У небі України – Bayraktar: що це дасть нам і чому цей БПЛА вже називають легендарним

«КП" в Україні» поцікавилася, що ж ці безпілотники собою являють і чим вони можуть допомогти українській армії.

https://armyinform.com.ua/2021/07/onovlena-versiya-kompleksu-bayraktar-tv2-z-radiusom-diyi-300-kilometriv-stane-chastynoyu-systemy-strymuvannya-rosijskoyi-agresiyi/, CC BY 4.0, https://commons.wikimedia.org/w/index.php?curid=107674984

Винахідник на прізвище Байрактар

2005 року 26-річний магістр Массачусетського технологічного інституту турецькопідданий Сельчук Байрактар продемонстрував вітчизняним чиновникам особисто ним розроблений та зібраний саморобний безпілотник. Ті новинку не оцінили, оскільки вважали за доцільне закуповувати технологію у США та Ізраїлю.

Але за кілька років Анкара примудрилася зіпсувати відносини з Вашингтоном, а з Тель-Авівом узагалі посваритися через обстріл ізраїльтянами цивільного судна під прапором Туреччини, яке йшло в Сектор Газа і на якому знаходилося десять турецьких громадян, які загинули внаслідок нальоту. У результаті Туреччина залишилася б без БПЛА, якби не згадала про Байрактара, який на той час працював у батьковій компанії Bayraktar Makina, що виробляє автодеталі.

На компанію посипалися тендери на розробку дронів, військові серйозно зацікавилися винаходом, а коли Байрактар одружився з молодшою донькою президента Туреччини Реджепа Ердогана, то отримав необмежений карт-бланш. У результаті безпілотники стали основою повітряного флоту Туреччини, Сельчук Байрактар - національною знаменитістю, дрони - новим брендом, за здоров'я і благополуччя операторів БПЛА підносять молитви - і все це на хвилі турецького зростаючого патріотизму.

Чим пишаються турки

Перший політ Bayraktar відбувся у 2014 році, і тоді ж безпілотник встановив світовий рекорд серед аналогів свого класу (середньовисотні БПЛА), протримавшись у повітрі 24 години 34 хвилини на висоті 8 км. При цьому він управлявся зі станції на землі, однак він може працювати і без наземного керування, повністю в автономному режимі. А 8-10 кілометрів – висота, недоступна для застарілих чи низьковисотних зенітно-ракетних комплексів. Безпілотник може розвинути швидкість понад 200 км/год, його крейсерська швидкість – близько 130 км/год. При дальності польоту до 150 кілометрів він може мати корисне навантаження у 55 кілограмів. У тому числі й керовані протитанкові ракети та авіаційні бомби. Бойове застосування БПЛА Bayraktar – розвідувальне та ударне. Тобто дрон може як передавати координати цілей артилерійським підрозділам, так і здійснювати атаки.

- У дронів Bayraktar стоїть дуже гарна канадська оптика. Плюс база. Свої можливості дрони продемонстрували під час нещодавньої вірмено-азербайджанської війни. Проти несучасних ракетних комплексів, старих зразків озброєння вони були чудовими, - каже військовий експерт Владислав Селезньов. – Їм важко протиставити щось у небі. Я б не став ставити на Bayraktar як на ключ до перемоги у будь-яких протистояннях, але те, що вони будуть ефективні при грамотному використанні та вмілому управлінні операторами, це безумовно.

Важливо, але це не панацея

На думку іншого військового експерта Георгія Салманішвілі, поява БПЛА Bayraktar в українській армії – добрий знак зміцнення обороноздатності нашої країни. Проте експерт також не вважає їх панацеєю для перемоги.

- Так, наразі безпілотники максимально ефективні для ведення бойових дій через свою маневреність. Але я не можу сказати однозначно, чи будуть вони ефективними, наприклад, на Донбасі, де створено умови для «великої війни», переважно наземної. І скільки їх потрібно - незрозуміло, тому що шість чи одинадцять – цього вкрай мало. Я не запитую, чому їх не використали раніше, – припускаю, що увесь цей час йшло навчання операторів. Або вони здійснювали розвідку, про результати якої не базікають в інтернеті. Та й протистояння цих БПЛА засобам радіоелектронної боротьби (РЕБ) – це теж питання… – розмірковує експерт.

Скептично ставиться до появи турецьких дронів в Україні і військовий волонтер Юрій Касьянов. Він стверджує, що Bayraktar не працюють в умовах протидії РЕБ (радіоелектронна боротьба), неефективні в умовах хмарності, під час дощу та негативних температур.

«У них немає супутникового каналу управління та телеметрії, вони прив'язані до наземних терміналів зв'язку, які можуть бути знищені… Байрактор не має можливості вести розвідку на малих висотах, оскільки потрібна наявність прямої видимості», - пише у соцмережах Юрій Касьянов. На думку волонтера, українські підприємства цілком змогли б самі синтегрувати з імпортного обладнання та озброєння комплекс, який буде кращим і дешевшим. І не лише зібрати – в Україні є свої розроблені та створені безпілотники, які щодня піднімаються у небо. Але що буде, якщо противник, наприклад, розстріляє їхній аеродром чи застосує проти них багатоцільові винищувачі Міг-29 та Су-27?.. Поки що питання залишається відкритим.

Реверанс Туреччині

Нагадаємо, у листопаді 2018 року президент України Петро Порошенко разом із міністром оборони Степаном Полтораком та головою "Укроборонпрому" підписали у Туреччині угоду про закупівлю Bayraktar. Переговори щодо постачання безпілотників велися вже два роки. Представники Міноборони України неодноразово бували на випробуваннях Bayraktar у Туреччині, висловлювалися цілком оптимістично і навіть натякали, що частину виробництва БПЛА можна спокійно перенести до України – потужності ДП «Антонов» це дозволяють…

Поки що на початку 2019 року зупинилися на закупівлі одного ударного комплексу – 6 ударних дронів та 2 станції управління за майже 70 млн доларів. Цього року турки обіцяють продати ще кілька – від 11 до 15 безпілотників.

Чим увагу України тоді, три роки тому, привернули саме Bayraktar? На думку експерта Владислава Селезньова, вони дуже добре виявили себе в Сирії.

- А ще, за чутками, закупівля дронів стала певним реверансом Туреччині на знак подяки за підтримку наших прагнень до територіальної цілісності України, - каже Селезньов.

Довідка

Bayraktar TB2