За два місяці бойових дій на території України наша чутливість до звуків, здається, досягла позначки "максимум". Днями в супермаркеті на кілька секунд усе зупинилося, і запанувала нехарактерна для магазину тиша, коли у тролейбуса, що проїжджав повз, просто щось там лопнуло з гучним бахом.
Знайомі матусі скаржаться, як гостро реагують на гучні звуки діти, і не має значення, звідки вони виїхали і де перебувають. Лякаються ярмаркових феєрверків у Німеччині малюки, які пережили обстріли на Київщині, і нескінченно, у відповідь на будь-які звукові шуми, запитують у мам «Що це?» діти, що живуть на теренах, де не було бойових дій.
Гучно, яскраво, несподівано – значить страшно
На цьому фоні грози, що почалися в західних регіонах України та в країнах Європи, стали тим самим спусковим гачком або тригером, що викликає непереборний страх і панічні атаки не тільки у дітей, а й у дорослих. Грім та блискавки люди вважають за вибухи, ракетні удари, особливо страшно вночі або коли негода супроводжується ще й сиренами.
У соцмережах українці пишуть, що в деяких місцях через першу весняну грозу почалася така паніка, що довелося на офіційних пабликах писати: не хвилюйтеся, це гроза, а не бойові дії. Симптоми при цьому у всіх відносно схожі: заціпеніння і неможливість рушити з місця, коли грім застає на вулиці, трясуться руки, вібрує все всередині, посилюється серцебиття, а тривога, що супроводжується тремтінням, переростає в паніку.
При цьому і без війни страх перед грозою, що називається бронтофобією або астрофобією, відчуває більша половина дітей та підлітків.
У дорослих він буває рідше, і переважно на нього страждають жінки. Маленькі діти лякаються насамперед гучних звуків і спалахів на небі, які з'являються раптово і невідомо звідки. Спрацьовує ефект несподіванки та нерозуміння причин цього природного явища. Гучно, яскраво, несподівано та незрозуміло – все це страшно.
У страхах старших дітей, на жаль, найчастіше винні дорослі. Які або обговорювали в присутності дитини страшні історії і навіть чиюсь смерть, пов'язану з грозою, або залякували її поганими прикладами, або «напихали» шкідливими стереотипами та установками, що така погода – це страшно, погано та небезпечно. Буває, що фобія розвивається після переляку від грози, яку дитина пережила на самоті. Коли поряд не було дорослих, які б могли пояснити, що відбувається, і заспокоїти.
Зображаємо хмарки і стукаємо каструлями
І на тлі війни, пережитих обстрілів та бомбардувань, неймовірної емоційної напруги, в якій перебувають і дорослі, і діти, це звичайне явище природи стає джерелом додаткового стресу. Що можуть зробити дорослі, щоб діти в такі моменти не втрачали відчуття безпеки?
За словами сімейного та дитячого психолога Світлани Ройз, насамперед потрібно взяти процес під контроль, попередити та підготувати дітей. На своїй сторінці в соцмережі експерт пропонує такі методи:
- якщо ви розумієте, що збирається гроза, подивіться з дитиною на небо, поясніть, що це звичайні дощові або грозові хмари. Розкажіть або нагадайте, що відбувається під час неї, доступною мовою постарайтеся пояснити, що являє собою гроза. Скажіть, що грім і блискавки можуть походити на вибухи, але це не вони, бо ми з тобою в безпеці;
- при кожному гуркоті грому плескати в долоні і кричати «Ура!»;
- голосно рахувати, скільки секунд проходить від спалаху блискавки до звуку грому;
- пограти в «ловців блискавок»: ляскаючи в долоні, «ловити» кожен спалах і уявляти, що складаєш їх у банку або відправляєш спійману блискавку на техніку ворогів;
- перетворити грозу на казку, вигадану разом із дитиною. Наприклад, про те, що хмари збираються фотографуватися, їх багато, тому вони штовхаються і бурчать одна одною «Не штовхайся!». Так виходить грім. А коли вони вже фотографуються, спрацьовує спалах фотоапарата та виходить блискавка. Можна при цьому уявляти, що ми – хмарки, ставити руки в боки, штовхатися та бурчати: «Не штовхайся!».
Насправді, варіанти ігор і казок можуть бути різними: можна надувати повітряні кульки і відпускати їх, щоб вони здулися в польоті, ніби ви надули хмару, а вона швидко зникла. Можна влаштувати свій грім - великий і маленький, стукаючи кришками та ложками по каструлі. Можна лякати грозу гучними веселими піснями. Головне – зберігати спокій самому, не показуючи власний страх перед грозою, який дитина моментально побачить та запанікує.
Не треба й дурити, розповідаючи, що гроза абсолютно безпечна для людей, провокуючи бажання дитини надалі перевірити це. Досить сказати, що вона безпечна, коли ти перебуваєш у домі та спостерігаєш за нею із вікна. І нагадати, що вам зараз нічого не загрожує, що ви разом, що гроза закінчується, як будь-яке інше природне явище. І в жодному разі не можна соромити, говорячи, що «ти вже велика» або «хлопчики не повинні боятися».
Як угамувати паніку, викликану грозою
Розкати грому та спалахи блискавок, що нагадують вибухи і всі пережиті жахи війни, призводять до нападів паніки і у дітей, і у дорослих. Головне посилання, щоб заспокоїти дитину - я поруч, ми разом, ти в безпеці, я люблю тебе. Друге завдання – переключити увагу на гру, казку, відвернути від лякаючих думок. І, нарешті, кілька простих вправ від Світлани Ройз, які допоможуть зняти підвищену тривогу та вгамувати паніку.
- Покласти руку на живіт дитині, на три пальці нижче за сонячне сплетення, і легенько постукати по цьому місцю.
- Потерти йому кінчик носа.
- Попросити якнайдалі висунути мову.
- Подихати разом із ним: одну руку покласти на живіт, другий, складеною «човником», накрити губи. При видиху ця рука опускається до грудей, при вдиху – піднімається назад до губ.
- Прополоскати рот водою.
- Розтерти тіло руками чи рушником.
- Помасувати «точку паніки» між безіменним пальцем та мізинцем.
- Зробити вправу "велосипед": лягти на тверду поверхню і покрутити в повітрі уявні педалі.
- Розім'яти пальці ніг, потопати ними по підлозі.
- Подивитися вправо, не повертаючи голови, порахувати до 10, перевести погляд прямо, потім подивитися вліво, знову порахувати до 10 і знову прямо.
[h5_tt class="orange_h5_title" text="ДОСТАЧ""
За блискавками можна стежити
Оскільки «попереджений – значить, озброєний», слідкувати за грозами в реальному часі та виключити хоча б погодні несподіванки можна на порталах lightningmaps.org та blitzortung.org. Точна інформація про місцезнаходження грозових ударів тут дається не лише по Україні, а й у всьому світі.