Музей «Машини часу» з міста Дніпро зробив свій внесок у боротьбу за визволення України від рашистських військ. На потреби фронту передаються корисні експонати із запасників: нашим медикам уже віддали броньовану інкасаторську "Газель" 2011 року випуску, а для забезпечення територіальної оборони питною водою мають намір виділити 900-літрову "радянську" діжку "Квас".
Броньована капсула
Не поспішайте помилятися: усе сказане зовсім не означає, що з технікою у наших захисників справи настільки погані. Та й називати 11-річну «Газель» музейним експонатом, що відмінно збереглася, не зовсім коректно.
- «Газель» - наш наймолодший експонат, і йому ще треба було дорости до того, щоб стати ним. Інкасаторський мікроавтобус експонувався на виставці спецавто разом із швидкою допомогою, поліцейською та іншими спеціальними службовими машинами. «Газель» стояла у запасниках, вона у відмінному стані, свого часу у ній повністю замінені зчеплення та гальмівна система. Гріх не передати її на службу військовим медикам, – розповідає «КП" в Україні» директор техномузею «Машини часу» Михайло Прудніков.
Звичайно, перед відправкою на фронт авто ще раз пройшло техобслуговування, причому безкоштовне.
- Інші музейні експонати знаходяться у музейному фонді України та залишаються на своїх місцях. Зрозуміло, що машини 30-40-х років брати участь у війні в принципі не можуть, - пояснює наш співрозмовник.
Усі банківські наклейки перед передачею машини медикам змили - бо якось негоже. Натомість тепер лікарі зможуть почуватися у відносній безпеці.
– Клас захисту у таких «Газелів» не відрізняється від сучасних інкасаторських машин. Усередині йде бронекапсула, що включає днище, дах, скло. Є бійниці, щоб відстрілюватися. Броньованим танком машина, звичайно, не є, але від стрілецької зброї захистить, – додав Михайло Прудніков.
Спочатку «Газель» пропонували лікарні імені Мечникова у Дніпрі, але там її поки що не потребують. Тому вона вирушила на передову рятувати життя пораненим.
Повернули з минулого
Жовті діжки з написом «Квас» старшим людям добре знайомі ще за радянських часів. Молодше покоління такі бачили хіба що в кіно.
– За радянських часів такі діжки виготовляли у місті Карлівка Полтавської області. У ємності поміщається до 950 літрів рідини. І в них перевозили квас чи пиво. Але зазвичай покупці їх повністю осушували до обіду. Адже асортимент напоїв на той час був дуже вузький. Нині все зовсім по-іншому. Діжку квасу такої ємності, напевно, продавали б місяців зо два. За цей час напій просто зіпсується, – розповідає співрозмовник.
Для тероборони діжку модернізували – вирізали задню кришку та вставили спеціальний сучасний охолоджувач.
- Так бійцям буде зручніше або пити з неї, або вмиватися. Для музею втрата такого експонату є несуттєвою – у нас ще є, - додає директор музею. – Усередину діжки купили бак із нержавіючої сталі, і є майстер, який його приварить. Сьогодні йому вже усе привезли.
До понеділка легендарна діжка має вирушити до місце призначення. На черзі ще одна діжка, яка після модернізації стане до ладу.