Наразі під контролем російських окупантів перебувають дві АЕС - Чорнобильська та Запорізька. Які загрози це несе Україні та й усьому світові «КП в Україні» обговорила з Андрієм Бургомістренком – екс-генеральним директором Державної корпорації «Українське державне об'єднання «Радон» (2017-2019).
Причин панікувати з приводу Чорнобиля немає
- Андрію Анатолійовичу, Чорнобильська зона відчуження зараз захоплена окупантами. Які на сьогоднішній день загрози вона таїть?
- Якщо бути коротким, то на мою думку, ризиків будь-яких позаштатних дій на об'єктах, які містять радіоактивні відходи та відпрацьоване ядерне паливо, відсутні.
- Тобто причин для паніки немає?
- Не думаю. Сумніваюся, що по цих об'єктах буде завдано удару з метою будь-якого згубного впливу на навколишнє середовище та населення. Навпаки, самі загарбники зараз зацікавлені у тому, щоб із цими об'єктами нічого не сталося, інакше їх звинуватить у ядерному тероризмі.
- Чи існує ризик підняття на поверхню радіоактивного мулу в річці Прип'ять внаслідок влучення снаряда чи ракети?
- Концентрація радіоактивного мулу знаходиться в затоці річки Прип'ять, яка примикає максимально близько як до Чорнобильської АЕС, так і до одного з колишніх об'єктів держкорпорації «Радон» - ПЗРВ «Підлісний» - пункту поховання післяаварійних відходів, у тому числі, що містять післяаварійне ядерне паливо з 4-го енергоблоку ЧАЕС.
Безумовно, у разі шаленого попадання якесь поширення у воді радіонуклідів у мулі Прип'яті може статися. Але враховуючи низьку концентрацію радіонуклідів, що міститься в мулових відкладеннях, і, враховуючи обсяг водяних мас, та напрямки водних течій, ймовірність того, що буде помітна шкода навколишньому середовищу мало ймовірна.
- А якщо станеться пожежа? Його ж ніхто не зможе загасити.
- Поширення радіоактивного попелу становить реальну загрозу. Але, як показала практика, навіть за сильного вітру далі Страхолісся (село в Іванківському районі Київської області, розташоване на межі зони відчуження – авт.) цей попіл не доходив. Знову ж таки справа в концентрації. Шкода може статися. Але це не така шкода, яка призведе до масової загибелі людей. Так казати не можна. Сіяти таку паніку теж злочин. Більшої шкоди, ніж під час попередніх пожеж, не буде.
- Чи є зараз у Чорнобильській зоні відчуження робочі реактори?
- Ні, ні, і ще раз ні. Усі три реактори ЧАЕС було знято з експлуатації у штатному режимі. З них було вивантажено все паливо. Тому ні. Працюючих потужностей там немає. Це помилка та невігластво.
- Як противнику вдалося захопити такі важливі об'єкти критичної інфраструктури?
- Давайте будемо об'єктивними і не занурюватимемо людей у теплу ванну.
Перше, швидкість заходу противника до Чорнобильської зони відчуження – це злочинна недбалість чиновників, які нічого не зробили навіть після того, як їм американські професійні колеги носом тицьнули, що ці об'єкти абсолютно не захищені так, як це прийнято у світовій практиці.
Друге те, що там не трапилося жодних аварій, радіаційних викидів та інших речей – це виключно поточний збіг обставин.
Висновок – доти, доки зберігатиметься таке саме ставлення загарбників, які контролюють територію ЧЗО, небезпеки немає. Але якщо їхнє ставлення зміниться, тоді може статися все, що завгодно. Безумовно, ефекту другого чорнобильського вибуху не відбудеться, але шкода навколишньому середовищу буде заподіяна і для країни це стане ще однією точкою, яка вимагатиме вкладення величезної кількості коштів на її відновлення.
Зауважу, що останніми роками із ЧЗО робили так званий «лід-магніт» для туристів, виділяючи гроші з бюджету для фактичного заробітку приватних туроператорів. І абсолютно нічого не робилося для виконання головної функції ЧЗО – того, заради чого вона створювалася і що прописано у законодавстві.
Відключення станції або енергетичний шантаж
- Чорнобильська зона та інші АЕС належним чином були підготовлені до можливого вторгнення супротивника?
