Колишній співробітник ОМОНу, а нині лідер білоруського руху «Супраціў» («Опір») Павло Кулаженко – один із найяскравіших добровольців батальйону імені Кастуся Калиновського в Україні. У Білорусі хлопець відомий під ім'ям EXOMON та як людина, яку звинувачують у замаху на Лукашенка. В Америці Павла знають як успішного бійця змішаних бойових мистецтв (ММА).
«КП в Україні» дізналася у Павла, кого беруть у білоруський батальйон та чому його бійці хочуть, щоб Лукашенко відкрито напав на Україну.
«Без незалежної України не буде вільної Білорусі»
- Павле, ви поїхали до США з Білорусі у 2011 році. Невже тоді це було пов'язано з політикою?
- Ні, я поїхав не з політичних мотивів, а тому, що виграв у лотерею Green Card. З того часу повертався до Білорусі лише один раз у 2014 році, пробув там один місяць. 8 наступних років на батьківщині не був. За цей час ситуація там кардинально змінилася.
- Чому ви зараз вирішили вирушити добровольцем в Україну?
- Перше обурення я відчув у серпні 2020 року, коли Лукашенко намалював собі на виборах 80% голосів «За». То був плювок в обличчя кожному білорусу. Незважаючи на те, що я не особливо цікавився політикою, мене це обурило. А наступне насильство щодо цивільного населення дуже триггернуло (стало спусковим гачком. – Авт.). За одну ніч я написав 3 методички з дій проти ОМОНу в міських умовах, за можливими провокаціями та підготовкою до герільї - партизанської війни в міських умовах.
Моя колишня дружина, опозиційна журналістка, питала у мене ще в 2011 році, як можна повалити режим Лукашенка. Я тоді відповів: «Не знаю». І почав шукати відповідь на це питання лише у вересні 2020 року. За місяць зрозумів – треба створювати закриті партизанські структури. Після цього ми створили організацію «Бусли ляцяць». Я був одним із її засновників. Починали з простих графіті, трафаретів та листівок, згодом дійшли до бомбардувань бази ОМОНу на вулиці 120-ї дивізії та бомбардування бази Внутрішніх військ МВС.
- Бомбардувань?
- Скинули з дронов горючу суміш.
Крім того, зробили понад 20 акцій із зупинки залізничного транспорту. Також я став одним із засновників ДНС (Дружина Народної Самооборони) – ми випускали багато навчальних матеріалів. Потім з'єдналися з кіберпартизанами – так з'явився національно-визвольний рух «Супраціў» («Опір»), який уже мав на меті політичні цілі. "Супраціў" було спрямовано на повалення режиму Лукашенка, захист країни від російської агресії та повернення країни до демократичних умов життя.
І повертаючись до вашого питання, чому приїхав до вас добровольцем... Багато людей, з якими я починав усе це робити, були в Україні. Тому коли почалася війна, я не міг не поїхати: тут мої друзі. Та й прийшло чітке усвідомлення – без незалежної України не буде вільної Білорусі.
На даний момент Україна є єдиною країною у світі, яка може надати білорусам майданчик для формування власного визвольного війська. Спершу ми звільнимо Україну, а наша остаточна мета – звільнення Білорусі: владу Лукашенка можна скинути лише силою.
З рідними давно не спілкуюсь
- У минулому ви були військовим?
- У мене 7 років спецпідрозділу – це спецназ внутрішніх військ та згодом ОМОН міста Вітебська. У США я займався боями у клітці.
- Як ваші рідні поставилися до того, що ви поїхали в Україну?
– Тут складна ситуація. З рідними я не спілкуюсь, бо вони не поділяють мою позицію. Я з Вітебська, а це, мабуть, найбільше «ватне» місто Білорусі. Плюс родичі почали вмирати. За цей час батько помер, зараз умирає бабуся. У мене навіть немає можливості побувати на могилі батька та побачитись з близькими. Але я не один: раніше я мав велику родину «Супраціў», а тепер - батальйон імені Калиновського. Почуваюся членом дуже великої та потужної сім'ї, яка постійно набирає силу.
- Не розкриваючи військових секретів – чим саме займаєтесь?
– Ми відокремлений батальйон у складі ЗСУ. Нещодавно вийшли із підпорядкування «Азова». Днями нам надали контракти вже від ЗСУ. Видають військові квитки, надали НАТОвське озброєння. Також є політична воля на необмежене розширення нашого формування.
