РФ « визнала» ОРДЛО. Мінські домовленості розвалені, Україна опинилася у ситуації, коли біля її кордонів стоять добре оснащені збройні формування.
Українці серйозно переполошилися - а чи не стане ця подія останнім кроком на шляху до повномасштабної війни? Нелегітмна влада Донецька і Луганська тепер може пред'явити територіальні претензії на частину областей, що залишилася – а там і до Харкова рукою подати.
Адже війська РФ за лічені миті після заяви Путіна вже офіційно висунулися на територію ОРДЛО нібито "щоб забезпечити мир". І хоч Захід у відповідь погрожував санкціями, для України загроза державній безпеці зростає. При цьому «для переконливості» РФ може використовувати інші важелі тиску. Зокрема, прикрутити паливний краник, який «забезпечить» Україні перебої в електроенергії.
Як влада має намір діяти, якщо, наприклад, Білорусь відключить електроенергію, якщо припиниться постачання палива через Білорусь? Очікується також і атака на системи зв'язку або, наприклад, на гривню. Тобто у бойовій готовності треба бути і НБУ, а тут ще дивно і якось не впопад заговорили про заміну чинного голови НБУ Кирила Шевченка.
Перед обличчям наростаючої загрози звучить критика на адресу влади та звинувачення у бездіяльності.
Якщо ти недосвідчений і не готовий до такого масштабу, тобою дуже легко керувати. Вони на собі дізналися, що таке гра у 2 руки: і Захід, і Росія грали одну партію двома руками, Росія давила з одного боку, з іншого – Захід заганяв. І той і інший бік мав свій інтерес» - вважає політолог Михайло Чаплига.
Ситуація виглядає настільки абсурдно, що виникають підозри у саботуванні процесів, вважають експерти: «ми поки що не робимо грамотних кроків з погляду міжнародного права. Це або нерозуміння і незнання (але вже постанова є – робіть), або саботаж. Не знаю, що із цього превалює. Військові у високому бойовому дусі вони готові захищати, але їм повинні допомагати політики. Доукомплектувати бригади. Міноборони на «позавчора» мало зробити це. Проголосувати за зміни до бюджету, збільшення фінансування на оборонку. А ми навіть поставити на голосування це питання змогли лише після нападу Путіна», - коментує нардеп Людмила Буймістер.
Нардеп Олег Синютка: «5 тижнів у Раді лежить наш законопроект щодо виділення додаткових 50 млрд на оборону країни та 5 тижнів Слуги не хочуть ставити його на порядок денний. П'ятдесят слуг не голосують за виділення грошей на оборону, на ракетні програми. Коли наші союзники попереджали, що Путін готує агресію, влада не реагувала. Сьогодні необхідно об'єднати всіх професіоналів та тих, хто бачить своє місце на позиції захисту країни. За час українсько-російської війни з 2014 року виросла нова плеяда українських військових, командирів, здатних організувати оборону, знають, як перемагати ворога, але вони не можуть робити це голими руками».
У цій ситуації Україна має у найкоротші терміни переглянути та сформувати нову стратегію безпеки. Звичайно, до процесу необхідно залучити досвідчених та кваліфікованих людей, але поки що у владі цим зайнятися нікому.
Насправді в Україні багато професіоналів, які служили за попередніх режимів. Але цей потенціал просто ігнорується. Насамперед силових структур, за критерієм «слухняності», були вичищені майже всі професіонали. Така кадрова політика без перебільшення стала загрозою національній безпеці та повернення досвідчених кадрів, генералів, командирів до ладу має стати першим кроком влади в умовах наростаючої загрози.
«Приймаються некваліфіковані рішення, створюються проблеми, яких можна було б уникнути. Починаються військові дії, і серед керівництва збройних сил не так багато людей, які зазнали досвіду 14-го року. Де ці генерали, де офіцери? Вони вдома, на городі. Їх не звуть, не питають... Але ж це розумні люди. Але він (Зеленський – ред.) каже: цей працював з Порошенком, цей за Януковича «чотирьом праворуч стояв», цей на мене на виборах наговорив… а цей надто часто незгодний (це я про себе зокрема). Тоді виникає уряд «згідних». Але це ж не завжди найсильніший уряд. А зараз Україні потрібний найсильніший уряд. Непростий час потребує непростих рішень», – коментує екс-міністр МВС Арсен Аваков.
З урахуванням залучення «старих» кадрів (зокрема для кваліфікованого проведення дипломатичних переговорів з питань озброєння) та формування нової стратегії оборони держава має добрий потенціал. Однак необхідно докласти зусиль для його реалізації. Щодо наземних військ, піхоти – Україні вистачить своїх сил. Тим більше, що держава має незадіяний колосальний резерв з учасників протидії російській агресії з 2014 року: «У нас серйозний потенціал. Ті, хто сьогодні не служать, але пройшли війну – від 500 до 600 тис. людей. Вони мають досвід. Якщо ми мотивуємо цих людей застосувати досвід – це шалений резерв» - повідомляє Аваков.
Проте потрібна підтримка іноземних партнерів в інших сферах. Зокрема, потрібні засоби протиракетної оборони та протиповітряної оборони, аби «закрити» небо. «Протиповітряну оборону нам наші колеги могли б продати. Наприклад, Patriot Україні потрібний у кількості лише кількох штук, щоб закрити простір. Це коштуватиме кілька мільярдів» - повідомлять Аваков.
Багато експертів переконані: коли Україна матиме стійку кількість ракет земля-повітря та земля-море, перевага Росії в авіації та на флоті не турбуватиме, але для цього потрібно будувати ракетні війська. Хорошим стратегічним рішенням стане створення найближчим часом оборонного купола над Україною для перехоплення літаків, ракет будь-якої загрози з повітря або з моря. У країні є відповідне озброєння, його треба просто підтримати. Наприклад, унікальні ракети "Нептун", які випускає КБ "Промінь". Її розробляли останні кілька років. Вражає будь-які цілі на воді. Є багато інших хороших ракет, необхідно приділити увагу розвитку українського потенціалу в цьому питанні, після чого буде ясно, чи потрібна допомога Америці.
Не дивлячись на те, що Україна у питанні захисту перед РФ серйозно «просідає», закрити проломи та досягти максимальної захищеності за умови кваліфікованого походу та грамотного розпорядження ресурсом можна у досить стислий термін – за кілька років, вважають експерти. Але це – на перспективу. Щодо негайних заходів, українській владі необхідно зробити все можливе, щоб агресор не просунувся вглиб, до адміністративних кордонів Донецької та Луганської області. Однак без досвідченого кадрового складу у керівництві країни – ця місія фактично нездійсненна.