Поки прибічники санкцій проти РФ, до яких без перебільшення належить більшість світу, упевнені, що буквально днями російська економіка піде за російським кораблем, противники (звичайно, переважно у Росії) перебувають у твердої впевненості, що вони впораються, переорієнтувавшись на внутрішній ринок та ринки країн, що розвиваються.
Істина, як завжди, знаходиться десь посередині, хоч і з серйозним перекосом на нашу користь.
Як це працює
Санкції – це, звичайно, чудово, але в умовах, коли два тижні бомбардують українські міста та вбивають українських громадян, хотілося б, щоб вони діяли якось швидше. І дуже бажано, щоб російська економіка разом із оборонкою накрилася мідним тазом не завтра, а ще вчора.
Але вона поки що тримається - економісти вважають, що росіяни зможуть проїдати резерви ще кілька місяців. Це, звичайно, не означає, що кілька місяців триватиме війна. Це означає, що кілька місяців вони можуть продовжувати робити гарну міну за поганої гри і розповідати своїм громадянам, що «все йде за планом».
Після набуття чинності закону про фейки російські ЗМІ з подвоєною силою почали розповідати, що хоча санкції і відкинуть російську економіку на кілька десятиліть назад, бізнес знайде способи викрутитися. Тим більше, що деякі країни – Туреччина, Вірменія, Китай – цілком можуть стати посередниками між РФ та Заходом.
У тому, що закордонні гіганти залишають країну-агресора пачками, російські пропагандисти також нічого поганого не бачать. Мовляв, нам не звикати, у нас імпортозаміщення і взагалі: якщо хтось не купить собі сумку Prada і не сходить до Макдональдсу, нічого особливо не зміниться.
Експерти пояснюють, що це працює не так. Наприклад, днями Bloomberg написав, що в результаті бойкоту, який РФ оголосили великі іноземні компанії, 3 млн. росіян залишилися без роботи. Але економіка - це як сполучені судини. Якщо зупинилася одна галузь і люди, що працюють у ній, залишилися без роботи, вони не принесли гроші в будь-яку іншу галузь, а та, інша, не отримавши грошей від першої, не принесла до третьої тощо.
Зупинка галузей спустошує бюджет через падіння збору податків. А дірка у бюджеті – це проблеми з виплатою зарплатні бюджетникам, пенсій, допомоги.
За чотирма напрямками
Головна добра новина полягає в тому, що Захід справді зробив максимальний пакет санкцій, який тільки був можливий, каже аналітик Олексій Кущ. У РФ розраховували на набагато м'якіший варіант.
Експерт нагадує, що в ідеалі санкції мають йти за чотирма напрямками:
- Енергетичні - тобто ембарго на покупку в РФ нафти та газу.
- Фінансові – відключення банківської системи від SWIFT та блокування резервів Центробанку. Крім того, Україна цілком могла б ініціювати включення РФ до чорного списку FATF (перелік країн, які не дотримуються міжнародних норм, відмовляються від взаємодії з цією організацією або підтримують міжнародний тероризм. - Авт.). У цьому випадку РФ не змогла б взаємодіяти не лише з європейськими та американськими, а й з азіатськими банками.
- Технологічні - зупинка постачання обладнання та технологій. Для РФ це величезний удар, оскільки ті ж російські програми видобутку нафти та газу ґрунтуються на зарубіжних технологіях. Крім того, така величезна країна як РФ фізично не може існувати без технологій, оскільки на них зав'язана інфраструктура. А деградація інфраструктури для країни таких масштабів – це катастрофа.
- Інвестиційні – відмова від купівлі корпоративних та державних цінних паперів, закриття спільних підприємств.
На сьогодні санкції більшою чи меншою мірою діють у всіх цих пунктах.
