Шість книг про те, як перестати боятися та почати будувати плани на майбутнє

Відволікаємось від панічних новин за допомогою фахівців, які навчать нас приборкувати нашу тривожність.

Зображення Florin Radu із сайту Pixabay

Щоразу, як ми гортаємо стрічку новин або вмикаємо телевізор, нас збиває з ніг потік негативу. І тут не вина журналістів – ми лише подаємо читачам те, що в них самих користується найбільшим попитом. І щоб змінити цю потребу постійно знаходити в новинах щось погане, на пошук того, що навпаки допоможе нам зберігати спокій і холодний розум, потрібно починати працювати над собою. Ніхто не за вас це не робитиме. Але допомогти, підказати, як хоча б почати, – для цього ми підібрали легкі та дієві поради від тих, хто сам проходив через підвищену тривожність і зумів її подолати.
До речі, а чи знаєте ви, що страх і ця тривожність - корисні?

Парадокс страху. Як одержимість безпекою заважає нам жити

Френк Фаранда

Альпіна Паблішер, 2022

Психолог Френк Фаранда, щодня вислуховуючи розповіді клієнтів про те, які страждання їм завдає навіть не якась подія, а саме страх, дійшов висновку: страх - це вельми спустошливе почуття. І на відміну від тих самих тварин, для яких страх – помічник у боротьбі за виживання, для нас це те почуття, якого ми намагаємося уникати. Адже найчастіше воно призводить до повного безсилля та неможливості рухатися вперед.

Але у своїй книзі Фаранда намагається відповісти не на запитання, що ж із цим робити, а йде глибше – «як же так сталося?» - розбираючи історичне та біологічне підґрунтя паралізуючої властивості страху. За його даними, у 19% дорослого населення США – тривожний розлад (не факт, що у нас менше), і, отже, доводиться витрачати дуже багато ресурсів, щоб позбавитися страхів.

Тому, аналізуючи природу виникнення джерел тривоги, ми можемо самостійно почати позбавлятися страхів, розпізнавати в повсякденні і управляти ними.

Їжа для ментального здоров'я. Як харчуватися, щоб жити без стресу, депресії, тревожності

Ума Найду

Наш Формат, 2021

Несподівані поради, які виявляються не менш ефективними, ніж психологічні практики. Так-так, це знову про те, що, коли втомився чи нервуєшся, найгіршим рішенням буде з'їсти шоколадку, чіпси, булочку або інший смаколик.

Вчені не перестають вивчати, як їжа, що потрапляє у наш кишечник, впливає на наш мозок. І до деяких висновків все ж таки приходять. Щоб бути здоровішим ментально – їжте більше зелені, овочів, горіхів, риби. Все традиційно.

Але дуже цікавим є підхід автора до подачі матеріалу. Розділи присвячені тій чи іншій нервовій хворобі: від депресії та тривожності до біполярного розладу. Яка їжа допоможе, а яка нашкодить? При цьому можна нашкодити навіть корисними продуктами. Наприклад, при ПТСР – добре вживати лохину, а при тривожності – більше клітковини. Бонусом – поради для лібідо та навіть невелика добірка нескладних рецептів.

Епоха тривожності. Страхи, надії, неврози і пошуки душевного спокою

Скотт Стоссел

ЗВАРОГ, 2019

Ще понад 100 років тому, пише автор, дослідження гарвардських психологів показало, що помірна тривожність покращує ефективність діяльності. А надмірна тривожність погіршує. Що цікаво, не менш шкідлива і знижена тривожність. Виходить, що «без тривог не було б успіхів».

І тут завдання - знайти золоту середину. Зрозуміло, що абсолютно безтурботних людей у наш час ще спробуй відшукай – новини щодня такі, що тут не до спокою, плюс втома, додаткові проблеми до новин, хронічний стрес – це вже наше звичне явище. Чи допоможе знизити рівень тривожності до оптимального фармакологія? Але ж і їй властиво помилятися, як і психотерапії, та іншим дотичним видам науки.

Скотт Стоссел, американський журналіст, головний редактор журналу The Atlantic, зацікавився питаннями тривожності ще в дитинстві і примудрився простежити її коріння аж до прибуття перших переселенців. Тому почав спочатку працювати над собою, а потім свій досвід плюс досягнення та помилки сучасних досліджень виклав у книзі: також за одним заходом розповідаючи, як до тривожності приводять і генетика, і виховання, і суспільні уявлення.

