У них наразі все як у людей: замість того щоб будувати гнізда, заводити пташенят, бути корисними природі та радувати світ, птахи змушені залишати насиджені місця та розорені стоянки, рятуватися від вибухів і шукати, де безпечніше.
Вторгнувшись у світ всього живого, війна загрожує українській фауні зникненням рідкісних видів, зменшенням щільності гніздування, знищенням окремих видів на ділянках, де точаться активні бойові дії.
Повернуться до рідних місць лише за кілька років
Негативних чинників впливу війни на життя птахів кілька. Насамперед це акустичний фон – канонада, постріли, гучні звуки, все те, що заважає їм розмножуватися під час гніздування.
– Вухо у птахів досить чутливе, багато видів мають чудовий слух, обмінюються акустичними сигналами, – розповів «КП в Україні» кандидат біологічних наук, орнітолог, старший науковий співробітник Дніпровсько-Орельського природного заповідника Олександр Пономаренко. - Для тих, хто добре співає, передаючи інформацію голосом, звуки війни – важке випробування. Це переважно співочі горобині птахи, котрі мешкають переважно у лісах. Той самий соловей, якого рідко вдається побачити, але всі його чули. Легше тим видам, які активно не використовують акустичну систему.
Шкодять пернатим і великі скупчення людей у місцях гніздування: військові частини, склади, точки зберігання боєприпасів та ПММ, які зазвичай розгортаються у глухих місцях. Людська активність призводить до того, що птахи перестають гніздитися у звичних районах та залишають їх.
- Плюс пряме знищення біотопів харчування та гніздування, коли артналіт чи ракети рівняють із землею гектари лісу, – додає вчений. - Звичайно, значна частина птахів встигне полетіти, але вони сюди більше не повернуться, і їм усе треба розпочинати спочатку. Адже птахи за своєю гніздовою ділянкою спочатку спостерігають 5-7 днів, і тільки якщо там все стабільно, починають будувати гніздо.
Повернутися на «рідне» місце птиці можуть лише за кілька років, і то за умови, що там зостався якийсь деревостій. Але може бути й так, що у вирубці, що залишилася на місці знищеного лісу, поселяться зовсім інші види – не лісові, а, наприклад, опушкові або ті, що гніздяться на землі.
До речі, птахи можуть знати людей «в обличчя», оскільки мають чудову фотографічну пам'ять. І звикнувши за кілька років гніздитися у тому самому саду, відлетять, виявивши у дворі чужинців.
Рідкісні види хижаків під загрозою повного зникнення
Щодо гніздування є ще один момент: не всі птахи, гнізда яких були зруйновані в ході бойових дій, витимуть нові. За словами орнітолога, дрібні горобці до втрати кладок еволюційно готові, оскільки в них достатньо своїх природних ворогів – куниць, тхорів, лисиць. Яйця в них не великі та енергетично не дуже «дорогі», тобто на їх синтез витрачається трохи енергії. І у разі руйнування гнізда такі птахи відлетять в інший бік лісу чи поля та почнуть будувати нове, оскільки їхнє завдання – розмножитися.
Орнітолог: Не всі птахи, гнізда яких були зруйновані в ході бойових дій, витимуть нові.
- А от при розоренні гнізд великих видів – лелек, чаплів, хижих птахів – все складніше, – каже Олександр Пономаренко. - Яйця до 7 днів несуться, потім ще місяць насиджуються, витрачається маса енергії. І втрата такої кладки або пташенят призводить до того, що цього сезону ця пара вже не буде розмножуватися.
На жаль, тому ми можемо остаточно втратити тих рідкісних птахів, яких і так мало. Це денні хижаки – орли, підорлики, луні, канюки, яструби. І до війни майже всі хижі птахи, окрім кількох видів, були представлені у різних природоохоронних списках. Великий ризик, що після нашої перемоги ці списки неабияк прорідяться.
- Червона книга України, де їх понад два десятки, плюс регіональні списки, плюс Бернська конвенція – фактично всі хижаки у той чи інший спосіб охороняються. І воєнні дії можуть мати для них непоправні наслідки, – попереджає орнітолог.
Зрост чисельності «загрожує» лише падальникам
Як поведуть себе осілі птахи, ті, яких ми звикли бачити в містах і селах, – питання відкрите. Наразі вчені не беруться припустити, чи залишиться з нами навіть «рідний» горобець.
