Маріуполь стирають з лиця землі, і це вже зрозуміло навіть за короткими дзвінками та відео, які прориваються з обложеного окупантами міста. Зруйновані вщент будинки, немислимі пошкодження, тіла загиблих людей на вулицях... Поліція називає приблизну цифру в 1207 загиблих, але їх явно більше. Люди ховають жертв авіанальотів та обстрілів у дворах.
Жителі всієї України не випускають із рук телефони в очікуванні хоча б короткої sms «Живі» - у багатьох у Маріуполі є родичі та друзі. Створюються численні чати у соцмережах для обміну інформацією, туди викладаються короткі повідомлення за адресами.
«Набрала щойно мама (11:54, 10.03) з "тищика" (магазин «1000 дрібниць» у центрі Маріуполя. – Прим. ред). Поки говорили, я на стільці підстрибувала від звуків пострілів. По вулиці Лавицького по парній стороні всі будинки цілі. Де-не-де, де стояли не пластикові вікна, а старі, немає скла - від вибухової хвилі. Нових прильотів не було. Тож по нашій вулиці все гаразд, наскільки це можливо. На вулиці Бахчиванджі мешкають друзі. Тільки не пам'ятаю будинок – 12 чи 14… Хто місцевий, знають, там дитячий майданчик у дворі. У цей двір прилетів снаряд, але не розірвався. І п'яти хвилин не минуло, як наші приїхали розмінували, ніхто не постраждав», – це одне із таких повідомлень.
Сестра живе у селищі Колишній Аеродром в Іллічівському р-ні. Вчора на свій страх і ризик вони вирішили вибратися до центру до київстарівської вежі. Вранці у них прилетіло за селищем на старий цвинтар, у центр цвинтаря… Також сказала, що через дві вулиці від їхнього будинку прилетів снаряд просто людям у підвал, - повідомляє щасливиця, якій вдалося додзвонитися до рідних людей. - Про зелені коридори вони нічого не чули. Комунікацій жодних немає, запас води у них поки що є, але якщо раптом знадобиться - пробиратимуться до парку Петровського до джерела... Стріляти не припиняють взагалі, рідкісні перепочинки... Скрізь по місту лежить дуже багато трупів... Хто може - ховає у клумбах, городах, парках... Люди збирають дрова, меблі, розпалюють багаття біля будинків і готують їсти на вулиці... Магазини розграбовані, деякі спалені... багато мародерів ».
Короткі п'ятисекундні відео з укриттів – промінчик світла для тих, хто шукає своїх у зруйнованому місті. Може, майне у напівтемряві знайоме обличчя, і серце хоча б трохи заспокоїться.
- Такого страху, жаху, такого потрясіння ми ніколи не відчували. Наші рідні виявилися заручниками у окупантів, які не дають їм вийти, не пропускають гуманітарної допомоги. Їх бомблять щодня, ми не уявляємо, як вони виживають! - плаче Лариса із Полтавської області. У неї там брат із сім'єю – і тиждень мовчання та невідомості.
«Ми зв'язалися через знайомих з Купріна, 5! З боку посадки повивертало рами, вікон немає, але люди живі, сидять у підвалах. Нічого, звичайно, немає з комунікацій, але хоч живі! Будинкам дісталося, звичайно»…
З коротких, як постріл, повідомлень можна скласти приблизну картину того, що відбувається. Маріупольці об'єднуються будинками та під'їздами, готують на багаттях у дворі, добувають воду, діляться продуктами та ліками.
"Сьогодні в обід додзвонився батько. Будинок на вулиці Зелінського, 106, стоїть. Подекуди постраждали шибки. Будинки по Купріна теж усі стоять. Воду набирають у підвалі, розводять багаття, в принципі, як і всі наразі у Маріуполі. Трохи прилетіло в Зелінського, 108. Чекають на зелений коридор».
«Подзвонив брат. 23-й мікрорайон. Будинки по Гранітній, 126, 124, 122 цілі. На жаль, підтвердив, що було влучення в «азовмашівський будинок». Про жертв інформації не має. Масштаб руйнувань не уточнив».
Щойно додзвонилася Троїцька, 18! Будинок цілий, у сусідній 16-й на кшталт влучення! Б'ють по центру не перестаючи, зв'язок препоганющий і різко перервався».
«Зателефонувала сестра. Бульвар Морський, 54. Усі у підвалі другого під'їзду. Обладнали більш-менш підвал під житло. Готують на вулиці. Тримаються усі разом. Готують на багатті у дворі. Добувають їжу де тільки можна. Чекають, щоб Київ вислав війська на допомогу, цією надією лише й живуть. Зв'язок тільки в однієї жінки на WhatsApp, і то слабкий і дуже рідко. Хто за цією адресою має рідних! Там усі живі!»
