У четвер у Версалі пройшов екстрений саміт ЄС, присвячений питанням російської агресії проти України. Одним із найбільш спірних положень, що обговорювалися на ньому, стало питання про прагнення України вступити до ЄС. Дискусія за зачиненими дверима з цього приводу тривала 5 годин.
Ані слова про «прискорену процедуру»
«Європейська рада визнала європейські прагнення та європейський вибір України, як зазначено в Угоді про асоціацію. 28 лютого 2022 року президент України, реалізуючи право України обирати свою долю, подав заявку України на вступ до Європейського союзу» - так звучить головний пункт декларації ЄС щодо України.
Рада ЄС без зволікань запропонувала Єврокомісії подати свій висновок щодо цієї заяви згідно з відповідними положеннями Договорів ЄС.
У рішенні є низка позитивних зрушень порівняно з попередніми формулюваннями, однак у ньому немає посилань на статтю 49 Договору ЄС про процедуру приєднання до Союзу, а також немає ані позитивних, ані негативних згадок про прискорену процедуру, про прийняття якої просила Україна.
Євросоюз має дати чіткіший сигнал
Президент Литви Гітанас Науседа залишився задоволеним рішенням саміту ЄС щодо європерспективи України.
«Історична ніч у Версалі. Після п'яти годин гарячих дискусій лідери ЄС сказали «так» українській євроінтеграції. Процес розпочався. Тепер ми та українці повинні це зробити швидко. Героїчна українська нація заслуговує знати, що їй раді в ЄС», – повідомив він після завершення зустрічі лідерів держав – членів Євросоюзу.
При цьому президент Литви зазначив, що на саміті не обійшлося і без розчарування як для самої України, так і для прихильників євроінтеграції України. Не було ухвалено рішення про те, що Україну буде прийнято до ЄС за прискореною процедурою. Також не було ухвалено важливе рішення щодо того, щоб Україні було надано статус кандидата. Гітанас Науседа погодився з тим, що ці два питання були програмою максимум, і її, на жаль, не вдалося досягти. Але заявив, що не втрачає оптимізму та надії, що до цього питання незабаром вдасться знову повернутися.
Прем'єр-міністр Словенії Янез Янша визнав, що Україна має отримати великі амбітні сигнали, проте сподівається на зміну позиції колег. Про це політик заявив журналістам у Версалі, коментуючи ухвалене вночі рішення саміту.
Прем'єр підкреслив, що нові реалії вимагали більш чітких сигналів щодо членства для України, ніж ті, що увійшли до фінального рішення. «Нині новий світ. Світ змінився. Ми теж змінилися, але недостатньо», - наголосив Янша.
Прем'єр також висловив надію на зміну риторики ЄС вже найближчим часом, тому що більшість країн були за прискорення вступу України до ЄС. «Переважна більшість, у тому числі Словенія, була за те, щоб зробити більше. Ми ще не погодили цей сигнал, але я сподіваюся, прийдемо до цього наступного саміту», - заявив він.
ЄС не відмовився від російського газу
Окрім цього, саміт розглядав можливості вивчення шляхів зміцнення самостійності ЄС в енергетичному секторі та зниження залежності від російського газу. На відміну від США Євросоюз дуже залежить від поставок з Росії. Закупівлі російського газу становлять 45%, нафти – 25%. А це означає, що на повну відмову від них ЄС не готовий.
Тут європейці виявилися менш рішучими. Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан після саміту заявив, що Європейський Союз не запроваджуватиме санкції щодо російського газу чи нафти. «Найважливіше для нас питання вирішено у сприятливому ключі: не буде санкцій, які стосувалися б газу чи нафти, тому енергопостачання Угорщини у майбутній період буде безпечним», - заявив Орбан. А раніше ЄС не підтримав заборону на імпорт російської нафти, запроваджений Сполученими Штатами Америки та Великобританією.
Думка експертів
Вадим Карасьов, політолог:
- Цей саміт породив більше запитань, ніж відповідей. Це схоже на історію вступу України до НАТО. 2008 року на Бухарестському саміті Альянсу визнали право Києва на вступ до нього, але досі не ухвалили. Та термінів не назвали. Так і тут. Поки що нічого не вказує на прискорену процедуру вступу України до Євросоюзу. Тому рішення саміту більше схоже на декларацію про наміри. Погодилися прийняти, але коли - не сказали.
Володимир Фесенко, політолог:
– Це очікуване рішення. Але не треба говорити про «зраду». Було ухвалено компромісне рішення. Ще до саміту було зрозуміло, що далеко не всі країни ЄС через війну готові прийняти Україну. З одного боку, є величезний сплеск симпатій до нашої країни, а з іншого – прагматичне розуміння того, що в умовах війни, яка невідомо, коли закінчиться, навряд чи можливо приймати Україну через ризик прямого зіткнення з Росією. Тому добре, що ЄС ухвалив компромісне рішення, яке зберігає перспективу руху до ЄС за особливою процедурою. А саме питання вступу України до ЄС вирішуватиметься після війни.
Антон Кучухіде, експерт-міжнародник:
– Це рішення можна вважати великим проривом для України. Тому що в Угоді про Асоціацію України з ЄС, підписаній у 2016 році, був додатковий протокол, який виключав перспективу вступу Києва до ЄС. А вчорашнє рішення саміту ЄС уже прямим текстом підтверджує, що Україна має чіткі перспективи вступу до Європи. Тобто позиція Брюсселя кардинально змінилася. І далі вже із цим можна працювати.