Депутат Олексій Ковальов: Я провів для себе певну межу - держзрадник ти чи ні

Народний депутат перебуває в окупованому Херсоні та відкидає закиди у колабораціонізмі.

facebook.com/Олексій Ковальов

За дві години до появи заяви «Слуги народу» про призупинення членства депутата Олексія Ковальова у фракції через підозру у державній зраді «КП в Україні» зателефонувала самому нардепу, щоб почути його аргументи.

Адже понад тиждень на адресу Ковальова звучали претензії у колабораціонізмі. Депутат не з'являється на пленарних засіданнях, а безвилазно перебуває на окупованій російськими військовими території Херсонської області. Ковальов - мажоритарник по 186-му округу (Херсонська область).

Загалом, читайте та робіть висновки.

Поїхав, нікого не попередивши

- Олексію, чи правильно я розумію, що ви з першого дня окупації перебуваєте на Херсонщині?

- Ні. 23 лютого я був присутнім на пленарному засіданні Верховної Ради. У ніч на 24 лютого залишався у Києві. На початку п'ятого прокинувся. Побачив новини, що почалася війна.

Керівництво Верховної Ради повідомило: чекайте – скоро розпочнеться засідання. Я у Києві чекав близько тижня. Жодних вступних не надходило. Коли відкриється засідання, було незрозуміло. Паралельно почала просуватися тема щодо онлайн-голосування.

- Стоп! Як не було засідання? 24 лютого депутати голосували за введення воєнного стану.

- Це було 24-ї о восьмій ранку.

- Ви були присутні на цьому засіданні?

- Ні. О п'ятій або шостій ранку надійшло повідомлення, що збираємося о восьмій – будемо вводити військовий стан. Я тоді фізично не встиг доїхати до Верховної Ради. Із Києва почали масово евакуюватися люди. Жахливі пробки виникли.

Олексій Ковальов: До виключення мене з чатів колеги дзвонили мені щодня. Від багатьох надходили прохання.

Після цього я чекав від Корнієнка (перший віце-спікер. – Авт.), Арахамії (голова фракції «Слуга народу». – Авт.) або хоча б Шуляк (голова партії «Слуга народу». – Авт.), щоб вони сказали, що далі. Але був тиждень мовчання. І я вирішив їхати додому. До того ж у Києві тоді взагалі не було людей. Все зачинено. Навіть продукти майже неможливо було купити.

- Ви попереджали Арахамію: "Давид, я їду"?

– Ні, нікого не попереджав. А навіщо? Якщо у нас мало бути онлайн-голосування, я не бачив сенсу попереджати будь-кого, що їду. Я вважаю, що у нас взагалі повинен бути окремий чат, щоб перевіряти, де хтось, живі/не живі народні депутати. Цього не було зроблено.

- А зараз такий чат є?

- Я не знаю. У мене було кілька чатів. І до моменту виключення мене з цих чатів у них не було такої інформації, перекликів

- Вас виключили з якогось партійного чи фракційного чату?

- Так. Виключили. Можливо, з метою безпеки. Мені ніхто не дзвонив, ні про що не попереджав. Навіть розмови не було із керівництвом фракції. Мене просто виключили – усе.

- Ви телефонуєте колегам по фракції?

- Ні. Питання в чому: до виключення мене з чатів колеги дзвонили мені щодня. Від багатьох надходили прохання – від евакуації людей до вивезення трупів із зони бойових дій на підконтрольну територію. Озвучувалися гуманітарні питання.

А після мого виключення із чатів таких питань більше не було.

- Коли вас виключили із чатів – у березні, квітні…

- Так буквально тиждень тому.

- Може, це пов'язано з тим, що у ваш бік почали звучати звинувачення в колабораціонізмі? Я подивилася вашу сторінку у Фейсбуці, і вона рясніє коментарями-звинуваченнями…

- Зачекайте. Я вам хочу поставити одне запитання. Ось учора був випадок із життя. На СТО працює майстер. До нього на УАЗику під'їжджають чотири озброєні людини і просять заклеїти колесо. Вони дають йому 200 рублів. Він відмовлявся брати ці гроші. Але вони поклали йому ці гроші на столик. І він заклеїв їм колесо. Якщо з формального погляду дивитися на чинне кримінальне законодавство України, то такі дії є колабораціонізмом. Зрозумійте, сидячи у Києві, реальність сприймають по-іншому.

