Класичний рекламний заклик часів Радянського Союзу «О спорт ! Ти – мир!». Пам'ятаєте? Добре було б згадати.
Подивіться, що сталося. Єдиний спортсмен зі збірної України та єдиний чемпіон і медаліст минулої Олімпіади, 33-річний Олександр Абраменко знову взяв медаль. Цього разу - срібло. Але це акробатика у форматі фристайл, і це срібло будь-якого золота варте. 3 секунди в польоті та чотири (мінімум) виконані фігури. І це подвиг. Для мене цей хлопець – на рівні Сергія Бубки у найкращі роки його кар'єри.
Могли "вистрілити" й інші. А зміг лише він. У Абраменка такий стрижень є, що залишається тільки заздрити. По-доброму, звичайно. Не здивуюсь, якщо він ще й на наступних Іграх виступить та медаль візьме. А що? 37 – це не вік.
Найприкріше - реакція деяких українських ЗМІ, які знайшли фото з минулої Олімпіади, де наш спортсмен під прапором України фотографувався із росіянином Іллею Буровим. Так, під прапором України. А тепер уявіть емоції. Абраменко - "золотий чемпіон", Буров (його давній друг) стоїть на п'єдесталі, але на сходинку нижче. Тож чому і не підтримати товариша? Це спорт, не політика. І тут доречне старе радянське гасло про спорт і мир.
Що сталося цього разу? Абраменко сенсаційно стрибнув. Мало хто очікував, але характер у хлопця справді міцний. Так! Взяв срібло (не золото, молоді китайці наступають на п'яти). Буров знову опинився на третьому місці. Пам'ятаючи про колишній скандал, вони навіть (якщо вірити телебаченню) не дивилися один на одного. Лише потім у мережі з'явилося фото, де російський Буров обіймає нашого Абраменка. Ну і що? У людей, що літають у небі, здійснюють по 4 перевороти всього за 3 секунди, інша філософія, вони живуть у ці миті. Вони не воюють.
І особисто в моєму розумінні це правильно та нормально. Хіба ні?
P.S.
Спортсмени не винні у тому, що у України це буде єдина медаль. Так, вона буде єдиною. Держава, ау! Атлети кричали ще два роки до Ігор. Навіть раніше. Набагато раніше. Просили нормальні можливості для підготовки. Упс. Не помітили. Не захотіли. Не до того. Грошей немає. Отримайте підсумок.. Забудемо знову?