Російсько-українська війна триває вже 34 дні. І скільки вона ще триватиме – питання без відповіді. Кожен новий день наближає нас до перемоги. І з кожним днем ціна нашої перемоги стає все вищою.
Ця війна надзвичайно згуртувала українців, викристалізувала генетичний код. Але в той же час вона вкотре показала, що ми все ще здатні обманюватись. Не всі інформаційні битви і багатоходівки Росії ми вміємо розпізнати і правильно їм протидіяти.
Назву лише два недавні показові приклади.
«Прості росіяни не повинні страждати від санкцій»
Перший - гра в «хороших» або «тих, що прийшли до тями» росіян. Дуже багато українців були в захваті від вчинку сміливої росіянки Марії Овсяннікової, яка 14 березня нібито не побоялася в прямому ефірі російського «Першого каналу» вийти з антивоєнним плакатом і вимагала «Припинити війну». Щоправда, плакат був написаний чомусь не лише російською, а й англійською мовами. Тим не менш коротеньке секундне відео з її «геройством» стало вірусним серед українських користувачів соціальних мереж. Багато українців, піддавшись емоціям, поспішно зробили панянку мало не «борцем з режимом», людиною, що ототожнює «опозицію» путінській владі…
І чомусь мало хто звернув увагу, що дівчина за таку «сміливість» відбулася лише легким переляком – штрафом, у той час як людей, які виходять на антивоєнні акції протесту, швидко затримували та кидали за ґрати на 15 діб. Овсяннікова заплатила лише штраф і…. За два тижні роздавала коментарі західним ЗМІ, в яких озвучувала кремлівські наративи: прості росіяни не винні у війні проти України, тому треба знімати санкції; росіяни не повинні нести колективну відповідальність за те, що відбувається у Росії.
Тобто європейська аудиторія з вуст «опонента Путіна» почула, що санкції потрібно переглядати, а краще скасовувати. Кремлю вдалося створити симпатичного європейцям спікера, котрий нібито опонує президентові Росії, але за фактом озвучує темники російського вождя. І українці, самі того не бажаючи, причетні до розкрутки такого «опозиційного» спікера.
Посередник Абрамович
Другий приклад – джерела впливових іноземних ЗМІ. 28 березня британське видання The Time із посиланням на свої джерела повідомило, що російський мільярдер Роман Абрамович передав президентові РФ Володимиру Путіну рукописну записку від президента України Володимира Зеленського з умовами миру. Путін нібито прочитав записку і сказав: «Передайте йому, що я їх знищу».
А тепер, увага, питання: хто міг бути джерелом для ЗМІ такої розмови між Путіним та Абрамовичем? Відповідаючи на запитання, зверніть увагу на той факт, що, за інформацією іноземної розвідки, Путін в останній місяць перебуває в бункері, максимально звузив коло свого спілкування, повністю замінив особисту обслугу та охорону… То хто ж міг «злити» розмову? Безпосередньо Путін? Абрамович? І якою є мета цього інформаційного вкидання напередодні важливих переговорів української та російської делегацій у Стамбулі?
Особисто моя думка – Кремль вкотре зіграв на підвищення ставок. І цього разу використав інформаційний майданчик найвпливовішого британського ЗМІ.
Тому будь-яку інформацію та новини, що виходять від східного сусіда України, потрібно читати/дивитися/сприймати лише на холодну голову та просіявши через дуже дрібне сито сумнівів.