- Зрозуміло, що коли місто зруйноване, як, наприклад, Маріуполь чи Волноваха, горобець піде з нього. Але подасться кудись недалеко, може, осяде у Мелітополі, – припускає орнітолог.
Водночас жителі територій, куди війна не дісталася і є багато переселенців, зауважують, як зросла кількість голубів. Але взаємозв'язку між кількістю людей та цими звичними нам птахами немає.
- Думаю, це психологічний фактор: люди, які перенесли голод та поневіряння, підгодовуючи голубів, знімають і власний стрес. Спілкування з тваринами – один із ефективних методів реабілітації важких станів психіки. А голуби швидко звикають до інтенсивної годівлі.
Олександр Пономаренко: Люди, які перенесли голод і поневіряння, підгодовуючи голубів, знімають і власний стрес.
З лісів, парків та садів у приватному секторі, що потрапляють під обстріл, підуть шпаки та сойки. І якщо перші краще почуваються у безпосередній близькості до людини, то сойки більш лісові жителі, і вони менш пластичні, ніж шпаки.
До України почали повертатися лелеки, спад народжуваності яких можливий через втрату угідь у зоні бойових дій. І вони не сядуть на гніздування у звичних місцях, порушених війною. Хороша новина в тому, що нинішні дощі підтримують вологість луків, які для лелек - основне кормове місце.
– У них із цим просто: прилетіли, глянули, що луки сухі, покрутилися над гніздом і полетіли шукати інше місце, – усміхається Олександр Леонідович.
Але вологість цікавитиме цих птахів лише поза зоною бойових дій. Осідати там, де стріляють, вони не будуть, вирушать шукати інші луки та населені пункти. За словами орнітолога, на нових місцях у птахів виникають сутички з «місцевими» лелеками, які вже зайняли гніздо. Як правило, залітних вони проганяють. І тут існує ризик, що у пошуках стоянки птахи втрачають дорогоцінний час і не заводять пташенят.
Лебеді, які повернулися цієї весни, теж не будуть гніздитися на водоймах у зоні обстрілів. Хоча у мирний час цей великий птах вміє постояти за себе: починаючи будувати гніздо, він, як каже Олександр Пономаренко, кілька тижнів «пресує» навколо себе все живе в радіусі 100 метрів. Бувають випадки, коли лебеді топлять лисицю, що вирішила вплав добратися до гнізда, - б'ють дзьобами та крилами, не даючи хижакові висунути голову з води.
Немає правил без винятків, і тому є птахи, чисельність яких може збільшитись у районах бойових дій. Це ті, хто харчується падаллю: ворони, галки, сіра ворона, сорока є всеїдними птахами.
ДО РЕЧІ""
Птахи спізнюються через холодну весну
Цієї весни не сприяє птахам і погода. Як каже вчений, початок міграції він відраховує за гусями, які, якщо весна рання, повертаються наприкінці лютого. Цього року це сталося на місяць пізніше, що вважається пізнім терміном прильоту. Тому наразі птахи нарощуватимуть темпи міграції та повертатимуться не поступово, а всі разом.
- Довжина світлового дня вже велика, вони чудово відчувають, що вже мали будувати гнізда і сидіти на яйцях. Але холодна погода та бойові дії їм заважають. Тому ця весна для птахів з усіх боків невдала.
[h5_tt class="orange_h5_title" text="ТИМ ЧАСОМ
Червонокнижному яструбу довелося рятуватися на ворожій території
Як і люди, птахи рятуються від війни, щоправда, на відміну від нас не так далеко навіть у своїх масштабах. Будучи істотами пластичними, вони не відлітають за сотні кілометрів від рідних місць. Так, з 2014 року їхня популяція на сході України зменшилася, і зону ООС вони, за словами орнітолога, уникали. Але при цьому могли селитися за 10-15 км, поступово звикаючи до далеких звуків розривів. Але це був зовсім інший масштаб війни.
- На сході саме багато хижаків, наприклад, червонокнижний тювик - дрібний яструб, жив у нас тільки на крайньому сході Луганської області, а його велика частина ареалу знаходиться в Росії. З урахуванням того, що там відбувається наразі, думаю, він відкочував на ворожу територію, - каже вчений.
Поки що контролювати чисельність птахів орнітологи не можуть навіть на територіях, де немає бойових дій, через заборону виїзду в ліси та на водоймища. Втрати та збитки орнітофауни доведеться підраховувати вже після війни.