"Зробив-заробив" - називається новий додаток одного з українських банків. Призначений він для заохочення доброї поведінки підлітків. Щоб отримати гроші, дитина повинна виконати поставлені батьками завдання: допомогти з хатніми справами, збігати до магазину або відмінно вивчити урок.
Чи правильно заохочувати дитину грошима за допомогу, яку вона, за ідеєю, має надавати своїм близьким безкоштовно? Про це «КП" в Україні» поговорила із психологами та педагогами.
Заохочувати, але за особливі досягнення
На думку шкільного психолога Дарини Шевцової, матеріальне заохочення дітей допустиме. Головне, щоб стосунки всередині сім'ї не перейшли до споживчих.
- Відносини між батьками та дітьми не повинні будуватися на матеріальних засадах. Важливо, щоб вони були довірчими та емпатійними. Якщо з цим все добре, то можна підключати і фінансову винагороду, – вважає Дарина Шевцова.
Але не за звичайну роботу. Наприклад, домовитися, що дитина не тільки наводитиме порядок у своїй кімнаті, але й виконуватиме непрямі обов'язки за додаткову плату. Скажімо, прибирати у під'їзді або вигулювати сусідського собаку. Він може це робити, якщо хоче заробити, а може й не робити.
– Якщо гроші – подарунок за якісь супердосягнення, такий варіант має право на життя, – погоджується дитячий психолог із Києва Тетяна Пугаченко. - Інша справа - використовувати матеріальні блага для стимуляції навчання та доброї поведінки. Я не підтримую таку практику: у цьому випадку в дітей не виникне внутрішньої мотивації, на якій тримається особистісний розвиток.
Крім того, гроші у вигляді заохочення не навчать дитину з ними поводитися. Але! Важливо: кошти на кишенькові витрати дітям у будь-якому випадку потрібні.
- Кишенькові гроші – це потреба. З їхньою допомогою діти вчаться фінансової грамотності на практиці. Наприклад, щодня дитині дають 10 грн. Вона може їх витратити, а може покласти до скарбнички. Якщо вона спустить усе й одразу, то зрозуміє, що кошти треба розподіляти. А коли витратить на безглузду річ, то невдала покупка стане уроком на майбутнє, - вважає наша співрозмовниця.
«Решту залиши собі»
Бізнес-тренер та засновник Школи фінансової грамотності FinIQSchool Сергій Луценко вважає, що питання – платити дитині чи ні – спірне.
- Я знаю багатьох людей, які заохочують дитину грошима за те, що вона прибирає квартиру чи миє посуд. Чи хороша це практикаі? Залежить від дитини та її віку. Головне - не "перегодовувати" дітей грошима, не створювати товарно-господарські відносини всередині сім'ї, - вважає Сергій Луценко. - Якщо використовувати грошове заохочення час від часу і в розумних межах, це цілком допустимо. Наприклад, отримаєш наприкінці чверті «12» – «заробиш» бонус – подорож чи іграшку. Хоча це не надто допоможе поводитися з фінансами у майбутньому. У цьому питанні корисні бесіди та завдання від батьків. Наприклад, «сходи в магазин, купи продукти, а решту можеш покласти до своєї скарбнички».
Будь-яка праця має винагороджуватися. Так вважає керівник програми «Школа фінансів для дітей» у Києві Олена Чумак. Інше питання - чи навчить матеріальне заохочення дітей поводитися з грошима? На думку нашої співрозмовниці – ні.
- Якщо мовчки давати гроші, це нічому дітей не навчить. Потрібно пояснювати, як із ними поводитися, розібратися у способах заробітку, пояснити, що таке сімейний бюджет, – каже Олена Чумак. – У нашій школі ми влаштовуємо ярмарки, на яких хлопці продають, наприклад, кекси. Діти на практиці розбираються, скільки потрібно витратити грошей, щоб приготувати продукт. Наші учні спілкуються зі справжніми клієнтами та отримують реальні гроші. Такий практичний підхід принесе набагато більше користі у питанні поводження з грошима, ніж мовчазне спонсорування дитини.
Це вбиває внутрішню мотивацію
На відміну від попередніх співрозмовників київський педагог та засновник ліцею «Гранд» Володимир Співаковський дивиться на фінансові відносини між дітьми та батьками без жодних ознак оптимізму. На його думку, зовнішнє заохочення може назавжди вбити внутрішню мотивацію. Особливо це стосується навчання.
– Експерименти з приводу того, чи варто нагороджувати дітей грошима за хороше навчання та поведінку, проводяться постійно – і за кордоном, і у нас. І який результат? Все марно! Вже за пару місяців справа глухне, – розповідає Володимир Співаковський.
За його словами, апетити дітей зростають постійно, і якщо дитині платити за оцінки, через 2-3 місяці вона взагалі відмовиться вчитися без грошей.
- А потім батьки ремствують: "У тебе совість є?!" А дитина вже "отруєна": бажання вчитися безкоштовно зникло остаточно. Чому так відбувається? Тому що діти – такий народ, – переконаний наш співрозмовник. - Що хорошого, якщо дитина почне думати: а скільки мама дасть? Скільки у тата попросити? Далі - більше. «Отруєна» таким заохоченням дитина може почати булінгувати вчителя, вимагаючи високих оцінок. В результаті вчителька скаже: «Та ну тебе! Ось твої «12», йди гуляй». Але це невірно! Така схема не працює.
На думку Володимира Співаковського, існують два види мотивації – зовнішня (дитина навчається за гроші та подарунки) та внутрішня (у ньому живий пізнавальний інтерес). Педагог вважає, що у початковій школі хочуть навчатися всі діти, а ось у перехідному віці 80% школярів перетворюються на пофігістів.
– Пробудити у дітях внутрішню мотивацію дуже складно. Зацікавити дитину можна лише цікавими, драйвовими уроками. Це не означає, що вчителька має танцювати перед класом. Потрібне глибоке та цікаве викладання. Адже наразі уроки та підручники такі нудні! Вчитися за ними можна лише за вироком суду, – упевнений педагог. - Добре, коли школяр хоче дізнатися, чому хімічні елементи булькають, а вир у крані крутиться в один бік, а не в інший. Коли дитині стає цікаво – вона йде гуглити. Якщо починає шукати відповіді в інтернеті, значить, прокинувся пізнавальний інтерес. І у цьому випадку на дитину не вплинуть жодні 10-50 гривень.
ЗАМІСТЬ ПОСТСКРИПТУМУ
Яких висновків дійшли експерти
- Платити гроші за навчання, хороші оцінки та інші обов'язкові для дитини справи – шкідливо.
Адже в такому випадку вона може остаточно втратити внутрішню мотивацію. Поступово стосунки у такій сім'ї стають споживацькими. - Заохочувати нетипові завдання – прибирання під'їзду, вигул сусідського собаки – можна.
Такі завдання, по суті, стають першою роботою дитини. - Дітям потрібні кишенькові гроші.
Саме кишенькові кошти вчать на практиці основам фінансової грамотності.