В умовах війни головне завдання дорослих – мінімізувати негативний вплив тривоги та паніки на психіку дітей. І коли страх охоплює нас, треба пам'ятати, що поруч маленька людина, яка не розуміє, що відбувається. Тому наше основне завдання – контролювати себе та бути поруч. І уважно стежити за станом дітей – фізичним та ментальним.
Психолог Олена Зубова звертає увагу на такі симптоми панічної атаки та надмірного страху у дітей та підлітків:
- відчуття нестачі повітря або плутане дихання;
- запаморочення, хиткість або млявість;
- миготіння або прискорене серцебиття;
- тремтіння;
- потовиділення;
- нудота чи неприємні відчуття у животі;
- деперсоналізація чи дереалізація – порушення сприйняття навколишнього світу, коли здається несправжнім;
- відчуття оніміння або поколювання в тілі;
- припливи то спека, чи то холоду;
- біль чи дискомфорт у грудях, страх смерті;
- страх втратити контроль над собою або навіть збожеволіти.
Потрібно враховувати, що деякі симптоми батькам видно, наприклад, тремтіння, на фізіологічні реакції, наприклад, нудоту, дитина може поскаржитися. А виявити дереалізацію чи страх смерті можна лише шляхом розмов. Тому психологи просять: говоріть з дитиною, не давайте замикатися в собі і залишатися наодинці зі своїми думками.
КОНКРЕТНО
Що робимо?
1. Дихаємо: повільно вдихаємо через ніс, видихаємо повітря вузьким ротом. Видих повинен тривати довше, ніж вдих.
2. П'ємо воду: зволожуємо слизову оболонку рота невеликими порціями води.
3. Періодично масажуємо мочки вух та кінчик носа.
4. Швидко стискаємо та розтискаємо кулачки.
5. Відволікаємось. Тут безліч способів, наприклад:
- озирнися навколо, уяви, що ми... (фантазуємо!)
- назви п'ять речей, які ти бачиш довкола
- знайди чотири предмети, до яких ти можеш доторкнутися, не встаючи
- знайди три предмети, які ти можеш почути
- знайди два предмети, які ти можеш понюхати
- знайди один предмет, який можеш відчути на смак.
6. Вважаємо про себе або вголос ль ста до одного.
7. Згадуємо вірші чи пісні.
8. П'ємо теплий м'ятний чай, якщо є така нагода.
9. Пояснюємо дитині, що боятися це нормально. Страх допомагає нам зрозуміти та усвідомити, що відбувається. Але ми повинні навчитися контролювати свої почуття та наближення страху чи паніки та виконувати вправи, наведені вище.
10. Дивіться дитині у вічі і посміхайтеся.