Ілюзії росіян скоро розвіються
Щодо «хабів»-посередників, то, продовжує Кущ, деякі країни справді намагатимуться заробити на ситуації, пропонуючи Росії посередницькі послуги, і в цьому немає нічого нового чи дивовижного. Олексій Кущ наводить приклад Ірану, який у такому режимі існує десятиліття. Туреччина активно купує їхню нафту, переробляє на своїх підприємствах, а з Іраном розплачується золотом. Можна припустити, що таку співпрацю Туреччина налагодить і з РФ.
Щодо інших країн теж дедалі більш-менш прогнозовано. Китайські банки допомагатимуть РФ проводити транзакції через юань, а, скажімо, Ізраїль - в обхід санкцій, продавати технології.
- Але навіть в умовах такого співробітництва з агресором не варто засмучуватися, що санкції не працюють і повної блокади не сталося, - пояснив Кущ у коментарі «КП в Україні». - По-перше, масштаби такої «підтримки» покриють трохи більше 10-20% потреб РФ у тих чи інших операціях. По-друге, РФ доведеться брати "що дають". Той же Ізраїль, якщо і продаватиме росіянам технології, то далеко не найсучасніші. По-третє, «помічники» за свої послуги братимуть із Росії колосальну плату. Можна припустити, що той самий Китай купуватиме нафту і газ із величезним дисконтом - скажімо, за вартості 2000 доларів за тисячу кубів купуватиме газ по 150-200 доларів.
Щодо фінансової сфери, то проведення операцій через юань означає попадання в абсолютну фінансову залежність від Китаю. І ось іронія долі: РФ, яка тільки й робила, що відображала вигадані загрози від НАТО, потрапляє в залежність від Китаю, що є значно серйознішою та реальнішою загрозою.
- Росіяни сьогодні перебувають в ілюзії, що все в них вийде: мовляв, ціни на енергоресурси у світі зростають, тому вони зароблять на цьому та легко відіб'ють усі втрати. - Насправді, цього не буде. Світовий досвід показує, що колосальний запас природних ресурсів не є гарантією багатства країни. Для того щоб великі ресурси перетворювалися на великі гроші, треба бути інтегрованими в ланцюжки додаткової вартості та у глобальний фінансовий світ. Тільки в цьому випадку країна за свої нафтодолари зможе купувати технології, проводити структурну розбудову економіки, запроваджувати пільговий податковий режим, залучати іноземний бізнес. Так роблять країни Перської затоки, так свого часу робила Норвегія, це робила і РФ на початку нульових. Але якщо ти не інтегрований у глобальний світ, конвертувати світові ціни у свої надприбутки та придбати ті самі нові технології не вдасться. Максимум, що вийде, це повторити шлях Венесуели.
"Треба трохи почекати"
Для підтримки духу російські експерти нерідко наводять приклад Ірану, який у «чотирьохблоковій» системі санкцій, про яку йшлося вище, живе десятки років. Інвестицій немає, технологій немає, резерви Центробанку заблоковано. Але ж якось живуть…
- Іран, на відміну від РФ, має стабілізуючу вісь у вигляді релігійного чинника, тобто світська влада там є приставкою до релігійної, - пояснює Кущ. – У Росії навпаки: церква є приставкою до влади. У РФ немає виразної ідеології, окрім «креативної ідеології» політичних еліт, які вигадують фантоми у вигляді загрози НАТО чи нацистської влади в Україні. Вся ця ідеологія тримається на інформаційній пропаганді, але якщо вимкнути телевізор (причому бажано одночасно з холодильником), то вся ця вигадана реальність зникне, як дим.
Щодо санкцій, то, впевнений Олексій Кущ, вони матимуть нищівний ефект. Вони обнулять усі досягнення Росії з початку нульових років, ВВП у доларовому еквіваленті обрушиться в рази, а 90-ті згадуватимуть у Росії як украй заможні роки.
Не дуже приємна для нас новина полягає в тому, що доведеться трохи зачекати – за рік санкції російську економіку не знищать. Тільки наприкінці цього року почнуть закінчуватися внутрішні резерви, і тоді вже найбільшим оптимістам стане ясно, що «справа пахне гасом». А далі - неминуче занурення на дно протягом 2-3 років.