Щоразу, як ми гортаємо стрічку новин або вмикаємо телевізор, нас збиває з ніг потік негативу. І тут не вина журналістів – ми лише подаємо читачам те, що в них самих користується найбільшим попитом. І щоб змінити цю потребу постійно знаходити в новинах щось погане, на пошук того, що навпаки допоможе нам зберігати спокій і холодний розум, потрібно починати працювати над собою. Ніхто не за вас це не робитиме. Але допомогти, підказати, як хоча б почати, – для цього ми підібрали легкі та дієві поради від тих, хто сам проходив через підвищену тривожність і зумів її подолати.
До речі, а чи знаєте ви, що страх і ця тривожність - корисні?
Френк Фаранда
Альпіна Паблішер, 2022
Психолог Френк Фаранда, щодня вислуховуючи розповіді клієнтів про те, які страждання їм завдає навіть не якась подія, а саме страх, дійшов висновку: страх - це вельми спустошливе почуття. І на відміну від тих самих тварин, для яких страх – помічник у боротьбі за виживання, для нас це те почуття, якого ми намагаємося уникати. Адже найчастіше воно призводить до повного безсилля та неможливості рухатися вперед.
Але у своїй книзі Фаранда намагається відповісти не на запитання, що ж із цим робити, а йде глибше – «як же так сталося?» - розбираючи історичне та біологічне підґрунтя паралізуючої властивості страху. За його даними, у 19% дорослого населення США – тривожний розлад (не факт, що у нас менше), і, отже, доводиться витрачати дуже багато ресурсів, щоб позбавитися страхів.
Тому, аналізуючи природу виникнення джерел тривоги, ми можемо самостійно почати позбавлятися страхів, розпізнавати в повсякденні і управляти ними.
Ума Найду
Наш Формат, 2021
Несподівані поради, які виявляються не менш ефективними, ніж психологічні практики. Так-так, це знову про те, що, коли втомився чи нервуєшся, найгіршим рішенням буде з'їсти шоколадку, чіпси, булочку або інший смаколик.
Вчені не перестають вивчати, як їжа, що потрапляє у наш кишечник, впливає на наш мозок. І до деяких висновків все ж таки приходять. Щоб бути здоровішим ментально – їжте більше зелені, овочів, горіхів, риби. Все традиційно.
Але дуже цікавим є підхід автора до подачі матеріалу. Розділи присвячені тій чи іншій нервовій хворобі: від депресії та тривожності до біполярного розладу. Яка їжа допоможе, а яка нашкодить? При цьому можна нашкодити навіть корисними продуктами. Наприклад, при ПТСР – добре вживати лохину, а при тривожності – більше клітковини. Бонусом – поради для лібідо та навіть невелика добірка нескладних рецептів.
Скотт Стоссел
ЗВАРОГ, 2019
Ще понад 100 років тому, пише автор, дослідження гарвардських психологів показало, що помірна тривожність покращує ефективність діяльності. А надмірна тривожність погіршує. Що цікаво, не менш шкідлива і знижена тривожність. Виходить, що «без тривог не було б успіхів».
І тут завдання - знайти золоту середину. Зрозуміло, що абсолютно безтурботних людей у наш час ще спробуй відшукай – новини щодня такі, що тут не до спокою, плюс втома, додаткові проблеми до новин, хронічний стрес – це вже наше звичне явище. Чи допоможе знизити рівень тривожності до оптимального фармакологія? Але ж і їй властиво помилятися, як і психотерапії, та іншим дотичним видам науки.
Скотт Стоссел, американський журналіст, головний редактор журналу The Atlantic, зацікавився питаннями тривожності ще в дитинстві і примудрився простежити її коріння аж до прибуття перших переселенців. Тому почав спочатку працювати над собою, а потім свій досвід плюс досягнення та помилки сучасних досліджень виклав у книзі: також за одним заходом розповідаючи, як до тривожності приводять і генетика, і виховання, і суспільні уявлення.