«Якщо СБУ має конкретні факти, нехай пред'являть»

- Особисто для вас, де проходить межа між поняттям «патріот, який залишився на тимчасово окупованих територіях, щоб допомагати місцевим жителям», та «колаборант»?

- Будь-яке звинувачення має будуватися на фактах. Я втомився від того формулювання, яке у нас використовує СБУ: «у невстановленому місці, у невстановлений час, за невстановлених обставин…» хтось щось зробив. Це маячня!

Але для себе я провів певну межу: держзрадник ти чи ні, визначається тим, чи ти підтримуєш певний режим, служачи йому в якихось псевдоорганах влади, місцевого самоврядування. Я цього не роблю! Я виконую свої обов'язки виключно відповідно до законів України та статусу народного депутата. Усе! Якщо у них (СБУ. - Авт.) є конкретні факти будь-якої моєї роботи, я хотів би, щоб вони поклали на стіл. Лише конкретні факти. А не якісь змонтовані аудіозаписи.

У нас 24-го було вторгнення, а 28-го – окупація. Але в цьому проміжку часу багато хто виїхав – есбеушники, поліцейські, депутати… І в мене до них питань більше, ніж у них до мене. Я не роблю жодних дій щодо територіальної цілісності, суверенітету, незалежності нашої держави.

- На сьогоднішній день у вас є фізична можливість вільно залишати регіон і потім повертатися? Чи можете приїжджати на пленарні засідання Верховної Ради?

Олексій Ковальов: Ти - держзрадник чи ні, визначається тим, чи підтримуєш ти певний режим, служачи йому в псевдоорганах влади, місцевого самоврядування. Я цього не роблю!

- Наразі такої фізичної можливості немає. Після того як почали поширюватися звинувачення на мою адресу (тиждень-півтора тому), я тричі безуспішно намагався виїхати через не "зелений" коридор. Наше керівництво, яке відповідає за гуманітарні питання, за весь час окупації не організувало жодного «зеленого» коридору. Тож не знаю, чи почують мене, чи ні: чому з «Азовсталі» вони намагаються пробити «зелений» коридор, а з Херсона – ні?

Ми евакуювали людей як водним шляхом (через лиман), так і сухопутно пробиралися через поля і т.д. Щоб ви розуміли: маршрут Херсон – Миколаїв – 50 кілометрів. А для евакуації, щоб дістатися Миколаїва, потрібно було манівцями подолати 230 кілометрів і 8 годин часу.

- Повернімося до питання ваших спроб виїхати. Чому не вийшло?

– Я спробував виїхати через село Баштанка. Два рази. І двічі завернули всіх, не лише мене. Мотивували тим, що заміновані дороги. Була колона приблизно тисячу машин. Усіх розвернули.

- На блокпостах ви якісь документи показуєте – паспорт, «корочку» народного депутата? Чи депутатське посвідчення ховаєте? Хоча, мабуть, на місці знають, що ви – народний депутат.

- Військовослужбовці РФ мене в обличчя не знають. Я їм показую український паспорт. Намагаюся не возити в машині жодних особистих речей, щоби не провокувати. Намагаюся їздити без мобільного телефону. Перевіряють есемески, месенджери, соцмережі.

Я без стресового стану відчиняю багажник. Вони перевіряють його щодо наявності/відсутності боєприпасів, зброї тощо.

- На блокпостах часто влаштовують тілесні огляди, перевіряють татуювання, сліди від зброї. Вам влаштовували такий огляд?

- Один раз. Я знімав футболку. Так, неприємно. Але ж немає вибору.

– Чому не поверталися до Києва, на засідання Ради?

- А чим займатись у Києві? На засідання раз на тиждень ходити? Дивіться, там завжди є близько 300 голосів. Мій голос не стане вирішальним. Якщо виникнуть питання про мир і треба змінювати Конституцію, змінювати законодавчу базу, там, де будуть суперечливі моменти, які не підтримуватимуть інші фракції, наприклад «Голос», «Європейська солідарність», то, звичайно, я приїду.