- Скільки людей у батальйоні імені Кастуся Калиновського?
– Понад сто людей, і люди постійно прибувають.
– Люди з військовою підготовкою?
- Це насамперед білоруси, які поділяють наші погляди. Ми приймаємо людей без військової та спеціальної підготовки: готуємо їх на місці. У нас постійно зростає штат інструкторів. Плюс на базі нашого батальйону є тренувальні заняття.
– У вас уже були втрати?
- У перші дні існування батальйону загинув наш побратим Литвин, днями – Терор (Дмитро Опанасович). На жаль, це війна, і жертви неминучі. Проте підготовка, озброєння, наші інструктори і високий бойовий дух підрозділу мінімізують ці втрати.
– Як ви оцінюєте перспективи війни?
- Ліквідуватимемо ворогів із Росії, а якщо сюди прийдуть лукашисти, на них чекає та сама доля. Ми навіть вітаємо введення лукашистських військ в Україну, тому що ми знаємо про них усе – який їхній склад, формування, озброєння, техніка. Тут вони зустрінуть пекло. Чим більше їх зайде в Україну – бажано, щоб це були ті кати, які били та репресували останні два роки білоруський народ – тим менше у нас залишиться роботи після повернення додому.
«Я відмовився від громадянства США»
- Усі бійці вашого батальйону так само мотивовані та готові воювати в Україні, щоб потім звільнити Білорусь?
- Абсолютно вірно. Єдина країна, яка наразі надає нам унікальні контракти ЗСУ, сучасне озброєння та можливість необмеженого розширення нашого підрозділу – це Україна.
Для всіх білорусів це історичний шанс, і якщо його не використати зараз, то наступного разу він представиться вже через 100 років. Тому вважаю, що ми повинні сконцентрувати всі зусилля на нашому підрозділі. Хоча є білоруси, які воюють у складі тероборони та надають волонтерську допомогу, однак єдиний підрозділ, який здатний переламати ситуацію в Білорусі докорінно, це батальйон імені Калиновського.
- Ви що - всі ці роки в США чекали на момент, коли з'явиться така можливість?
- Не зовсім. Настало усвідомлення історичного шансу, який з'явився у білорусів. Нас не повинні стримувати ні відстань, ні вік. Зараз час непростого вибору. Потрібно визначатися, хто ви – захисник своєї батьківщини, людина, яка бачить свою країну вільною та незалежною, чи у вас від білоруса лише паспорт? Іноді настає момент, коли потрібно братися за зброю та йти вперед. Я відмовився від громадянства США, тому що маю намір повернутися на батьківщину і боротися за її визволення.
– Білоруський політолог Віталій Шкляров вважає, що війна неминуче призведе до падіння режиму Лукашенка. Ви з цим погоджуєтесь?
- Я не дуже вірю політичним експертам, таким як Шкляров чи хтось ще. Ці люди сидять далеко і не відчувають запаху пороху, не бачать розірваних тіл і не зовсім розуміють, що таке війна. Проте, вторгнувшись в Україну, Путін сам собі накинув на шию петлю, і вона все більше затягується. Лукашенко – «ручна лялька» Путіна. Путін іде на дно та тягне за собою Лукашенка.
- Яке у вас враження від української армії?
- Українська нація має дивовижну рису – у мирний час кожен сам собі гетьман, але перед загрозою нашого спільного стародавнього ворога нація дивовижним чином мобілізується. Наразі політична верхівка України та нація як ніколи єдині. Думаю, що дух української армії та українського народу дуже високий, і немає такої сили, принаймні у Московії, яка може цьому протистояти.
ДОВІДКА «КП»
Про відкритий набір до загону Калиновського оголосили 5 березня. За словами представників загону, з перших днів почала надходити велика кількість заявок на вступ до лав добровольців. Вже до 12 березня заявок було понад тисячу. 25 березня добровольці батальйону імені Кастуся Калиновського склали присягу. З цього дня батальйон увійшов до складу Збройних Сил України.
У 2013 році Павло Кулаженко виграв чемпіонат Північної Америки за версією Світової асоціації кікбоксингу та карате (WKA). Працював MMA-тренером в одному із залів Нью-Йорка.
Список акцій та виконаної роботи руху «Супраціў»