Із 16 квітня місце директора Національного антикорупційного бюро стане вакантним. Скільки не намагалися зрушити Артема Ситника з цієї посади, але він протримався весь відведений термін і йде після закінчення своїх повноважень.
Адже створення НАБУ та призначення його керівника супроводжувалося гучною рекламою, яка свідчить, що ось тепер корупція в Україні буде переможена. За час керівництва Ситника справді було розслідувано справи щодо 500 високих чиновників, суддів, податківців, співробітників СБУ та МВС, але все це були далеко не гучні імена.
Тому набагато більше, ніж боротьбою з корупцією, Ситник запам'ятався скандалами, пов'язаними з його ім'ям та роботою бюро. Їх як на собаці бліх, тому перерахуємо найголовніші.
Поїздка до Лондона
Конкурс на посаду директора НАБУ Артем Ситник виграв у 2015 році, а вже за чотири місяці Генпрокуратура розпочала розслідування за корупційною ст. 364-й Кримінального кодексу – зловживання владою чи службовим становищем.
Підозри полягали в тому, що до складу делегації для поїздки до Лондона директор НАБУ включив свою дружину. Скандал вдалося погасити завдяки заступництву посольства Великобританії, яке пояснило, що витрати на вояж дружини Артем Ситник оплачував сам.
«Бухгалтерія» Партії регіонів
2016 року народний депутат Сергій Лещенко опублікував із дозволу Артема Ситника фрагменти «чорної бухгалтерії» Партії регіонів, де фігурували суми, які в тіньову отримували люди з оточення Віктора Януковича. Все було б нічого, але в оприлюднених документах фігурувало ім'я американського політтехнолога Пола Манафорта – члена передвиборчого штабу Дональда Трампа.
Внаслідок скандалу Манафорт був змушений подати у відставку. Двома роками пізніше за позовом народного депутата Борислава Розенблата Окружний адміністративний суд Києва визнав, що дії Ситника призвели до втручання у виборчі процеси США та завдали шкоди інтересам України.
До речі, розслідування у гучній справі про «чорну бухгалтерію» так нічим і не закінчилося.
«Холодна війна» із прокурорами
У 2017 – 2018 роках роботи Артема Ситника були відзначені дуже напруженими відносинами з Генеральною та Спеціалізованою прокуратурою. Хоча самі відомства категорично заперечували «холодну війну» і періодично проводили примирливі прес-конференції, скандали розгорялися один цікавіший за іншого.
Так, наприклад, агентів НАБУ затримали під час спроби передачі хабара першому заступнику голови державної міграційної служби Діні Пімаховій. Пімахова звинувачувала бюро у провокації, а люди Ситника склали проти неї справу, яка теж нічим не закінчилася.
Потім детективи НАБУ були спіймані при спробі встановити прослуховування в САП, що мало не вилилося у збройне зіткнення між спецназом бюро та поліцією.
Генпрокуратура порушила кримінальне провадження проти Артема Ситника за перевищення повноважень, розголошення даних слідства та державної таємниці (надто балакучий був із журналістами). Ще були кримінальні провадження, де директора НАБУ звинувачували у недостовірному декларуванні доходів, зокрема, продажу за рублі квартири у Криму.
Вишенькою на торті стала «агент Катерина», яка матеріально і сексуально спокушала народного депутата Борислава Розенблата у найгучнішій «бурштиновій справі». Яке теж, до речі, нічим не скінчилося.
Справа, здавалося б, наполегливо йшла до відставки директора НАБУ, але за Ситника завжди заступався Вашингтон, і ГПУ давала задній хід.
Елітний відпочинок за рахунок карника
Не менш складним для директора НАБУ виявився 2019, коли він сам офіційно став корупціонером. Ситника обвили в тому, що в період з 2017 по 2019 рік він відпочивав на елітній базі в Рівненській області за рахунок якогось громадянина, раніше судимого за пограбування та вбивство англійця. Кожен візит директора НАБУ до лісових угідь обходився колишньому карному злочинцю у 100 тисяч гривень, він чим той сам і розповів.
Сарненський районний суд визнав Ситника винним у порушенні обмежень щодо отримання подарунків та Рівненський апеляційний суд це підтвердив.
Ситник офіційно був внесений до реєстру корупціонерів, але все одно залишився біля керма НАБУ.
Всупереч Конституції
У серпні 2020 року Конституційний суд України визнав неконституційним указ президента Петра Порошенка щодо призначення Ситника директором НАБУ. Подання подали 51 народний депутат, які вдумливо шанували Основний закон та перевірили, що він не дає президентських повноважень до такого призначення.
Але й КС нічого не змінив. У жовтні Рада ухвалила закон про НАБУ, згідно з яким Ситника залишили у кріслі директора до квітня 2022 року.
Як компенсацію за стрес якийсь благодійник подарував йому на день народження іменну зірку Artem Sytnyk, яка знаходиться у сузір'ї Дракона.
Але тепер, зірка Артема Ситника, схоже закотилася з небосхилу української політики.