Українцям вирішили підсолодити « пенсійну пігулку » грандіозною новиною: за шість років на пенсію можна буде піти незалежно від віку. Щоправда, є нюанс: для цього знадобиться щонайменше 40 календарних років трудового стажу. Тобто, як ми розуміємо, «у будь-якому віці» – це навряд чи раніше 60-ти. А враховуючи безробіття в країні, багато хто і до 70-ти необхідних 40 років не напрацює.
Які ще пенсійні нововведення чекають на українців і чому експерти прогнозують, що дві третини українців будуть змушені працювати і після 60 років?
Почнемо з позитиву
Як і в будь-якій темі, тут є і добрі новини, і погані. Почнемо з добрих: пенсії у 2022 році підвищуватимуться.
По-перше, цього року двічі підвищиться мінімальна пенсія, яка сьогодні становить 1934 грн. Бюджетом на 2022 рік її підвищення заплановано – з 1 липня 2022-го до 2027 грн. та з 1 грудня 2022-го – до 2093 грн.
По-друге, вже у березні пенсії та соціальні виплати будуть підвищені. Як повідомляє Міністерство соціальної політики України, з 1 березня пропонується проіндексувати на 14% страхові пенсії, призначені до 2019 року (при цьому сума підвищення буде не менше 100 грн., а середній розмір підвищення становитиме близько 500 грн.); пенсії військовим (середній розмір – 700 грн); мінімальні розміри пенсій з інвалідності внаслідок аварії на ЧАЕС (середній розмір підвищення – 400 грн) та інші пенсії особам із інвалідністю з числа ліквідаторів аварії на ЧАЕС.
Також Мінсоц обіцяє встановити доплату особам, на яких не поширюється порядок індексації пенсій, у сумі 135 грн на місяць.
Пропонується підвищити мінімальну пенсійну виплату особам з інвалідністю І групи та особам з повним страховим стажем з 2200 до 2300 грн., а для непрацюючих пенсіонерів з числа одержувачів мінімальних пенсій, які не мають повного стажу, збільшити виплати на 166 грн. до 2100 грн.
Також пропонується збільшити розмір державної допомоги на 400 грн (з 1700 до 2100 грн) для одержувачів допомоги на кожну дитину, яка виховується у багатодітній сім'ї; на 166 грн (з 1934 до 2100 грн) для одержувачів державної соціальної допомоги особам із інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, а також особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю, які отримують державну соціальну допомогу.
Крім того, у Мінсоцполітики пропонують індексувати на 14% щомісячні компенсаційні виплати до пенсії людей похилого віку. Після індексації виплати становитимуть для осіб віком 75-80 років – 456 грн, а для осіб старших 80 років – 570 грн.
Чекають на пенсіонерів сюрпризи і надалі. У квітні буде проведено перерахунок пенсій працюючим пенсіонерам, а з жовтня введуть доплати пенсіонерам віком від 70 років.
Внаслідок запланованих підвищень середня пенсія до кінця 2022 року становитиме 4533 грн і на 15% перевищуватиме фактичний прожитковий мінімум. А в порівнянні з початком 2020-го вона зросте майже у півтора раза.
І трохи «дьогтю»
Все це, звичайно, добре, але було б дивно не згадати про «бочку дьогтю», що додається до цієї «ложки меду». І полягає вона у тому, що, як нам уже неодноразово обіцяли, пенсії матимуть не всі.
Експерти підрахували, що дві третини українців не зможуть вийти на пенсію у 60 років через щорічне посилення вимог щодо наявності обов'язкового страхового стажу при виході на пенсію.
ЗМІ цитують старшого наукового співробітника Інституту демографії та соцдосліджень ім. Птухи Лідію Ткаченко, за словами якої після 2027 року, близько 66% громадян пенсійного віку залишаться без виплат і змушені будуть працювати до 63 або 65 років.
Як ми вже писали раніше, якщо цього року для виходу на пенсію у 60 років потрібно мати 29 років стажу, то наступного – 30 років, а у 2024-му – 31 рік. Якщо стажу не вистачає, доведеться працювати далі та чекати. Вже зараз багато хто розуміє, що принаймні у 60 років йому на пенсію ніяк не вийти.
