Біженці повертаються додому
В умовах війни багато готелів та приватних садиб-готелів перепрофілювалися на пункти прийому переселенців. Десь жителям областей, де йдуть бойові дії, пропонують знижки, десь просто не піднімають ціни, хоч до літа – це звичайна справа на курортах. Як і до найвищого зимового сезону.
Селище Ворохта в Карпатах майже з усіх боків оточене горами та лісами. Воно лежить у верхів'ї річки Прут на висоті 850 м над рівнем моря на території Карпатського природного національного парку.
Неподалік – база «Заросляк», звідки починається шлях на Говерлу.
Ворохта – одне з найпопулярніших місць для спокійного сімейного відпочинку з дітьми.
Після трьох місяців війни вимушені переселенці, які з лютого заселялися в місцеві готелі та гостьові садиби, потроху почали роз'їжджатися. Хтось рухається далі до Європи, але достатньо й тих, хто зміг повернутися до своїх рідних будинків – туди, де бої затихли.
Постояльці з Ірпеня та Маріуполя не такі, як усі інші
Співробітники туристичного комплексу «Ворохта» згадують гостей із Ірпеня, які втратили будинок.
- Люди, які приїжджали, дуже часто підходили до нас просто поспілкуватись – розповісти, поділитися своїми бідами, – розповідають співробітники готелю. - Дуже відрізнялися на тлі інших люди з Маріуполя... Вони були на нервах, коротше кажучи. Але це ніяк на обслуговуванні не позначалося. Постояльці з Ірпеня, що втратили будинки, були розгублені, плакали… Ми намагалися їх якось заспокоїти, втішити, розрадити. Потім - нічого, відходили... Погоджувалися йти на екскурсії, навіть якщо вони повторювалися. У лісі почували себе краще.
А потім за спеціальною програмою від сільради поїхали за кордон.
З російською мовою у спілкуванні тут не мають проблем – як зазначають у готелях, більшість постояльців завжди були російськомовними.
- У нас завжди з розумінням ставилися до цього - російською спілкувалися багато постояльців. Найчастіше приїжджали клієнти з Одеси, Дніпра, Кривого Рогу, до 2014 року – з Донецька, – зазначає персонал. – Зараз така сама ситуація. Жодних претензій не було ніколи. Проблем не маємо. Зараз можуть бути питання та прохання перейти на українську, але це скоріше у центрі селища, там, де магазини. Таке, дійсно, тепер буває.
Наразі готелі в Карпатах вже потроху починають приймати туристів. Хоча про заробіток цього сезону ніхто не думає – добре якщо люди взагалі знайдуть можливість їздити на відпочинок під час війни.
– На початку повномасштабного вторгнення ми надавали притулок біженцям, – розповідає «КП в Україні» співробітниця «Ворохти» Катерина. - Зараз така необхідність у людей вже трохи зменшується – вони повертаються додому, тому ми плануємо відновити нашу роботу як сімейного та дитячого табору – щоб на вихідні клієнти могли приїхати оздоровити діток на лоні природи. Також плануємо повертатися до наших екскурсійних програм. Щоправда, не знаю, наскільки це можливо у повному обсязі у воєнний час.
У довоєнний час у «Ворохті» користувалися популярністю тижневі екскурсійні тури. З початком вторгнення їх тимчасово відмінили – готелі працювали лише на прийом біженців.
Наразі все повертається на круги своя – люди вже потроху бронюють тури до Карпат, цікавляться екскурсіями. Хоча у багатьох готелях досі живуть біженці.
– Надія залишається на літо – почнуться канікули, відпустки, – зазначає Катерина. – Ми надаємо знижки – таких цін, як зараз, ми ніколи не мали. Ми розуміємо, що платоспроможність людей зовсім не та, що була раніше. Війна у будь-якому разі вносить свої корективи, і ми не можемо цього не враховувати.
Ходили чутки, що чоловіків-біженців у готелях не селять. Це не так – запевняють, що поселяють усіх, але є умови.
– Відповідно до законодавства чоловіки, яких ми поселяємо, протягом 72 годин мають стати на облік як переміщені особи у сільській раді, – пояснює «КП в Україні» черговий адміністратор «Ворохти» Костянтин Джигринюк. – Якщо у сільраді є документи, що вони мають стати на військову службу, то їм треба їхати до районного центру Надвірна. Поселення не заборонено, але з такою невеликою умовою.
Раніше, за словами Костянтина, було так само. Але бажаючих йти на облік чи селитися лише до трьох днів серед чоловіків не було.
«Які свята з танцями, якщо людям щодня похоронки приходять»
У «Ворохті» вартість проживання із дворазовим харчуванням знизили до собівартості – замість мінімальних близько 600 гривень з особи за день просять 350. Екскурсії та походи в гори тепер обходяться від ста гривень з особи.
– Зараз взагалі немає таких понять, як високий чи низький сезон – ми живемо не тими поняттями, і ціна найменша з тих, що може бути, – зазначає Катерина. – Усі ми зараз працюємо у новому режимі, не звичному для нас. Зміни сталися кардинальні.
Турами цікавляться не так активно, як минулого року. Але туристів все одно чекають та сподіваються, що до червня стане зрозуміло, наскільки сезон буде успішним.
- Яке буде завантаження - зараз ніхто не може передбачити, - зазначає «КП в Україні» директор з персоналу готелю «Ворохта» Світлана Шендерівська. - У нас до кінця березня готель був повністю зайнятий переселенцями. Наразі у міру визволення наших територій люди повертаються до себе додому. Багато вже виїхало. Чекаємо на охочих відпочити, пройти психологічну реабілітацію, побути на свіжому повітрі в лісі…
У туркомплексі ціни найнижчі за всю історію.
- Ну, хто зараз поїде на тури навіть за тими цінами, які були на початку бойових дій? - зітхає Світлана. – Нині людям не до цього. Ціни на все зросли, а зарплати залишилися ті ж самі. Якщо вони взагалі у людей є – багато хто втратив і доходи, і дах над головою.
Керівництво деяких готелів намагається увійти у становище гостей – змінюють цінову політику. Доводиться скорочувати і розважальні вечірні програми, а також екскурсії та походи.
– Програма старих турів буде не такою об'ємною, як раніше, – продовжує Світлана Шендеровська. - Багато від чого довелося відмовитися у зв'язку з тим, що немає і не очікується навіть влітку такого напливу людей, як раніше. Якщо раніше був повний готель – ми могли проводити 4-5 екскурсій та походів на день. Тепер їх буде менше. Вечірніх програм, як раніше, теж не буде – не той час. Ми не можемо собі дозволити проводити шоу «гуцульське весілля» з музикою та танцями, коли людям приходять похоронки.
Нейтральні програми збережуться. Також планують розширити перелік заходів для дітей.