- Ви не бачите сенсу приїжджати на пленарні засідання?

- Ну як… Я бачу сенс. Але на цьому етапі це фізично неможливо. Але якщо суперкритично буде, то тоді навіть випрошуватиму спецтехніку. Подивимося.

Я намагався виїхати машиною. Звичайно, можна доїхати по воді до Миколаївської області, а там як добиратися до Києва, на автобусі? Ну, це неможливо зараз.

"Людей б'ють за щось, а не просто так"

- Ви на своїй сторінці у Фейсбуці написали, що 12 квітня до вас приїжджали російські військові та спілкувалися дві години. Чи можете докладніше розповісти, як це було і про що саме спілкувалися?

- Це сталося близько восьмої вечора. Мені подзвонили батьки і сказали, що мною цікавилися і, мабуть, скоро приїдуть до мене додому. Я під'їхав додому, а там стоять військовослужбовці.

Вони сказали, що приїхали оглянути мої особисті речі, провести огляд будинку та прилеглих територій. Я відповів: без проблем, у мене немає заборонених предметів, боєприпасів чи чогось іншого. По-іншому робити не було сенсу, оскільки це небезпечно не тільки для мене, а й для сусідів. Я відчинив ворота... Вони зайшли, оглянули все, а потім зайшли до будинку...

– І про що говорили? Що розпитували? Можливо, просили здати якісь паролі, явки? Чи вам озвучували якісь пропозиції?

- Я їм сказав, що є народним депутатом, але не отримував доступу до держтаємниці. Вони це почули. Згодом говорили взагалі про ситуацію. Я їм пояснював, що люди тут мають проукраїнську позицію, навряд чи можуть бути якісь «референдуми». Говорив їм, що 90% мешканців підтримують Україну та хочуть жити в Україні.

Олексій Ковальов: Чому з «Азовсталі» влада намагається пробити «зелений» коридор, а з Херсона – ні?

Пропозицій очолити якісь самопроголошені органи взагалі не звучало. Я чітко сказав, що маю намір виконувати свої обов'язки народного депутата відповідно до законів України до наступних виборів, до жовтня 2023 року.

Ще розповідав історію Херсонської області: від козаків до Потьомкіна. Вони мені розповідали про російські землі. Розповідали свою версію історії.

Був нормальний діалог, не монолог. Я вважаю, що потрібно бути коректним по відношенню до тих людей. Вони розуміють, як їх люди називають. Орки. Вони з цього сміялися. Я їм говорю: ось так називають, я ж не можу їм це заборонити. Поспілкувались,, і вони поїхали.

Розумієте, людей б'ють за щось. Просто так цього не відбувається.

- Не зрозуміла, ви зараз про що?

- Ось, наприклад, пише людина у соціальних мережах: «я – герой, патріот, мене побили». Але якщо вникнути, то виявляється, що в нього група у вайбері, в якій він казав: «бийте росіян», «ріжте їх», «піймаєте орка, тягніть його за ногу». На блокпості перевірили мобільний телефон. Побачили цей гурт. Вирахували, хто адміністратор. І поїхали до нього.

Так, людей б'ють, у яких знаходять зброю, наркотики. Знаю одну людину, у неї знайшли великий склад наркотичних засобів. Ніколи не подумав би, що в нього можуть бути наркотики.

- Підкинули…

- Сусіди кажуть, що ні. Їх взяли понятими.

У мене немає мети захищати той чи інший бік. Я хочу реально і об'єктивно підходити до ситуації і не збожеволіти в цей важкий момент.

- У ЗМІ були повідомлення, що російські військові викрадають людей та не повертають.

– Я не можу ні підтвердити, ні спростувати цю інформацію. Серед моїх знайомих, друзів, виборців не було жодного питання щодо звільнення їхніх родичів, братів, знайомих.

– Тобто факти, що забирали, були. Але ж відпускали, правильно розумію?

