Під безжальні гусениці війни потрапили 17 національних парків, три біосферні та два національні заповідники – 44% найцінніших природних територій України. Цілий світ, населений живими істотами, які в кожний момент можуть стати безмовними жертвами кривавої агресії, розв'язаної проти України.
Зараз екологи не можуть навіть приблизно оцінити шкоду, яку завдасть нашій унікальній природі війна. Але вже очевидно, що вона буде величезною.
Птахи ще повернуться
З весною в Україну повертаються птахи, для яких війна також може виявитися фатальною. Орнітолог Української природоохоронної групи Максим Гаврилюк наводить як приклад ситуацію, що виникла у природному парку «Меотида» (Донецька область). Якщо до 2015 року тут гніздилися колонії рідкісних птахів, то після окупації Кривої коси і висадки на ній десанту більшість пернатих покинули місцевість, залишилися в невеликій кількості тільки рябоносі крячки.
Втім, керівник Українського центру кільцювання птахів, старший науковий співробітник Інституту зоології Анатолій Полуда вважає, що поки не варто драматизувати ситуацію:
– Птахи легше переносять війну, ніж люди. Найбільшу небезпеку для них становлять пожежі, особливо на нафтобазах, коли можуть бути отруєні вода і корм, та, не дай Боже, хімічна зброя. До вибухів вони психологічно стійкі.
Анатолій Полуда наводить такий приклад із нашого недавнього минулого.
- Коли з'явилося відео російського корабля, що горить у Бердянську, мало хто звернув увагу на зграю мігруючих гусей. Я, як орнітолог, звичайно ж їх помітив, на око в зграї було 70 – 80 птахів. Вони летіли між вогнем і телекамерою приблизно в кілометрі від корабля, що вибухнув. Як летіли на схід, так і полетіли, ніби нічого не відбувається. А через якийсь час уже ближче до місця вибуху пройшла зграя інших птахів. Мені здалося, що це великі баклани. Теж ніяк не реагували, – каже орнітолог.
Не люблять військових та техніку
Анатолій Полуда має свою версію, чому птахи залишили захоплену «Меотиду»: не сподобалася поява в місцях проживання людей, брязкання техніки.
– Я розповім ще таку історію. На вододіловій греблі Київської ГЕС давно гніздилися мартини (великі чайки. – Ред.), вили гнізда прямо на бетоні, виводили пташенят. Коли Віктор Янукович оселився у Межигір'ї, а він боявся за себе завжди, розпорядився встановити на греблі зенітне уставлення. Розрахунок солдатів був невеликий, одна машина привозила зміну, їжу військовим. Але цього вистачило, щоб колонія зникла на два роки. А у 2014 році, коли Янукович втік і зенітку прибрали, мартини повернулися на улюблене місце, знову стали вити гнізда. Ми там були торік, кільцювали птахів, тож колонія прямо на очах множилася.
І зараз, каже Анатолій Полуда, мартини на місці, хоч із боку Вишгорода долинають постріли. Підуть окупанти з Кривої коси у «Меотиді», і туди птахи зможуть повернутись.
Гинуть від вогню або задихаються в диму
Найстрашніше під час війни – це пожежі, які неминуче спалахують у місцях, де діє реактивна артилерія. За даними Української природоохоронної групи, вже зараз втрачено тисячі гектарів лісів Полісся та Слобожанщини у районах, які потрапили під активні бойові дії.
- Разом із лісами гинуть тварини. І навіть великі особи не завжди можуть врятуватися втечею. Наприклад, під Києвом, в Іванківському районі, точаться бої в районі Ірпеня, Бучі, шляхи до відступу для тварин обмежені Київським водосховищем, – каже голова правління Української природоохоронної групи Олексій Василюк. - Але найвразливіші - дрібні представники тваринного світу, які зараз прокидаються від зимової сплячки: комахи, ящірки, черепашки, їжачки. Вони ризикують згоріти та задихнуться від диму згарищ, постраждає екосистема.
Навіщо паркан для бізонів
Ще сильніше, ніж дика природа, страждають заповідники, де тварини живуть у величезних, максимально наближених до природних умов вольєрах. Державне фінансування сьогодні утруднене, а в деяких регіонах зовсім недоступне.
Українська природоохоронна група відкрила свій фронт – «Рятуємо природу у дні війни разом!», до якої вже долучилися як українці, так і міжнародні спільноти.
– Ми взяли на себе місію збирати гроші, а кому і як їх розподіляти, вирішуємо разом із Мінекології, – продовжує Олексій Василюк. – Завдяки пожертвуванням вже змогли допомогти біосферному заповіднику «Асканія-Нова», національним паркам «Гетьманський», «Меотида», Бердянському зоопарку на окупованих територіях, а також заповіднику «Єланецький степ» та Миколаївському зоосаду.
Характер допомоги залежить від ситуації. Наприклад, у «Єланецькому степу» термінового ремонту вимагав загін для бізонів – одну зі стінок розбив військовий снаряд.
- Була загроза, що тварини вийдуть за огорожу та розбредуться городами місцевих жителів. Бізони – це великі корови, вони могли стати видобутком мисливців за м'ясом, - зазначає еколог.
В "Асканії-Нова", куди доставка кормів утруднена, вдалося домовитися з місцевим фермером. Підприємець отримує гроші на свій рахунок та завозить до заповідника все необхідне зі свого господарства.
Разом із тваринами екологам доводиться рятувати і людей – евакуювати співробітників заповідників, які до останнього намагалися виконувати своє завдання та самі опинилися у найважчій ситуації.