Російська сторона вважає переговори у Стамбулі конструктивними та робить два кроки назустріч Україні для деескалації – військовий і політичний. Про це заявив глава російської делегації, помічник президента Росії Володимир Мединський на брифінгу.
– Закінчилися переговори з українською стороною. Переговори відбулися конструктивно. Я можу зі свого боку сказати, що ми також робимо два кроки щодо деескалації конфлікту назустріч. Ми отримали пропозиції з боку України для розгляду, зрозуміло сформульовану їхню позицію щодо включення до договору. Ці пропозиції будуть розглянуті найближчим часом та будуть викладені президентові. І буде дана відповідна наша відповідь, - сказав він.
Військовим кроком назустріч деескалації є рішення Міноборони РФ про кардинальне скорочення військової активності на київському та чернігівському напрямах. Політичним – розгляд можливості особистої зустрічі президентів України та Росії.
- Ми з самого початку говорили, що зустріч можлива, коли буде готовий до підписання договір. Спочатку договір, потім він затверджується переговорниками, візується міністрами закордонних справ на зустрічі, після чого обговорюється можливість зустрічі керівників глав держав для підписання цього договору. Однак після сьогоднішньої змістовної розмови ми погодили і пропонуємо рішення, за яким зустріч глав держав можлива одночасно з парафуванням договору міністрами закордонних справ. Таким чином, за умови швидкої роботи за договором мир стане набагато ближче, - заявив Мединський.
Договір про гарантії безпеки передбачає, що у разі нападу на Україну країни-гаранти мають надати військову допомогу, зброю або навіть закрити повітряний простір. Договір не поширюється на ОРДЛО та Крим – за цими територіями Україна запропонувала окреме рішення. Протягом 15 років мають йти переговори з Росією щодо статусу Криму, під час яких сторони зобов'язуються не використовувати військову силу. Статус ОРДЛО мають вирішити особисто президенти України та Росії на зустрічі.
Підписанню договору про гарантії безпеки має передувати референдум в Україні, потім - ратифікація у Верховній Раді та парламентами країн-гарантів. Україна гарантами безпеки бачить країни Ради безпеки ООН (Франція, США, Британія, Китай та Росія), Туреччину, Німеччину, Канаду, Італію, Польщу та Ізраїль.