Ціни на продукти в Україні: що дорожчатиме і на скільки

Інфляція прискорилася до 10,3%, але це не кінець.

REUTERS/Олександр Єрмоченко

За рік ціни зросли на понад 10%, причому продукти – майже на 15%. Основною причиною подорожчання економісти називають високий попит на фоні військових дій, при цьому пропозиція знижена, оскільки порушено ланцюжки постачання.

Що чекає на український продуктовий ринок у найближчому майбутньому і які продукти подорожчають найшвидше? Ці нагальні питання «КП в Україні» обговорила разом із економістами.

Статистика та реальність

Зростання продуктових цін на 15% - це дані Держстату на кінець лютого, і, очевидно, що вони далеко не повною мірою враховують військову динаміку. Так, наприклад, яйця, згідно з цією статистикою, подорожчали лише на 4%. Але всі ми чудово пам'ятаємо, що за перші військові дні вартість яєць (принаймні у столичних супермаркетах) підскочила вдвічі – з 27-29 грн. за десяток до 55-60 грн. Причому навіть за цими цінами їх було вдень із вогнем не знайти.

Словом, статистика вкотре продемонструвала, що головне – як рахувати. І в цілому якщо дивитися на таблички Держстату, то з цінами у нас все не так уже й погано. Шкода, реальність та гаманці говорять про інше.

Українські економісти одностайні: зростання цін найближчим часом лише пришвидшиться. Цінники і перед війною лякали українських покупців своєю непостійністю, а військове вторгнення лише посилило інфляційний тиск. За словами економіста Андрія Мартинюка, основна причина подорожчання продуктів – це високий попит на тлі військових дій при зменшенні пропозиції через порушення логістичних ланцюжків постачання. За прогнозами економіста, у середньому ціни можуть додавати близько 3% на місяць, і в поточних умовах експерт не бачить шляхи для покращення ситуації.

Що дорожчатиме?

Це, мабуть, сьогодні найактуальніше «продуктове питання».

І всі продукти з групи ризику можна розділити на три категорії.

По-перше, це найдешевші продукти, на які в Україні завжди спостерігається підвищений попит, а в умовах війни – особливо. До них відносяться найдешевші крупи та макаронні вироби, хліб, а також, можливо, овочі борщового набору, цінники на які вже й так злетіли вище за небо.

По-друге, це продукти, на які Кабмін на період воєнного стану доручив скасувати граничний рівень надбавки. Це гречка, цукор, вермішель з пшеничного борошна вищого гатунку та вершкове масло 72,5%. Про це повідомляється в ухвалі №311 КМУ, повідомляє agronews.ua.

По-третє, це імпортовані продукти – кава, какао, імпортні фрукти, шоколад, риба, сухофрукти. До звичайної проблеми ослаблення курсу гривні додалася друга проблема – доставка цих продуктів до України. Втім, усе могло б бути набагато гірше, якби Нацбанк не зафіксував курс і гривня девальвувала б швидше.

– Проблеми з продовольством зараз спостерігаються у всьому світі, – зазначив у розмові з «КП в Україні» аналітик TeleTrade Сергій Родлер. – Наприклад, через ситуацію в Україні дорожчає молоко у Новій Зеландії (+30%), хоча, здавалося б, вона знаходиться на іншому кінці світу. Справа в тому, що дорожчають корми. Українські та російські компанії є лідерами з виробництва пшениці, яка використовується для корму нарівні з кукурудзою та соєю, а також азотних добрив.

Війна і не лише...

Родлер нагадує, що в Україні різке подорожчання відбувалося і до війни, причому експерти говорили, що від нього не врятує навіть повне скасування ПДВ.

– Зараз у країні не вистачає палива, а водії побоюються здійснювати доставку через постійні обстріли, – констатував експерт. - Якщо на заході країни йдеться про дефіцит, який виник через паніку, але в цілому ситуація краща, то на сході - про реальні проблеми з логістикою. У цьому ключі говорити про те, наскільки щось подорожчає не зовсім логічно, тому що цілком можна очікувати повної відсутності тих чи інших категорій продуктів. Найімовірніше – круп, солі, м'яса, вермішелі тощо.

Водночас, економіст Владислав Банков вважає, що було б неправильно всі сьогоднішні проблеми списувати на війну.

- Основна причина все ж таки криється в непрофесіоналізмі нашої влади, яка ще до війни своєю необдуманою регуляторною політикою знищувала дрібних виробників продуктів харчування, мотивуючи це приведенням ринку у відповідність різним фантастичним вимогам, - зазначив Банков. - Насправді йшлося про корупційний податок, непідйомний для дрібних виробництв.

Економіст вважає, що подорожчання не уникнути, а його рівень прямо залежить від ступеня втручання влади. Будь-які обмеження та репресивні методи регулювання відразу призводять до стрибкоподібного підвищення, оскільки збільшують витрати тих небагатьох бізнесів, яким все ще вдається працювати.

– Незважаючи на війну, логістика швидко, наскільки це можливо, адаптується до нових умов, як і будь-який інший бізнес, – підсумував Банков. – І завдання держави – не заважати тим небагатьом, хто працює.

Загалом експерт все ж таки налаштований досить позитивно і вважає, що все, що мало подорожчати, вже піднялося в ціні. Тому, якщо не буде проблем із монетарною політикою та загострення бойових дій, ситуація з цінами залишиться більш-менш стабільною.