- Війська ворога зайшли з північного напряму, про проблематику якого, починаючи з 2018 року, на цілій низці спільних нарад та до Держагентства з управління зоною відчуження (ГАЗО) та в Мінекології ми неодноразово доповідали на найвищому рівні. Йшлося про те, що межа фактично відсутня: задокументованої демаркації немає, електронних засобів контролю переміщень, фото/відео пастки немає, інфрачервоних приладів спостереження немає, необхідних засобів фіззахисту немає. Але наші ініціативи, пов'язані з організацією як мінімум периметра, технічних засобів, контролю всіх доріг на кордоні ЧЗО, не були підтримані насамперед представниками МВС на рівні заступника міністра на спільній нараді у міністра екології.
Більше того, наприкінці 2018 року, під керівництвом Окріджської лабораторії, за підтримки Агентства із запобігання загрозам США проводилися навчання із залученням представників силових структур, саме з вразливих об'єктів зони відчуження та транспорту з небезпечними вантажами. І на мій глибокий жаль, жодного висновку цих навчань не було застосовано на практиці починаючи з 2019 року.
Тоді, в ході навчань було з'ясовано, що час прибуття підкріплення силовиків у ЧЗО у разі терористичної загрози становить не менше 2,5 години, сили Нацгвардії охороняють лише ЧАЕС і те, в основному це контрольно-пропускний режим. Серед висновків навчання була рекомендація створити воєнізований підрозділ швидкого реагування у ЧЗО для посилення постів Нацгвардії, але крім того, що ми встигли збудувати збройову кімнату на Комплексі «Вектор» та підготувати весь пакет правових документів, так нічого і не створили. Систем фіззахисту, що перешкоджають руху техніки до об'єктів, теж не зробили. Хоча із Великобританії ми привезли фотографії всіх необхідних інженерно-фортифікаційних споруд завдяки підтримці Посольства Великої Британії в Україні.
– Але чим допоможе проти танків фізичний захист?
- Упевнений, знайдуться ті, хто так і каже. Таким людям я насамперед рекомендую прочитати нормативні документи з фізичного захисту ядерних установок та сам Закон про фізичний захист. Потім ознайомитися зі звітами контролюючих органів про фактичний стан фіззахисту у ЧЗО, кількість адмін протоколів та доган керівництву з цієї тематики. І ось тільки після цього я готовий обговорити як, створений з виконанням усіх вимог законодавства фіззахист, здатний виконати, мінімум, два з трьох своїх основних завдань: якомога раніше виявити вторгнення і затримати супротивника максимально на довго до прибуття підкріплення.
Не можна припустити, що можна списати на війну. Ми були їсти і залишаємось на своїй землі, де могили наших предків, де народилися наші діти та онуки. І нам далі відновлюватимуть країну. І я особисто дуже сподіваюся, що ми, у настанову іншим, покличемо до відповіді тих, хто довів ЧЗО до такого стану. І залучаємо людей, які приведуть ЧЗО у відповідність до нормативних документів та законодавчих актів. І лише після цього, можливо, згадаємо про приватних туроператорів.
- Якою є ситуація на Запорізькій АЕС? Чи може ворог завдати їй непоправної шкоди?
– Дивіться, об'єкт критичної інфраструктури. Ядерні установки в руках супротивника. Ми з ним у стані війни. Тому скажу акуратно: можливо, все.
Мінімум – вони можуть вимкнути енергоблоки від енергосистеми України. І це втрата щонайменше 20% потужностей, що генеруються всією країною. Повторюся – це мінімум.
Максимум дуже серйозний шантаж, навіть загроза підриву енергоблоку. Це абсолютне безумство в 21-му столітті, але донедавна безумством здавалося і те, що вже відбувається.
- Чисто з фізичного погляду чи можна перетворити атомну електростанцію на бомбу?
- Ні. Це інсинуація, помилка та неосвічений посил. Ні. Ті, хто транслює такі думки, мабуть, дуже погано навчалися навіть у середній школі.
- Тобто максимум який може застосувати противник - відключення, або енергетичний шантаж?
- Так.
- Чи є загроза зіткнутися із ядерним тероризмом?
- Я далекий від думки, що на тлі переговорів, що ведуть на найвищому рівні, буде допущено якихось дій, пов'язаних з ядерним тероризмом. Якби щось планували, то вже давно це зробили б на ЗАЕС. Там найбільша кількість небезпечних об'єктів у порівнянні з іншими АЕС України. І з погляду терористичної привабливості Запорізька АЕС у десятки разів перевершує всю Чорнобильську зону відчуження разом узяту.