У пастці депресії. Як подолати тривожність і радіти життю

Алекс Корб

Наш формат, 2019

Традиційно для багатьох мотиваційних книг, автор розповідає, як він спершу страждав і падав при цьому все нижче і нижче, а потім взявся за себе і почав повертатися до нормального життя, а тепер передає цей досвід нам. В даному випадку автор – нейробіолог Алекс Корб – підходить до проблеми, не тільки ґрунтуючись на особистих переживаннях, але й з наукового погляду. Перший висновок, якого він дійшов: до депресії схильні ВСІ (!) люди, так вже влаштовано наш мозок. (А якщо хтось каже, що треба радіти сонечку та квіточкам – не вірте, і ця людина теж схильна. - Ред.).

Діагноз сильної чи клінічної депресії може поставити лише фахівець. А ось ознаки слабкої, що насувається, можна виявити в себе самого – автор докладно розписує пункти, на які варто звернути увагу. І пояснює, як у результаті людина доходить до такого життя.

Ну і звичайно, як вийти з цього стану: або ви падаєте все нижче за так званою низхідною спіраллю (наприклад, помічали, як малорухливість робить вас ще більш малорухливим і додає хандри?), або крок за кроком, виток за витком, нехай і з допомогою  якихось «милиць» ви піднімаєтеся висхідною спіраллю. І так, ці кроки виглядають спочатку взагалі марними і безглуздими порадами – типу вийдіть для початку на пробіжку або сходіть у масажний салон. Але з кожним таким рішенням дедалі більше запускається хімія мозку, яка допомагає послабити рівень депресії та підняти рівень серотоніну. Змусити себе радіти неможливо, а ось змусити себе вийти хоч би для початку на прогулянку цілком реально. І несподівано це зусилля та рішення додасть вам сил рухатися й далі.

Людина у пошуках справжнього сенсу. Психолог у концтаборі

Віктор Франкл

Книжковий Клуб "Клуб Сімейного Дозвілля", 2020

Досить непроста і важка для психіки книга, але, на диво, вона допомагає знайти надію та розуміння, як і куди рухатися у непрості часи.

Австрійський психолог Віктор Франкл три роки провів у концтаборах Дахау та Аушвіц, зазнав голоду, холоду, нелюдських принижень та жорстокості. Але він зумів не лише вижити, а й написати оптимістичну роботу, яка вже багато років залишається у списку бестселерів.

Одним із способів не зламатися у концтаборі була робота. Франкл, спостерігаючи за собою, іншими ув'язненими, наглядачами, робив висновки. Чому за однакових умов одні ув'язнені втрачають волю до життя, а інші, навпаки, прагнуть боротися і не здаватися? Як на здатність тверезо мислити впливає поняття вільної волі і те, що в нас ніхто не може забрати: можливість самому вирішувати, як ставитися до того, що з нами відбувається.

Дар страху. Як розпізнавати небезпеку та правильно на неї реагувати

Гевін де Беккер

Альпіна Паблішер, 2017

А буває і так, що, навпаки, треба прислухатися до свого страху та не відмахуватись від нього. Підсвідомо ми бачимо чи підозрюємо небезпеку, але розум відмахується від неї – ну хто нападе на тебе серед білого дня, що за дурниці? Чи не дурниці? Іноді краще перестрахуватися.

Експерт із насильницької поведінки Гевін де Беккер на прикладах із власної практики –  із спілкування з жертвами вуличного та домашнього насильства, так і описуючи дії маніяків, убивць, і навіть політиків, та зірок (!), розповідає, як розпізнати небезпечні сигнали, які надходять до нас із навколишнього середовища. Милий незнайомець пропонує донести важкі сумки до квартири? Пристойна на вигляд і з позитивними рекомендаціями няня викликає почуття тривоги? Можливо, це не результат вашої фантазії, а спроба інтуїції захистити вас.

Важливо не тільки розпізнати сигнали, але й правильно запобігти їм, щоб не нашкодити собі ще більше. Тому Беккер пропонує перевірені способи самозахисту та захисту близьких.