У собачки Жужі, яка разом із хазяїном пройшла 200 кілометрів з Маріуполя, загоїлися лапки

Наразі собака та її 60-річний хазяїн перебувають у Києві.

tsn.ua

60-річний Ігор та його маленька собачка Жужа, які пішки змогли вийти з окупованого Маріуполя та дістатися до Запоріжжя, наразі перебувають у безпеці. Чоловік поступово приходить до тями після пережитого, а у Жужі вже загоїлися лапки, які вона до крові стерла під час небезпечної подорожі. Про це пише ТСН.

Зараз Жужа насолоджується весною в столичному парку, собачка вже заспокоїлася, а страшні рани на лапках майже загоїлися. Ігор каже, вона вже менш знервована, проте досі здригається від гучних звуків.

Маріупольці Жужа та Ігор прожили у місті під постійними обстрілами майже два місяці. І одного ранку 60-річний чоловік зрозумів: треба тікати - спочатку до Запоріжжя, а потім до Києва, де живуть його батьки. Вирушили напередодні Великодня зруйнованим містом, розбитими дорогами, через 25 російських блокпостів.

Декілька ночей довелося провести на блок-постах окупантів, іноді ночували у будинках незнайомців. Між Маріуполем та Запоріжжям – понад 200 кілометрів. Шлях здавався майже нездоланним для маленької Жужі.

- Бувало, лягає, не хоче йти, а я її умовляю: "Дідуся побачиш, ти ж його любиш" - вона ніби розуміла і йшла далі. Це друг мій по життю, останні 9 років. Я б її навіть ніс, — каже чоловік.

Коли до Запоріжжя залишалося 80 кілометрів, лапи собаки були стерті об асфальт, а Ігор почав втрачати надію, тоді їх дорогою підібрала вантажівка. Новий знайомий довіз Жужу та Ігоря до Запоріжжя, а там їх зустріли волонтери.

- Вони аж закричали – людина з Маріуполя. Основна увага була на Жужі, мені навіть прикро стало, — жартома каже Ігор.

Запорізька волонтер Людмила Швайка одразу ж почала надавати Жужі першу допомогу.

- Я повернула її, а в неї лапки кровоточили. Особливо передні подушечки стерті до крові. Їх привезли в обід до нас, і вона не зробила жодного кроку надвечір. І я в шухляді віднесла її на поїзд у вагон. Вона не виходила звідти, лежала, – розповідає волонтер.

Тепер Жужа та Ігор живуть у батьків чоловіка, вони у безпеці, але за звичкою продовжують прокидатися о 5-й ранку.