Україна та Туреччина підписали угоду про вільну торгівлю. Документ підписаний у Києві в присутності президентів України та Туреччини Володимира Зеленського та Реджепа Таїпа Ердогана.
Переговори щодо створення зони вільної торгівлі між Україною та Туреччиною тривали 15 років – з 2006 року. Документ підписали сьогодні під час офіційного візиту президента Туреччини Реджепа Ердогана до Києва прем'єр-міністр України Денис Шмигаль та міністр торгівлі Туреччини Мехмет Муш.
Володимир Зеленський вважає, що угода про зону вільної торгівлі з Туреччиною допоможе вже найближчим часом досягти 10 млрд. доларів торгового балансу між країнами за рік. Минулого року цей баланс вже виріс на рекордні 60%, до 7,5 млрд. доларів. Зеленський назвав підписання Угоди про ЗВТ «історичним моментом».
– Ми пройшли довгий та складний шлях, щоб відкрити нові горизонти нашої співпраці, – заявив український лідер.
Зеленський також повідомив, що Україна та Туреччина окремою угодою домовилися розширити виробництво безпілотних літальних апаратів. В одній із додаткових угод, яка підписана з Туреччиною 3 лютого, за словами голови Міноборони Олексія Резнікова, йдеться про будівництво в Україні заводу з виробництва безпілотників Bayraktar. Також планується створення центру навчання льотчиків, які управлятимуть дронами.
ЗВТ із Туреччиною в цифрах та фактах
Українська влада вважає зміцнення відносин з Туреччиною особливо важливим в умовах активізації російської агресії та сподівається на зростання обсягів українського експорту в цю країну завдяки обнуленню Анкарою мит на понад 10 тисяч товарних позицій. У Мінекономіки кажуть, що зараз високі турецькі мита є «глухим муром» для виходу українських компаній на турецький ринок, а низькі українські мита перестали бути бар'єром для турецьких товарів.
Угода також передбачає правові гарантії незастосування додаткових мит Туреччиною. Саме додаткові збільшені мита, що перевищують максимальний рівень, встановлений членством Туреччини у ВТО, вважаються ключовим бар'єром для українського експорту до Туреччини.
За попередніми прогнозами, угода щорічно даватиме +2,2% до ВВП України, а товарообіг зросте на 38%.
Документ передбачає встановлення Туреччиною 0% мит на 10 337 товарних позицій, що становить 95% загальної кількості товарів, що експортуються Україною. Крім того, ще на 1 348 товарних позицій діятимуть тарифні квоти або зменшені мита.
Як зазначила під час засідання уряду 2 лютого перший віцепрем'єр-міністр – міністр економіки України Юлія Свириденко, товарообіг між країнами становить 7,3 млрд. доларів, з яких український експорт – 4,1 млрд. доларів, імпорт – 3,2 млрд. доларів. Левова частка українського експорту (70%) - метал та зернові.
За словами міністра економіки, завдяки встановленню 0% мита на постачання Туреччині зернових Україна отримає покращені умови доступу на турецький ринок переробленої аграрної продукції. Також угодою передбачається повне скасування турецьких мит на промислову продукцію.
Україна залишила за собою право застосувати експортне мито на вивіз металобрухту. У той же час Туреччина частково відкриває внутрішній ринок для металу з України. За 510 із 840 металургійних товарів встановлюється нульове мито. Ще на 130 встановлено часткове зменшення мита, що дає переваги, порівняно з російським металом. Для 167 товарів металургії надаються квоти щонайменше на 411 тисяч тонн.
Чим торгують Україна та Туреччина
За даними НВ, Туреччина минулого року посіла четверте місце у переліку найважливіших торгових партнерів України (після Китаю, Польщі та РФ). За даними Державної митної служби, у 2021 році товарообіг між країнами зріс на 52,19% і становив $7.38 млрд, зокрема експорт - $4.14 млрд (+70%), імпорт - $3,23 млрд (+34,2%). На Туреччину припадає близько 5% українського експорту. Приблизно 70% українського експорту до цієї країни - метали та зернові ($1,97 млрд і $920 млн відповідно у 2021 році). Істотне збільшення обсягів експорту до Туреччини минулого року було пов'язане із зростанням цін на сільгоспсировину та чорні метали.
Турецькі експортери переважно ввозять в Україну текстиль ($570 млн), продукцію машинобудування ($450 млн), метали ($240 млн), нафтопродукти (дизельне паливо - $240 млн), фрукти (цитрусові, виноград, абрикоси, вишні - $220 млн), наземний транспорт (переважно автобуси) – $210 млн.