Про смерть Сергія Сергійовича повідомила його дружина та співавтор Марина Дяченко на своїй сторінці у соцмережах.
Надзвичайно лаконічний і шалено гіркий піст:
«Сергій Дяченко
14 квітня 1945 - 5 травня 2022»
І фото коханої людини. Їхній шлюб тривав 29 років, а знайомі вони були 33 роки. Причин смерті 77-річного письменника поки що не відомі. А любителі фантастики в Україні сумують за одним із найулюбленіших вітчизняних фантастів. Романи Дяченка – улюблені у всьому світі, видавалися і у США, і у Німеччині, Китаї, Франції та інших країнах.
Питання любові, людських стосунків, етики та моралі – ось, що відрізняло творчість Дяченків від побратимів по перу і робило її зрозумілою читачеві в будь-якому куточку земної кулі. У їхніх творах так чи інакше була магія: чарівники та відьми, чарівні істоти. А головна магія відбувалася, коли слова письменників переносилися на папір – і саме вона змушувала тисячі шанувальників чекати на вихід нової книги українських фантастів. У центрі їхніх творів завжди була людина – фантастика та фентезі служили лише екзотичним фоном для того, щоб передавати близькі та зрозумілі кожному почуття, переживання, душевні муки та складний моральний вибір.
Рекордсмени за кількістю літературних премій Сергій та Марина Дяченки навряд чи гналися саме за призами. Судячи з їхніх книжок, їм важливіше було виплеснути емоції, що накопичилися у їхніх душах, власні переживання, які вони вкладали у персонажів.
Звичайно, росіяни, як завжди, можуть спробувати надати собі славу, називаючи Дяченків російськими письменниками. Але насправді подружжя киян Сергія та Марини Дяченків завжди залишалося українцями, нехай навіть вони прожили кілька років у Москві. До 2009 року Дяченки жили в Києві, потім переїхали до Москви, а буквально через 4 роки осіли в Лос-Анджелесі (США). Багато їхніх творів вони писали відразу двома мовами – російською та українською.
А перемога Руслани на "Євробаченні-2004" та її композиція «Дікі танці» зачепила їх так, що 2006 року вийшов роман «Дика енергія. Лана». Про світ, який спіткала енергетична криза, і енергія стала найбільшою коштовністю – люди отримували життєву силу з енергопакетів, а без підзарядки вмирали. А Лана, така схожа на Руслану, могла жити своїм диким ритмом, обходячись без «синтетики».
Втім, це не найкращий їхній роман. Одним з найвидатніших творів (літературні критики навіть кажуть, що саме цей роман ввів фантастів Дяченків в розділ так званої «великої літератури») став Vita Nostra (2007) – абсолютно парадоксальний твір про метафізичні та психологічні трансформації, що зламують не лише долі головних героїв, але й звичний погляд читачів на світ.
Продовження підривної мозок книги ми дочекалися лише через 14 років – наприкінці 2021 року. І хай «Vita nostra. Робота над помилками» виявилася слабшою за першу частину, але як же було приємно знову зустрітися з уподобаною героїнею.
Ця дилогія – серед найпопулярніших робіт подружжя. Серед них також трилогія «Відьмине століття», романи «Ритуал», «Шрам», «Печера», «Мідний король».
Їхні книги не лише для дорослих – трилогія «Ключ від королівства» - для підлітків. Але з тими ж питаннями моралі, совісті, що і для старшого покоління, але тут ще проблеми дорослішання, як із віком змінюються погляди і на сім'ю, і на друзів, і на ворогів.
Давайте з сумом та вдячністю згадаємо, яким був Сергій Сергійович. «КП в Україні» зібрала кілька цікавих фактів із життя нашого відомого земляка.
Сергій Дяченко народився 14 квітня 1945 року в Києві, закінчив медичний інститут, вступив до аспірантури при Академії медичних наук, а потім розпочав заочне навчання у ВДІКу.
- Першим великим твором, написаним Сергієм Дяченком, став роман «Симфонія», виданий наприкінці 70-х років. Відомо, що автор поринув у написання твору настільки, що мало не був відрахований з аспірантури, проте зумів закінчити і її, і роман.
- На початку 80-х фільм із дипломної роботи Дяченка «Генетика і ми» про академіка Миколу Вавілова отримав Гран-прі Всесоюзного кінофестивалю.
- 1989 року Сергій Дяченко зустрів свою третю дружину – театральну актрису Марину Ширшову. Письменник побачив її у виставі «Заручники вічності» і навіть переписав сценарій фільму про Голодомор «Голод 33» у п'єсу «Гріхопадіння», де Марина мала грати головну роль. Проте з волі долі бенефісу не сталося, письменник та актриса розлучилися на кілька років. 1993 року знову зустрілися і створили сім'ю.
- 1995 року у Сергія та Марини Дяченків народилася донька Анастасія, яка пішла з життя після тривалої хвороби у віці 23 років.
- Перший спільний роман подружжя «Приворотник» був написаний після того, як Марина показала Сергію свої повісті. Цей фентезі-твір одразу став кращим дебютом на конкурсі «Єврокон». Потім світло побачили твори «Ритуал» та «Шрам».
- Кажуть, у написанні романів брав участь і кіт подружжя на прізвисько Дюшес. Хвостата муза, яка майже 20 років надихала письменницько-сімейний тандем, мала навіть персональне посвідчення члена Асоціації письменників України. За традицією, що склалася, Дюшеса пускали пройтися по клавіатурі, і з тієї літери, яку натиснув першою Дюшес, автори і починали свій роман.
- Письменники говорили, що працюють у жанрі "м-реалізму". Значення літери "м" вони прямо не пояснювали. Шанувальники творчості Дяченків розшифрували її як «магічний реалізм». У багатьох книгах письменницького подружжя є міфологічні персонажі з українського фольклору, що перенесені та діють у нашому часі чи далекому майбутньому.
- Марина та Сергій Дяченки – лауреати понад 80 премій у галузі літератури: премії імені братів Стругацьких, імені Кіра Буличова, премії «Аеліта». У 2008 році на конгресі письменників-фантастів роман Дяченків Vita nostra був названий найкращою фантастичною книгою початку ХХ століття, а документальний фільм The will of Victory за сценарієм письменників став номінантом на премію «Оскар».
- Книги письменників Дяченків виходять російською та українською мовами у жанрах сучасної наукової фантастики, фентезі та казки. Видаються в Америці, Німеччині, Франції, Китаї та інших країнах.
- У співавторстві Марина та Сергій написали 27 романів, сотні повістей та оповідань, видали понад 170 авторських книг (включаючи переклади іншими мовами, перевиданнями) загальним тиражем у мільйони екземплярів.