- Так, забирали, а потім за добу-дві відпускали. Тих, кого забирали, це так звані стукачі. У чому момент: вони вилучили есбеушну базу, хто з СБУ співпрацював, такі собі Павлікі Морозови. І почали смикати таких позаштатних людей. Спецслужба не змогла вберегти своїх людей.

Про продукти, гуманітарку та пенсії

- Ви спілкувалися з мером Колихаєвим, головою ОДА Лагутою? Координували з ними свою діяльність? Спільно ж легше допомагати людям.

- Загалом ніхто ні з ким не співпрацював. Я раз набрав Лагуту, він не підняв слухавку. А сенс із ними співпрацювати, один сидить у кабінеті і нікуди не виходить – Колихаєв, а другий сидить десь під Миколаєвом – Лагута. Я розраховую сам на себе, свою команду.

– Лагута виступив із закликом до фермерів Херсонської області не розпочинати посівну. Українське паливо, насіння зараз нереально провезти.

- Я, навпаки, закликав розпочинати посівну. Ми особисто самі привозили насіння із Миколаєва. Нам із Одеси доставляли «Новою поштою». Є всі документи, що підтверджують.

- Насіння отримувало до окупації?

– Ми платили за насіння до окупації. Насіння приїхало до Одеси вже на момент окупації. Згодом «Новою поштою» відправили їх до Миколаєва. Із Миколаєва ми вже завезли сюди.

- А як ви змогли провезти через блокпости?

- На початку окупації приблизно три-чотири тижні працював неформальний «зелений» коридор. Люди на свій страх та ризик возили.

Ми взяли насіння більше, ніж спочатку планували. У результаті роздавали, продавали за собівартістю.

[quote_kp type="inr_left" text="Олексій Ковальов: «Референдум» – це був фейк. Вони, зокрема, омбудсмен Денисова, озвучують різні числа – 27. 04, 01.05, 15.05… Це вже схоже на нездорові речі.]

Так само завозимо і продукти харчування. Ось, наприклад, ситуація із цукром. На підконтрольній території він коштує 30 гривень. Ми мали момент, коли підняли ціну до 110-120 грн. Ми почали завозити сюди цукор по 30 гривень та продавати за собівартістю. І так удалося знизити ціни до 40-45 гривень за кілограм. Ми почали насичувати ринок.

[/quote_kp]

– Зараз є можливість завозити продукти, ліки?

– Є, але без подробиць. Не хочу, щоб довідалися про цей коридор і звернули його.

- Судячи з фотографій на вашій сторінці у Фейсбуці, ліки, які ви постачаєте, – польська гуманітарка.

– Так, частина польської гуманітарки, частина – українські ліки.

- Як ситуація з продуктами у магазинах – українські, російські товари? Гривня ходить?

- Оплата гривнями. Можна розрахуватися за безготівково. Продуктів – валом. Все, що потрібне для життя, – є. 80% – українські продукти, російські – 20%. Але люди вважають за краще брати українські товари. Вони якісніші.

- Тобто вибір роблять за принципом «якісніше» чи все ж таки принципово не беруть продукти країни-окупанта?

– У кожного свої погляди.

- Ну а ви чим керуєтеся, коли йдете до місцевого магазину за продуктами?

- Я купую лише українські продукти. Сенсу немає купувати якісь російські товари. Це перший момент.

Другий момент – люди в чергах стоять, щоби взяти гуманітарку з Росії. У них безвихідь.

- Чи багато російської гуманітарки?

- Так, багато.

– З 26 квітня на флагштоку Херсонської міськради вже висить російський прапор. Що з цього моменту змінилося для людей?

- Для 95% людей поки що нічого не змінилося. Люди отримують зарплати та пенсії з українського бюджету. І я вважаю, що Україна й надалі має підтримувати громадян. Наша область має бути у пріоритеті для Мінфіну та Держказначейства.

Підготовки до «референдуму» поки що не помічав

- Як справи з підготовкою псевдореферендуму, який Росія має намір провести в Херсонській області? Спочатку була інформація, що він відбудеться 27 квітня, потім була інформація про 1 травня, далі – 15 травня.

