починала з легких маршрутів, зараз працюю здебільшого на восьмому (це найновіший у Львові). Він з'єднує центр міста та найбільший спальний район – Сихівський масив. Люблю цей маршрут, тому що, крім нього, є лише один із виділеною лінією, де можна спокійно їхати і навіть трішки розігнатися.
Найважче у роботі вагоновожатого те, що більшість маршрутів проходить крізь дороги загального користування. Доводиться враховувати поведінку всіх учасників дорожнього руху та намагатись не відставати від графіка. А знаючи наших водіїв, не варто дивуватися регулярно припаркованим на коліях автомобілям.
- Наразі особливо складно, оскільки кількість особистих авто через наплив переселенців на вузьких вуличках Львова суттєво зросла. Люди здебільшого дезорієнтовані. А деякі не розуміють, що існує громадський транспорт, який повинен мати перевагу на дорозі, - розповідає Ірина Козак.
Ну і, звичайно, рельєф… Він у Львові особливий, з масою підйомів і спусків, коротких кривих, максимально різких дуг на поворотах. Вагоновожаті пишаються своєю роботою: львівському трамваю 128 років, і він, безумовно, надає місту додаткового шарму.
Дві тактики: "тихіше їдеш ..." і "бий по максимуму"
Ірина вже має у своєму активі змагання серед водіїв трамваїв на рівні України, що проходили у Кривому Розі. З цікавих завдань їй запам'яталося, наприклад, визначити точну швидкість вагона, не підглядаючи на спідометр. Загалом завдання на тих же міжнародних змаганнях у Лейпцигу значно складніші за повсякденну роботу.
- Однозначно змагання важчі. До того ж ми з командою навіть уявити не могли, що до України буде стільки уваги. А я, зізнаюся чесно, не дуже люблю цього… Тому що велика увага – це велика відповідальність, - зізнається переможниця. - Організатори турніру, щоправда, попереджали – вони повністю підтримують зараз нашу країну. І дійсно: все на турнірі прикрасили у синьо-жовто-блакитні кольори. Навіть трамвайчики, де проходили випробування.
Турнір складався із п'яти завдань. Перше – вміння відкрити другі двері у заданому на платформі місці.
- Це найважче. Здавалося б, що ми робимо це щодня. Але маємо орієнтир – знак зупинки. Плюс добре відчуваємо габарити та можливості своїх трамваїв. А тут наосліп, ще й на іншій техніці, - пояснює наша співрозмовниця.
Друге - входження трамвая в криві повороти, не зачіпаючи перешкод. Це спільне завдання одразу для двох учасників команди – один перепони ставить, другий їх долає. Із цим Ірина та її партнер по команді Степан Поплавський упевнено впоралися. Як ми вже згадували, у Львові вистачає таких кривих ділянок, що пішло на користь нашим учасникам турніру.
Третє завдання – екстрене гальмування на швидкості та розрахунок гальмівного шляху без додаткових приладів. Це перевірка самих водіїв на те, як швидко вони можуть освоїти новий вагон. Ну і останніми завданнями стали трамвайний більярд та боулінг.
- Результат залежить від фортуни та рішення, якою тактикою користуватися. Є дві тактики: перша - "тихіше їдеш, далі будеш", друга - "бий по максимуму, то щось і вийде". Ніколи не знаєш, яка правильна, - розкриває професійні секрети Ірина. – Але про результати ми навіть не думали. Наше завдання було – гідно виступити та триматися. Із цим наша команда впоралася на всі 100%.
За словами співрозмовниці, готуючись до змагань, тренери розробили відеоролик #closetheskyUA Львівський трамвай. І там звучали такі слова: «Ми українці, ми борці. Ми не їдемо по перемогу, ми вже переможці».
– Це про наших воїнів, про волонтерів, медиків, комунальників та звичайних людей, – каже Ірина Козак. – А після турніру я втомлена та щаслива. Було весело, щиро, місцями страшно та хвилююче.Зі всіх емоцій, які були за час довгої дороги додому, зараз чітко залишилося одне почуття: на наступний рік наш прапор має бути на першому місці турнірної таблиці TRAM-EM 2023.