У пошуках притулку від війни українці переїжджають не лише до суміжних країн, а й їдуть по всьому світу. Так, у Португалії вже налічується кілька тисяч наших співгромадян, що рятуються від смерті. Держава практично одразу після початку військових дій в Україні заявила про готовність приймати біженців, більше того – українці отримують у країні тимчасовий захист з автоматичним присвоєнням посвідки на термін у 1 рік. Завдяки цьому українці без тяганини та довгого оформлення документів отримують право законно жити та працювати в Португалії. І не лише заявники, а й усі члени їх сімей незалежно від громадянства.
Поселення - майже відразу
- У нас мінімізували весь бюрократизм, тому українським біженцям потрібно лише пред'явити паспорт. У Serviço de Estrangeiros e Fronteiras (SEF) – Службі у справах іноземців та кордонів – пишеться заява з проханням про тимчасовий захист. Швидко перевірять за базами кримінальних справ – і одразу видадуть необхідні документи для життя. Статус тимчасового захисту – це не статус біженця з його строгими обмеженнями, а можливість жити звичайним життям, – розповіла волонтер у Лісабоні українка Вікторія.
Вона кілька років брала участь в екологічних волонтерських проектах у всьому світі, а зараз займається допомогою українським біженцям. У її віданні - кілька сімей, що приймають у всій Португалії і згодні поселити в себе людей, які втекли від війни.
- Також ми співпрацюємо з багатьма компаніями, які готові надати транспорт, щоб привезти українських біженців зі Словаччини та Польщі до Португалії, допомогти їм спочатку, - каже Вікторія. – Але у будь-якому разі люди пройдуть через SEF – там біженців реєструють за місцем проживання, дають ідентифікаційний номер платника податків (NIF), з яким можна вже влаштовуватися на роботу, дадуть номер соціального страхування (NISS) та номер користувача Національної служби охорони здоров'я (СНР) – це для доступу до медичних послуг та інших пільг. Відразу кажу: грошової допомоги для біженців у Португалії поки що немає (150 євро на місяць – це не допомога). Але можна знайти тимчасову роботу – зараз багато хто пропонує роботу українським біженцям з мінімальним знанням мови. Або працювати на своєму колишньому місці роботи віддалено. Просто жити на допомогу не вдасться.
Не лише Лісабон, а й вся країна
Вікторія каже: жодні організації не будуть знімати квартири біженцям – житло треба буде орендувати та оплачувати зі своєї кишені.
- Звичайно, всі знають столицю Португалії Лісабон і всі хочуть у Лісабон, вважаючи, що у великому місті можна влаштуватися швидко та добре. Але тут вже реально багато народу, і, відповідно, вже виникають проблеми з орендою житла та працевлаштуванням. Ми пропонуємо людям роз'їжджатися країною, Португалія красива скрізь, і зовсім необов'язково штовхатися один з одним у столиці. Нещодавно моя подруга написала про містечко Монталегрі на півночі, майже на кордоні з Іспанією (у нашому понятті Монталегрі, швидше за все, селище міського типу) – і там готові не лише приймати біженців, а й давати їм якесь безкоштовне житло та продуктову допомогу, а у місцевій школі є місця для дітей. У Португалії гарне транспортне сполучення, хороший інтернет, роботу знайти в принципі можна – чому б не жити у затишному тихому місці?
Втім, у Лісабоні біженці теж не залишаться на вулиці після приїзду – у спортивному павільйоні муніципальної поліції міста Червоний Хрест організував тимчасовий центр для українських біженців, розрахований на 100 місць. Там можна буде жити, поки кожен, хто прибув, не отримає чіткого розуміння, що йому робити і куди рухатися далі.
– У різних містах відкриваються волонтерські центри. За звичкою туди починають приносити одяг, але ми просимо або перераховувати гроші на волонтерську карту, або приходити та дізнаватися, в чому саме потреба у біженців. Одяг їм потрібний, звичайно, у нас тепло та дощ, а люди у куртках, але насамперед їм потрібні продукти, дитяче харчування та взуття, іграшки малюкам. Наші центри працюють цілодобово, ми вдень та вночі сортуємо одяг, взуття, іграшки, щоб кожен бажаючий міг зайти та одразу взяти все необхідне. Волонтерять не лише молоді португальці, а й літні. Багато хто залишає записки з адресами, де можуть прийняти біженців на тимчасове проживання. Але не всі наші люди готові жити в сім'ях, частіше запитують про хостели чи недорогі готелі. Ось у Лісабоні із цим проблеми, а варто від'їхати від столиці за 50 кілометрів – є і хостели, і бюджетні готелі, – пояснює волонтер.
Манікюрш своїх вистачає, але дуже потрібні медики та майстри
Вікторія радить: все-таки, перш ніж їхати до Португалії, краще заздалегідь домовитися з кимось – друзями чи родичами, які вже живуть у цій країні, або знайти однодумців у групах в соцмережах. Їхати навмання, вважаючи, що відразу після перетину кордону буде надано повний супровід, не варто.
- Зрозуміло, що такого напливу біженців ніхто не очікував, і держави зараз ламають голову, що робити з тими, хто приїхав, не гнати ж назад, мотивуючи тим, що ми не маємо місця? Тому відразу дається ВНЖ, щоб людина могла піти працювати. У Португалії цінуються ручні майстри, яких беруть на роботу навіть без знання мови (хоча на мінімальному рівні краще знати, безкоштовних курсів португальської у нас у з надлишком), високо котируються IT-фахівці, обслуговуючий персонал. Майстрів манікюру-бров-вій і своїх вистачає. Дуже потрібний медперсонал. Так, доведеться підтверджувати кваліфікацію, можливо, перенавчатися або переходити на інші стандарти роботи, але для професіоналів немає нічого неможливого. Були випадки, коли приїжджих літніх 70-річних майстрів благали влаштуватися працювати на СТО чи будівництво, бо майстер від бога. Але загалом у країні досить високий рівень безробіття, і за своє місце під сонцем треба буде поборотися, – резюмує мешканка Португалії.
Але загалом Португалія рада допомогти українцям пережити страшні дні війни. Доопрацьовуються законопроекти щодо додаткових пільг, щодо збільшення допомоги (хоча жити тільки на неї все одно не вийде), щодо мінімізації бюрократичних процедур для біженців. Хоча в країні заявляли, що зможуть прийняти близько 2000 біженців, зараз там людей налічується більше 10 тисяч, не рахуючи 40-тисячну українську діаспору. Тож допоможуть усім, у біді не залишать.