Люди з України, які тікають від бойових дій, у пошуках захисту дістаються навіть до Іспанії. Тут їми опікуються і волонтери, і влада, і міжнародні організації та прості жителі. Щоправда, без знання мови українцям дуже важко. Та й взагалі, розраховувати на те, що біженці нескінченно насолоджуватимуться різними «плюшками» щодо оренди житла, роботи та соціальної допомоги, теж не варто.
«Дуже хочу знайти роботу»
В Іспанію українці дістаються із різних країн Східної Європи. Співрозмовниця «КП в Україні» Наталя розповіла, що прилетіла до Барселони із польського Жешува.
- Просто дивом вдалося взяти безкоштовні квитки, до речі, найближчі дати вже на квітень. Ми прилетіли із сином – нас зустріли волонтери, з якими ми списувалися ще з Польщі. Тому ми не тинялися аеропортом і містом, не шукали, де вихід, а де автобусна зупинка. Ми знаємо, що в Барселоні є центр з прийому українців у виставковому центрі, але нам туди не треба, а ось комусь може стати в нагоді. Там знаходиться Червоний Хрест (Cruz Roja), туди теж можна звертатися за допомогою. Власне, як ми зрозуміли, Червоний Хрест та «Карітас» переважно займаються допомогою біженцям.
Наталя розповідає, що її поселили в одному із селищ недалеко від Барселони, у хостелі, де мешкають уже кілька її земляків. Дали кілька коробок із продуктами та необхідними гігієнічними наборами, одяг. Волонтери пообіцяли вирішити питання зі школою для сина, в адміністрації селища – з основними документами сім'ї.
– У цьому ж селищі є люди, які готові поселити у себе біженців, але їхні контакти треба шукати в групах у соцмережах. Як я зрозуміла, продуктами забезпечуватиме той самий Червоний Хрест, поки я не знайду роботу. Звичайно, без знання мови це буде дуже важко, але я вже бачила рекламу безкоштовних курсів іспанської, буду вчити. Якщо син піде до школи і все буде добре – почну шукати роботу, де особливо не потрібна мова. Жити в хостелі, навіть і зручному, довго не хочеться, намагатимемося зняти дешеву квартиру, - розраховує українка.
Їй залишається вирішити одне з головних питань – просити статус біженця чи тимчасовий захист. В останньому випадку Наталя матиме право на роботу та отримання медичних послуг, але тоді їй доведеться сплачувати житло самостійно.
- Я дізналася, що винайняти кімнату – це 200-300 євро на місяць, квартира – від 500. Зараз мені здається, що це величезні гроші, тому я дуже хочу знайти роботу. Продуктові пайки від гуманітарних організацій – це, звичайно, добре і ми дуже вдячні, але ж не можна на них жити вічно, - зазначає співрозмовниця.
Перевзувся - і щасливий
Ніна живе у Барселоні вже шість років, вона приїхала сюди із Донбасу. І чудово розуміє, чого саме потребують люди, які рятуються від війни. Вона волонтер на залізничному вокзалі Сантс.
- Звичайно, я не думала, що побачу українців із Києва, Харкова, які рятуються від війни. Ми допомагаємо їм починаючи з того моменту, як вони зійдуть з поїзда. Люди розгублені, змучені, втомилися. Ми буквально водимо їх за руку, допомагаємо з оформленням, заселенням, допомагаємо купити іспанські сім-карти, налаштувати інтернет, – розповідає Ніна.
За словами дівчини, інші волонтери самостійно поєднуються у своїх містах для допомоги українцям.
- Я знаю людей, які перетворюють свої гаражі на склади одягу та інших необхідних речей. Жителі приносять усе, що треба, а волонтери з вокзалів чи Червоного Хреста приїжджають зі списком потреб. Іноді й самі біженці приходять. Виявляється, найбільша потреба у взутті. Від довгої поїздки, коли черевики або кросівки не знімаються з ніг по 3-4 дні, взуття просто «вбивається» і перетворюється на ганчір'я. Ви б бачили щастя на обличчях, коли наші біженці перевдягаються у зручне взуття за сезоном. Хоч невеликий, але позитив, – розповідає Ніна.
Іспанці щиро хочуть допомогти
Українці, які живуть в Іспанії, готові приймати сім'ї. Та що там, самі іспанці відчиняють двері біженцям з України.
- Наші, звісно, побоюються – без мови, без роботи ввалюватись у сім'ю вони вважають нескромно. Але іспанці справді щиро пропонують допомогу з житлом та всім необхідним. Якщо ви хочете більшого – треба буде докласти зусиль. Вам допоможуть взяти ситу (записатися на прийом у різні адміністрації), але ходити та домовлятися, вирішувати свої проблеми та легалізувати своє перебування, якщо не зробили цього одразу, ви будете, швидше за все, самі. Можна знайти слушні поради у численних групах у фейсбуці та телеграмі, – розповіла Ніна.
Вона згадала про сім'ю, що недавно приїхала з України – подружжя з двома дітьми прибуло до Сарагоси. Мовний бар'єр їм допомагав долати "гугл перекладач". Вони дісталися найближчого відділення поліції, де отримали документи про легальне перебування в країні терміном на 90 днів із можливістю продовження.
– Їх поставили на облік, поселили у центрі для біженців, видали продукти на перший час та адреси соціальних їдалень з безкоштовним харчуванням. Про допомогу поки що розмови не було, а ось на курси мови сім'я вже записалася. Дозвіл на роботу подружжю надали, медичне обслуговування теж оформили. Тепер їм лишається знайти роботу. Добре, що вони мають трохи грошей на українській банківській карті – їх можна зняти, а ще можна відкрити рахунок в іспанських банках за українським паспортом, - каже Ніна.
Українцям, які заїхали до Іспанії після 24 лютого, влада надала права безкоштовного проїзду в міському транспорті (трамваях та автобусах), але не у всіх містах, та й квитки для безкоштовного проїзду треба ще пошукати у тих самих волонтерів та у Червоному Хресті. Потроху вимальовуються робочі місця для українців, при цьому в Іспанії зараз важко з роботою в принципі, але потрібні лікарі, перекладачі, робітники на заводи з-поміж українців. Тож шанси на гідне життя є, необхідно лише бажання та сили ними скористатися.