Дев'ять ракетних ударів по Кременчуку на Полтавщині, вибухи у Львівській, Рівненській, Волинській областях, де шукають спокою тисячі біженців… Так Росія відзначила світлий Великдень. Не дивно, що картинки палаючої нафтобази у Брянську розлетілися інтернетом. Офіційних коментарів немає, але є величезний резонанс.
Уїдливі жарти про «благодатний вогонь», що зійшов на агресора, перемежовуються із серйозними версіями пожежі. Обговорюються «білоруські партизани», завдання ударів з боку України. Виключно теоретично, наскільки це можливо і який може бути сенс, ми розмовляємо з директором розвитку інформаційно-консалтингової компанії Defense Express Валерієм Рябих.
Це буде зброя захисту
- Валерію, чи може Україна завдавати ударів по таких віддалених об'єктах?
- Таку можливість ніхто ніколи не скасовував. Для цього можуть використовуватись різні засоби. Ті самі засоби стримування, якими є ракети, зокрема середньої дальності. Україна за договором може їх мати, але поки що, на жаль, не має. Хоча ми завжди хотіли отримати таке озброєння, вкладали ресурси у власні розробки, надсилали запити своїм партнерам. Не виключаю, що до США було надіслано запит на надання такого озброєння, яке має великий радіус дії.
– Це може бути розцінено як зброю нападу?
Валерій Рябих: Постачання палива російським військам йдуть від тієї нафтобази в Брянську, де сталися «хлопки», і до Білгородської нафтобази, що самозайнялася.
- Поки Росія має ракети, які летять в Україну, а їхні позиції не під ударом, то з боку Росії це знаряддя нападу, і Росія його продовжуватиме. Якщо Україна матиме таку само ракету і вона прилетить по позиції противника, коли його ракета розвертатиметься у наш бік, то з боку України це буде зброя захисту.
Тому що це – запобігання ударам по Києву, іншим містам. З боку, скажімо, Білорусі, з тієї ж Брянської, Курської областей, звідки по нас ведуть вогонь.
Щодо нинішніх можливостей… В Україні є сили спеціальних операцій – це факт. Те, що вони могли це зробити, – це, безумовно, не факт. Але теоретично за дальністю ураження одним із засобів є сили спеціальних операцій.
Не у стилі російських спецслужб
- Чисто теоретично продовжуємо розмірковувати. Ось ми вдарили по нафтобазі у Брянську. Чи є у цьому сенс? Чи не логічніше спробувати знищити військовий об'єкт?
Валерій Рябих: Пожежа на нафтобазі не у стилі російських спецслужб. Їм простіше підірвати два житлові будинки десь у Рязані і сказати, що це українці.
– Росія оголосила на Донбасі другу стадію своєї горезвісної спецоперації. Спершу вони говорили про те, що треба вийти на межі Донецької та Луганської областей. Потім окремі начальники заявили про бажання створити сухопутний коридор до Криму. Угруповання російських військ, а за різними оцінками це від 90 до 120 тисяч людей, зі своєю величезною кількістю техніки щодня витрачає шалену кількість палива, щоб вести бойові дії.
Постачання йдуть від тієї нафтобази у Брянську, де сталися «хлопки», і до Білгородської нафтобази, що самозайнялася.
Сенс у тому, що тепер російські війська з тим натиском, який продемонстрували у перші дні проведення другої стадії, рухатися вже не зможуть. Будуть змушені внести корективи у початкові задуми.
Випадково чи не випадково у Брянську сталася пожежа, але це впливає на боєздатність супротивника, а це плюс у справу нашої перемоги.
- Чи могли влаштувати пожежу самі росіяни, аби звинуватити Україну?
- Це було б те саме, що перед весіллям прищемити собі причинне місце. Це не у стилі російських спецслужб. Їм простіше підірвати два житлові будинки десь у Рязані та сказати, що це українці.