Маріупольці повідомляють про прильоти до житлових будинків, дитячих садків, лікарень, шкіл, зруйновані снарядами корпуси Приазовського державного технічного університету. Кадри розбомбленого маріупольського пологового будинку, бомб, що впали біля будівлі, де розміщувалося представництво Міжнародного Червоного Хреста, обійшли увесь світ. У четвер стало відомо про бомбардування біля будівлі драмтеатру.
«Морський бульвар біля гармати. "Брати-визволителі" сьогодні кілька разів влучили у обидві 12-поверхівки. Особливо дісталося тій, що з боку Ленінградського».
«Набрав тато. Бульвар Шевченка, 329, – будинок цілий. Упав снаряд на стадіон "Західний". Води немає, світла немає, опалення немає, зв'язку немає та газу немає. Готують на багатті. «Порт-Сіті» (торговий центр. – Прим. ред.) майже немає, METRO розбито».
«9 березня. Чоловік віддзвонився з дому 270 на бульварі Шевченка. Вуличні бої, літаки бомби скидають, увесь двір скопаний... Був обстріл «Градами», шибок немає ніде. За 270-м будинком міна впала на будівлю і розірвала увесь дев'ятий поверх. Поруч п'ятиповерхівка (теж номер не знаю) – розірвало будинок до третього поверху навпіл».
Жителі тримаються, але місто повільно гине від бомб та снарядів. Тільки-но оговтавшись від потрясінь і руйнувань 2014-го, приморське місто знову дізналося, як виглядає війна. З околиць жителі пробираються у центр Маріуполя, хоча й там не сказати, що легше, бомбардують так само. Магазини розграбовані, але чи етично називати мародерами людей, які борються за виживання своїх дітей насамперед? Пошкоджено теплотраси, люди добувають воду із труб.
- Ми позавчора змогли поговорити 10 секунд з дідусем, він живе на Лівому березі. Сказав, що не знає, чи нас побачить знову, йому 80 років. Попрощався. Мама в передінфарктному стані, ми не знаємо, що робити, як допомогти. Розкидаємо по всіх соціальних мережах прохання закрити небо, надіслати допомогу, вплинути на росіян, щоб вони пропустили у місто вантажі з продуктами. Я нікому не побажаю випробувати на собі те, що відчуває наша рідна людина там, у заручниках у окупантів, і ми тут, хто не може їй допомогти, - каже Павло, який живе у Кропивницькому.
«Щойно вийшли батьки на зв'язок (10 березня), були в районі офісу «Київстар». Сказали, що в районі відбувається кошмар, розбомбили заправку на «Автоімперії», було влучення у червону багатоповерхівку навпроти МДУ (Маріупольський гуманітарний університет. – Прим. ред.), офіс «Київстар». Видно, як у центрі відбуваються загоряння. Поки говорили – пролітав літак і бомбардування триває. Дуже страшно вже всім, на нервах. Сподіваюся, всі наші рідні будуть живі… »
В ТЕМУ
Породілля з Маріуполя – бьюті-блогер родом із Донецька
Вагітна дівчина з розбомбленого пологового будинку у Маріуполі, чиє фото на сходах лікарні облетіло всі світові ЗМІ, - популярна б'юті-блогер та модель Маріанна Підгурська. Дівчина дійсно чекає на дитину (можливо, вже народила), у соцмережах вона активно веде блог, присвячений красі та косметичним засобам, і дуже мало пише про себе.
Вдалося дізнатися, що Маріанна приїхала до Маріуполя з Донецька у 2020 році – принаймні про це говорять геотеги на її публікаціях в Інстаграмі... До цього вона жила та навчалася у Макіївці – є її фото з позначкою «МІБІ» (Макіївський інженерно- будівельний інститут, з 2004-го – Донбаська національна академія будівництва та архітектури).
На її сторінках у соцмережі немає нічого, присвяченого війні на Донбасі та в Україні, лише один із останніх записів – список місць у Маріуполі, підготовлених для укриття мирних жителів. Перед цим Маріанна пропонувала підписникам вгадати, хто в неї народиться – хлопчик чи дівчинка. Дівчина вийшла заміж близько року тому, її чоловіка звуть Юрій.
У Донецьку дівчина працювала моделлю в популярній агенції L`Fashion Models, брала участь у модних показах та рекламних кампаніях. У Маріуполі вела блог із 23 000 підписників, організовувала «марафони бажань», брала участь у спільних акціях із відомими марками індустрії краси.