– «Референдум» – це фейк. Вони, зокрема, омбудсмен Денисова, озвучують різні числа – 27. 04, 01.05, 15.05… Це вже схоже на нездорові речі. Багато чого наозвучували, люди почали їхати з області. Чим це загрожує? Люди повернуться якраз на 15-те число, адже у громадян закінчуються кошти бути поза домом.

Може, у росіян якісь плани й були. Але навіщо їх озвучувати публічно? Люди запанікували, поїхали. Але потім вони знову повернуться.

- Ви кажете, що про «референдум» повідомляє лише українська влада. Але ж це неправда. Про підготовку до «референдуму» трубить багато російських пропагандистських ЗМІ, телеграм-канали…

- Ще раз... Наш Генштаб сказав: ось такого числа буде референдум. Пам'ятаєте історію з вовком: один раз сказали – його не було, вдруге, а втретє він з'явився. Тут може статися така сама ситуація.

Я вважаю, що уповноважені особи з боку держави мають займатись не розповсюдженням фейкової інформації, а озвучувати людям перевірену інформацію.

- Олексію, ви знаходитесь там на місці. Ви особисто бачите якісь рухи щодо підготовки до «референдуму»?

– Об'єктивних фактів не бачу. Вони не сформували органи влади. Взагалі. А де сформовано, то там є лише одна людина – так звана голова сільради. Має бути інфраструктура під референдум.

Навіть для картинки провести «референдум» не вдасться. Нині не 2014 рік, а 2022-й! Велику роль відіграють соцмережі. Люди фіксуватимуть усе доводитимуть, що у нас не було жодного референдуму! Це серйозні речі. Все одно вони мають спиратися хоча б на якусь частинку правди в цій історії.

- Про що ви кажете, яка для них правда? Створять «картинку» та поїхали далі…

- Так не вийде. Ну як? У нас 50 громад. У двох провести «референдум», а в решті – ні.

- Якщо завтра-післязавтра «референдум», ви на нього підете? Що порадите своїм виборцям, як поводитися?

- Зрозуміло, що всі будуть проти. Але слід зафіксувати цю позицію. Кожен має мобільний телефон. Голосують проти, фотографують та оприлюднять ці фото. Якщо буде зафіксовано позицію сотні тисяч людей, то це буде дуже показово.

– Росіяни проводять у Херсонській області мобілізацію?

- Жодної мобілізації немає. Нікому не вручають жодних повісток. Я про такі факти не знаю. Я багато часу проводжу за кермом. Проходжу ці неадекватні блокпости. Мені ніхто жодного разу не сказав: все, ти йдеш служити.

- Що з мобільним зв'язком у регіоні, український?

– Так, наш.

- Які телеканали транслюють у Херсонській області?

- Я не дивлюсь телевізор.

– Що – жодного разу за час окупації не включали телевізор?

– Кажуть, що показують російські телеканали. Цілий пакет.

– Ваші прогнози, коли закінчиться війна?

- Я не військовий експерт, тому… Я взагалі думав, що протягом місяця все скінчиться. А воно все затягується.

Олексій Ковальов
Досьє Коротко про

33 роки, уродженець Херсонської області. За освітою юрист.

У 2019 році виграв дострокові парламентські вибори під прапорами партії «Слуга народу» у мажоритарному окрузі №186 (Херсонська область). До депутатства займався бізнесом, очолював аграрне підприємство.

У парламенті увійшов до Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики.

У листопаді 2021 року був учасником ДТП. Як уточнили у поліції Київської області, депутат був за кермом Mercedes-Benz. Його машина зіткнулася з вантажівкою MAN під керуванням 52-річного водія. За словами речника фракції «Слуга народу» Юлії Палійчук, обидві сторони ДТП не мали претензій один до одного. Ковальов одразу здав усі необхідні аналізи на утримання в організмі заборонених речовин. Результати показали, що алкоголю чи наркотиків у крові депутата не виявлено.

У грудні 2021 року Олексій Ковальов задекларував придбання "4 канали". Купівля телеканалу відбулася на тлі заяви «слуг народу» про те, що вони ігноруватимуть участь в ефірах телеканалів «Україна» та «Україна-24».