У плани Генштабу поки що не входить
- По Україні стріляють безупинно. Не раз порушували питання, що прильоти у відповідь на територію Росії виглядали б логічно.
- Тільки якщо це йде у задумі спільної операції. Я так розумію, що Генеральний штаб, плануючи бойові дії, наразі не наголошує не тільки на плануванні ударів по російській території, але й на піарі такої можливості. Основну увагу зосереджено на тому, щоб завадити Російської Федерації реалізувати її окупаційні плани.
Валерій Рябих: Від родичів чув: та ви ж там, в Україні, не знаєте нічого, нам показують по російському ТБ, що у Маріуполі роздавали пасочки.
Україна не ставить собі за мету зробити щось погане на території Росії, у нас інші завдання. Але я вважаю, що вжалюючі, вколюючі удари по вразливих місцях з військової точки зору були б обґрунтовані. І, можливо, сприяли б досягненню переваги навіть не так у військовій, як у інформаційній сфері.
Ви самі розумієте – боротьба йде не лише на полі бою. Агресор використовує всі механізми, щоб стримувати реальну інформацію та формувати у свого населення примарну картинку. Від родичів чув: та ви ж там, в Україні, не знаєте нічого, нам показують по російському ТБ, що у Маріуполі роздавали пасочки.
Завдання ударів по військових об'єктах, по позиціях військ біля Росії допомогли б тамтешньому населенню усвідомити реальність війни, а не якоїсь спецоперації, яка десь там далеко триває. Росіяни потрапили б у реальність, у якій є ми. Пам'ятаєте, як у відповідь на слова секретаря РНБО Олексія Данилова про Кримський міст Пєсков став обурюватися: як можна таке заявляти! А як можна завдавати по нашій країні десятки ракетних ударів щодня?
Але, повторюю, у плани Генерального штабу це поки що не входить, робиться ставка на засоби захисту, які є.
Звичайного заряду вистачить
- «Хлопки» у Брянську пролунали один за одним на відстані. У ЗМІ пишуть про можливі удари безпілотниками. Чи може дрон пронести заряд, який викликає такі наслідки, і залишитися непоміченим для ППО?
– Теоретично удари безпілотниками можливі. Теоретично взагалі все може бути. Щоб вразити резервуар із нафтою, не потрібні особливо потужні снаряди, він не броньований. Звичайного заряду вистачить.
Валерій Рябих: Нанесення ударів по військових об'єктах у Росії допомогли б тамтешньому населенню усвідомити реальність війни. Але у плани Генштабу це поки що не входить.
Чи був у нафтобази захист, ми не знаємо, та це й не наша проблема. У західних країнах, я бував на багатьох виставках і бачив це, важливі інфраструктурні об'єкти дедалі більше обладнуються засобами боротьби з безпілотниками. Тому що сьогодні вони є досить серйозною річю, яка змінює уявлення про способи ведення бою. Армія агресора зупинилася у цьому розвитку, зокрема через санкції, які відрізали Росію від високих технологій.
Це факт, і це дає нам переваги. Ми бачимо по тих самих «Байрактарах», по точності української артилерії.
- А які ще можуть бути версії вибухів, якщо виключити недбало кинуту сигарету?
– Ми згадали сили спеціальних операцій, але є ще можливості супротиву у самій Російській Федерації. Партизанський рух. Адже у Брянській області багато українців. Це також може бути робота наших спецслужб. Скажімо, база могла бути підірвана силами внутрішнього спротиву.
ЯК ЦЕ БУЛО
Вибух на нафтобазі підприємства «Транснефть-Дружба» стався о 2-й годині ночі. Через кілька хвилин пролунав другий - сховище паливно-мастильних матеріалів зайнялося у військовій частині. На першому об'єкті зберігалося близько 10 тисяч тонн палива, на другому – близько 5 тисяч.
1 квітня горіла нафтобаза у російському Білгороді. Тоді росіяни звинуватили українську сторону, наша влада заперечувала можливість удару.