Новина про те, що вже у лютому Україна на кілька днів спробує відключитись від енергосистем сусідів, серйозно пожвавила соцмережі. Одні жартують з приводу того, що відключитися можна, але хто ж нас назад візьме? Інші серйозно побоюються чергового зростання тарифів, і саме їм не смішно - які тут можуть бути жарти з такими платіжками за комуналку?
Чи приймуть нас назад Росія та Білорусь, наскільки нам реально прожити без північних сусідів та як позначиться від'єднання від їхніх енергосистем на віялових відключеннях і тарифах в Україні? Відповіді на ці запитання «КП" в Україні» шукала разом із експертами.
Що відбувається
Наприкінці січня прем'єр-міністр України Денис Шмигаль заявив про майбутнє від'єднання від російської та білоруської енергосистем. За словами прем'єра, у лютому українську енергосистему відключать від загальної енергомережі РФ та Білорусі для перевірки роботи в ізольованому режимі.
- Заплановано тестову роботу енергосистеми в ізольованому режимі під час проходження зимових максимумів навантаження. Передбачено проведення системних випробувань роботи енергосистем України та Молдови у складі єдиного блоку регулювання в ізольованому від синхронної зони країн СНД та Балтії режимі, – пояснив голова Кабміну.
За словами Шмигаля, "Укренерго" завершило всі випробування, необхідні для підключення енергосистеми України до європейської системи ENTSO-E. Наша країна дотримується лінії повної інтеграції з європейською енергетичною системою, яка дасть змогу відокремитися від енергосистем РФ та Білорусі. Це дозволить зменшити вплив Росії на енергетичну сферу всередині нашої країни й продовжити «енергетичний безвіз».
Суцільна політика, жодної економіки
Голова правління Союзу споживачів комунальних послуг Олег Попенко вважає: ризики того, що після відключення ми не зможемо приєднатися до єдиної енергетичної системи з РФ та РБ, справді існують.
- Українська енергетична система є вкрай розбалансованою, існує дефіцит електроенергії на ринку, і підключення до європейських енергосистем жодним чином на це не вплине, - вважає Попенко. - Якщо ми купуємо наразі електроенергію в Білорусі за 3 грн, то після підключення до Європи купуватимемо за 8-9 грн, що неминуче позначиться на нашій економіці. Нині Україна у разі потреби може аварійно запросити електроенергію з Білорусі, після відключення ми зможемо звернутися лише до Польщі та Словаччини. Плюс тарифи на електроенергію будуть набагато вищими.
Аналітик компанії Esperio Олександр Болтян зазначає: рішення відмовитись від імпорту є суто політичним. А ось вплив на економіку політиків не дуже цікавить аж до того часу, доки негативний вплив не виявиться дуже серйозним.
- Цих відмов та подальших поновлень імпорту, що супроводжувалися розмовами про намір відмовитися від постачання, вже було достатньо в недавньому минулому, щоб констатувати очевидний факт: поки що такої можливості немає, - вважає експерт. - Якогось прагнення розірвати торговельні відносини з боку експортерів ми поки що не бачимо, тож у разі чергової зміни настроїв у політиків підписати нові контракти має вийти.
Якщо йдеться про відключення електроенергії аналогічне тому, як країна перестала купувати російський газ, то проблем виникнути не повинно, продовжує Болтян. Якщо ж оцінювати перспективу реального відключення, то труднощі точно будуть: електроенергія з цих країн покриває внутрішні потреби України приблизно на 20%.
Насамперед, каже експерт, це призведе до подорожчання електрики для кінцевого споживача: тут позначаться як штучний дефіцит, так і зростання закупівельної ціни. Досить згадати чудову схему імпорту електроенергії з Білорусі через ОАЕ з пристойною націнкою, про яку багато говорили наприкінці минулого року.
"Це не репетиція!"
У той же час енергетичний експерт Дмитро Марунич пояснює: це планове від'єднання, яке не варто трактувати як репетицію перед «відключенням назавжди». Щодо побоювань відносно того, що «нас не приймуть назад», то, каже експерт, їх можна розглядати хіба що як жарт. Так питання навіть не стоїть. Згідно з чинними договорами, Україна має право працювати і синхронно, і автономно. В цьому є сенс, щоб енергосистема могла миттєво реагувати на дефіцити та профіцити.
Уявімо, що десь щось зламалося, а десь електроенергії вироблено більше. І ось щоб у першому випадку населення та промисловість не сиділи без світла, а у другому – не довелося відключати енергоблоки, електрика має перетікати миттєво. Ідеальний варіант, каже Марунич, це загалом загальна енергосистема від Владивостока до Лісабона.
- Мета ізольованої роботи української енергосистеми полягає в тому, щоб показати: вона може протягом деякого періоду працювати стабільно навіть в умовах автономії, вона може витримувати норми енергосистеми ЄС, куди ми наразі рухаємося, - зазначив експерт у коментарі «КП" в Україні».
Нам потрібно показати стійкість своєї енергосистеми, ми маємо показати Європі, що у нас є база, яка не дозволить, щоб без РФ та Білорусі все раптово «накрилося мідним тазом».
Тож, упевнений експерт, віялових відключень не буде. Адже мета енергетиків полягає в тому, щоб продемонструвати: у нас все може працювати самостійно! Щоб показати, що «все йде за планом», напевно, все буде багаторазово перевірено, а для від'єднання обрані досить теплі і сприятливі дні.
Отже, якщо ми в таких «тепличних умовах» протягнемо без РФ і РБ кілька днів, це зовсім не є гарантією того, що ми зможемо жити автономно завжди.
А що із тарифами?
І насамкінець ще одне питання, яке хвилює українців, мабуть, найбільше. Якщо все ж таки припустити, що ми відключимося від Росії та Білорусі назавжди, тарифи в Україні на електроенергію знизяться чи зростуть?
Олег Попенко вважає, що тарифи на електроенергію після відключення від єдиної енергетичної системи з РФ та РБ зростуть однозначно. За словами експерта, сьогодні електроенергія для побутових споживачів у Польщі чи Словаччині коштує втричі дорожче, ніж у нас, і це ж очікує українців у найближчому майбутньому.
При цьому Дмитро Марунич вважає, що однозначної відповіді на це питання немає.
- Тарифи для населення регулюються урядом, тому як Кабмін скаже, так і буде, - каже енергетичний експерт. - З промисловістю складніше. Були періоди, коли на біржах ЄС оптові ціни були вищими, ніж в Україні, а були й нижчими. Якби ми переключилися на Європу саме сьогодні, то ціни для промисловості зросли б на 20% і більше.