Алекс Корб
Наш формат, 2019
Традиційно для багатьох мотиваційних книг, автор розповідає, як він спершу страждав і падав при цьому все нижче і нижче, а потім взявся за себе і почав повертатися до нормального життя, а тепер передає цей досвід нам. В даному випадку автор – нейробіолог Алекс Корб – підходить до проблеми, не тільки ґрунтуючись на особистих переживаннях, але й з наукового погляду. Перший висновок, якого він дійшов: до депресії схильні ВСІ (!) люди, так вже влаштовано наш мозок. (А якщо хтось каже, що треба радіти сонечку та квіточкам – не вірте, і ця людина теж схильна. - Ред.).
Діагноз сильної чи клінічної депресії може поставити лише фахівець. А ось ознаки слабкої, що насувається, можна виявити в себе самого – автор докладно розписує пункти, на які варто звернути увагу. І пояснює, як у результаті людина доходить до такого життя.
Ну і звичайно, як вийти з цього стану: або ви падаєте все нижче за так званою низхідною спіраллю (наприклад, помічали, як малорухливість робить вас ще більш малорухливим і додає хандри?), або крок за кроком, виток за витком, нехай і з допомогою якихось «милиць» ви піднімаєтеся висхідною спіраллю. І так, ці кроки виглядають спочатку взагалі марними і безглуздими порадами – типу вийдіть для початку на пробіжку або сходіть у масажний салон. Але з кожним таким рішенням дедалі більше запускається хімія мозку, яка допомагає послабити рівень депресії та підняти рівень серотоніну. Змусити себе радіти неможливо, а ось змусити себе вийти хоч би для початку на прогулянку цілком реально. І несподівано це зусилля та рішення додасть вам сил рухатися й далі.
Віктор Франкл
Книжковий Клуб "Клуб Сімейного Дозвілля", 2020
Досить непроста і важка для психіки книга, але, на диво, вона допомагає знайти надію та розуміння, як і куди рухатися у непрості часи.
Австрійський психолог Віктор Франкл три роки провів у концтаборах Дахау та Аушвіц, зазнав голоду, холоду, нелюдських принижень та жорстокості. Але він зумів не лише вижити, а й написати оптимістичну роботу, яка вже багато років залишається у списку бестселерів.
Одним із способів не зламатися у концтаборі була робота. Франкл, спостерігаючи за собою, іншими ув'язненими, наглядачами, робив висновки. Чому за однакових умов одні ув'язнені втрачають волю до життя, а інші, навпаки, прагнуть боротися і не здаватися? Як на здатність тверезо мислити впливає поняття вільної волі і те, що в нас ніхто не може забрати: можливість самому вирішувати, як ставитися до того, що з нами відбувається.
Гевін де Беккер
Альпіна Паблішер, 2017
А буває і так, що, навпаки, треба прислухатися до свого страху та не відмахуватись від нього. Підсвідомо ми бачимо чи підозрюємо небезпеку, але розум відмахується від неї – ну хто нападе на тебе серед білого дня, що за дурниці? Чи не дурниці? Іноді краще перестрахуватися.
Експерт із насильницької поведінки Гевін де Беккер на прикладах із власної практики – із спілкування з жертвами вуличного та домашнього насильства, так і описуючи дії маніяків, убивць, і навіть політиків, та зірок (!), розповідає, як розпізнати небезпечні сигнали, які надходять до нас із навколишнього середовища. Милий незнайомець пропонує донести важкі сумки до квартири? Пристойна на вигляд і з позитивними рекомендаціями няня викликає почуття тривоги? Можливо, це не результат вашої фантазії, а спроба інтуїції захистити вас.
Важливо не тільки розпізнати сигнали, але й правильно запобігти їм, щоб не нашкодити собі ще більше. Тому Беккер пропонує перевірені способи самозахисту та захисту близьких.