Поки що ціни на їжу зростають - семимильними кроками, перший віцепрем'єр-міністр, міністр економіки Юлія Свириденко заявила, що в планах уряду - знизити інфляцію до кінця року до 5%.
Те, що влада намагається нас підбадьорити, – це, звичайно, чудово, але чи вдасться досягти поставленої мети, враховуючи, що зараз продуктові цінники в супермаркетах переписують чи не кожен день? Чи не надто амбітні плани Мінекономіки з огляду на поточну ситуацію на зовнішньому та внутрішньому ринках?
Відповіді на ці запитання «КП в Україні» шукала разом із економістами.
Неймовірне зростання
За статистикою за рік ціни на продукти зросли лише на 14%, але українці звикли більше довіряти не статистиці, а власним гаманцям. І ці гаманці нам повідомляють, що 14 відсотками справа вочевидь не обмежилася.
Невиразні сумніви підтверджують і незалежні дослідження. Так, наприклад, новий «індекс борщу» від експертів BRDO говорить про те, що за рік український борщ подорожчав на третину. А його окремі інгредієнти піднялися в ціні від незначних 5% (картопля) до суттєвих 284% (капуста).
Овочі борщового набору наздоганяють інші продукти. Так, наприклад, свинина протягом року зросла на 12%, сало – на 27%, курятина – на 36%. Щомісяця 1,5-2% додавав хліб. А соняшникова олія та цукор взагалі били рекорди весь минулий рік.
Продуктові прогнози для наших кишень залишаються не дуже втішними.
На думку економіста Олега Пендзина, вже до початку весни вартість хліба в Україні зросте на 5-7%. А ЗМІ цитують голову Спілки українського селянства Івана Томича, за словами якого вже до осені українці купуватимуть хліб на 35% дорожче за сьогоднішню вартість. Основна причина – зростання цін на енергоносії.
Мінімум до травня зростатимуть ціни на молочні продукти. За словами голови Спілки молочних підприємств України Вадима Чагаровського, сьогодні поголів'я корів у країні вп'ятеро менше, ніж було у 1990-му, і продовжує стрімко скорочуватися.
За статистикою, в Україні протягом року майже на 6% скоротилося поголів'я свиней, а це означає подальше подорожчання свинини та зростання імпорту.
Цілком непрогнозованою залишається ситуація з цукром, виробники якого так і не отримали доступу до закупівлі природного газу українського видобутку за пільговими цінами. Перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький пояснив: виробництво цукру є сезонним та за фактом воно здійснюється у вересні-грудні. Рішення про надання пільгового газу до 30 квітня 2022 року приймалося як короткострокове, тому виробництво цукру до переліку не включили.
А ціни на цукор підтягнуть за собою все кондитерське виробництво, продукція якого вже і так перейшла в розряд делікатесів.
«Це питання політичне»
Як за таких умов уряд збирається приборкати інфляцію – питання із зірочкою.
Коментуючи оптимістичний настрій уряду, аналітик компанії «Центр біржових технологій» Максим Орищак зазначив, що надія на зниження цінового тиску є завжди, але чомусь за позитивних статистичних показників завжди є причина для зростання цін. Цього року критичними факторами стали вартість енергоресурсів у світі, політичні відносини з імпортерами енергоресурсів в Україну, а також спекулятивний настрій хедж-фондів, які вкладатимуться в енергетичний ринок. Крім того, довгострокові прогнози зараз мають мало сенсу через загострення політичних відносин між Росією та Україною.
– Однією з основних причин зростання цін на продукти є подорожчання палива, – наголосив Орищак у коментарі «КП в Україні». - Бензин А-95 у середньому в Україні з початку 2022-го зріс у ціні на 12,6% – до 34 грн за літр. Дизель за аналогічний період подорожчав на 13,6% – до 33,4 грн. А сезонний фактор лише стимулює тенденцію зростання цін на продукти в країні. Але і після завершення сезонного фактора зниження цін чекати не доводиться, оскільки транспортні витрати продовжать зростати.
За словами експерта, до кінця року на нас чекає інфляція не менше 8% за умови, що у світі буде вирішено питання ціноутворення на ринку енергоресурсів. Але, каже Орищак, це питання є політичним, тому оцінки та очікування мають низький рівень значущості і для світу, і для України.
– Українцям краще орієнтуватися на те, що ціни зростатимуть, а заробітні плати залишаться на колишньому рівні, – резюмував експерт. – Тобто, як завжди, відповідальність кожного громадянина за розміри та достатність його особистих коштів лежить лише на ньому.
"Приготуватися до 12% і вище"
Президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко вважає, що уряд можна зрозуміти: влада просто хоче заспокоїти людей, тому і дає такий надмірно оптимістичний прогноз. Але нашій людині догодити важко: лякаєш - погано, заспокоюєш - теж погано.
- Якщо ж міркувати реально, то з урахуванням девальвації гривні та ціни на нафту понад 100 доларів за барель велика ймовірність, що інфляція цього року буде вищою за 12%, - вважає Охріменко. – І в цьому є певні плюси: доходи бізнесу зростуть, відповідно, не виключено, що зростуть і зарплати українців.
Економіст Владислав Банков налаштований песимістичніше, відзначаючи: ціни зростатимуть і надалі, а традиційні адміністративні заходи ще й призводитимуть до перманентного виникнення дефіциту товарів у тому чи іншому сегменті.
- Для того, щоб пригальмувати інфляцію, необхідно здійснити цілий комплекс заходів: скасувати ПДВ на продукти та енергоресурси, знизити регуляторний тиск на роздрібних продавців та дрібних виробників. Але, на жаль, нинішня влада жодним чином не уявляє, як взаємодія ринкових механізмів приводить ринок у стан рівноваги.
Окрема розмова – друк «порожніх» грошей, що супроводжується розумними розмовами про «кількісне пом'якшення», «необхідність стимулювання економіки», «неможливість відмови від нових запозичень» тощо.
- Сьогодні придумано безліч різноманітних схем, щоб не отримувати відразу Венесуелу чи Зімбабве, але результат все одно неминучий: порожні свіжонадруковані гроші рано чи пізно призведуть до зростання цін. Тобто, використовуючи гарні формулювання, влада просто підвищує унікальний за механізмом своєї дії податок – інфляцію, перерозподіляючи ресурси, відібрані у населення, у свої кишені.
Тобто, уточнює Банков, усе, що ми втратили внаслідок падіння купівельної спроможності, обов'язково перейшло до когось із можновладців. Це все справедливо як для світової економіки загалом, так і для нашої країни, зокрема.