Примітно, що коли у 2017-му уряд змінив вимоги до стажу українців, нас запевняли, що до 2027 року 45% українців зможуть вийти на пенсію у 60 років, 40% – у 63 роки, 5% – у 65 років.
Очевидно, в уряді робили ставку на те, що українці почнуть активніше працювати, прагнучи заробити необхідний стаж для виходу на заслужений відпочинок. Але криза та пандемія збільшили безробіття в країні, і багато українців за всього бажання не можуть накопичити належні «робочі» роки.
До того ж ситуація посилюється тим, що у 2017-му, з отриманням безвізу, українці суцільним потоком ринули на заробітки за кордон. І все це лише посилює демографічну кризу в країні.
В результаті виявилося, що той шокуючий сценарій 2017 року, згідно з яким у 60 років на пенсію вийдуть менш ніж половина українців, насправді був навіть надто оптимістичним. Згідно з новими розрахунками, на пенсію у 2027 році зможе розраховувати лише третина 60-річних.
У зв'язку з цим заяви про те, що у 2028-му українці зможуть вийти на пенсію в будь-якому віці, виглядають досить цинічно та знущально.
Доведеться збирати самим
Днями про те, що до 2030 року пенсіонерами будуть третина мешканців України (на сьогодні цей показник становить 26%. – Авт.), вкотре нагадала голова Комітету Верховної Ради з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів, нардеп фракції «Слуга народу » Галина Третьякова. За її словами, за такого демографічного прогнозу уряд не зможе забезпечити українців гідними пенсіями, тож доведеться накопичувати самостійно.
Тут одразу зазначимо, що Третьякова, як завжди, трохи лукавить. Тому що, зважаючи на все, про що було сказано вище, в Україні між словами «досягнуть пенсійного віку» і «вийдуть на пенсію» лежить прірва. Тож у 2030-му, швидше за все, третина буде все ж таки не пенсіонерами, а саме людьми пенсійного віку. Причому більшість – без пенсій.
Але повернемось до накопичувальної пенсії, ідея якої просувається в Україні вже багато років.
Нагадаємо, що накопичувальна система загальнообов'язкового державного пенсійного страхування є другим рівнем системи пенсійного забезпечення. Передбачається, що вона базуватиметься на основі накопичення коштів застрахованих осіб у Накопичувальному фонді та дозволить разом із солідарною системою забезпечити прийнятний рівень пенсійних виплат.
Очевидно, зневірившись провести цей «експеримент» у всій країні, днями в Мінсоцполітики запропонували ввести накопичувальні пенсії хоча б на держпідприємствах (у грудні 2021-го накопичувальну пенсійну систему було введено для працівників підприємств великої приватизації. - Авт.) і навіть відправили відповідний лист до українського прем'єра Дениса Шмигаля.
Пропозиція Мінсоцу полягає в тому, щоб держпідприємства забезпечили не менше ніж половину своїх працівників відрахуваннями у розмірі 2% від їхніх зарплат до недержавних пенсійних фондів. Як вибиратиметься ця половина «щасливчиків», поки що незрозуміло.
Паралельно з цією пропозицією рекламна кампанія «накопичувальна пенсія – це вигідно» отримала другий подих. Накопичені кошти обіцяють не лише виплачувати адресату, а й передавати у спадок, якщо накопичувач не доживе до пенсії. Передбачається два механізми використання цих коштів: або для негайного використання, або для пенсійного забезпечення спадкоємця.
Потрібно сказати, що ні в суспільстві, ні в експертному середовищі єдиної думки щодо накопичувальних пенсій немає.
До плюсів накопичувальних пенсій можна віднести знаменитий «європейський досвід», меншу залежність від держави у старості, більший розмір виплат, а також можливість успадкування пенсії.
Але й мінусів є чимало, особливо в українських реаліях.
По-перше, це зменшення надходжень до Пенсійного фонду та, відповідно, збільшення тиску на держбюджет.
По-друге, існує великий ризик, що за десятки років все накопичене з'їсть інфляція. До того ж накопичувальна пенсія вразливіша перед економічними кризами, тим більше в умовах, коли країна не вміє цим кризам протистояти.
І, нарешті, найголовніший ризик у тому, що, обравши ненадійний недержавний пенсійний фонд, можна залишитися взагалі без пенсії. А досвід і здоровий глузд підказують, що саме з надійністю цих установ можуть виникнути дуже великі проблеми.