Військовий указ Зеленського: чи стане наша армія кращою і багатшою

У планах президента – скасувати строкову службу з 2024 року

facebook.com/GeneralStaff.ua

Президент Володимир Зеленський знову визначив інформаційний порядок денний. Під час відкриття пленарної сесії Верховної Ради глава держави підписав указ про зміцнення обороноздатності армії. Народні депутати від фракції «Слуги народу» поспішили порадувати громадськість, мовляв, «нарешті військові отримають гідну зарплату», «на 30-му році незалежності Україна скасовує строкову службу», «ми формуємо чисельні та потужні ЗСУ».

А ось військові експерти поставилися до новини скептично. І ось чому…

Плюс 100 тисяч військових – перебір

Почнемо з головного – сам собою указ нічого не змінює та й не може змінити. Питання щодо грошового забезпечення армії та її чисельності – прерогатива Верховної Ради. Президент лише озвучив в указі, що протягом 2022-2025-х років потрібно поетапно збільшити чисельність ЗСУ на 100 тисяч, збільшити грошове забезпечення військових, скасувати строкову службу. А далі у гру має вступити уряд – напрацювати необхідні законодавчі зміни, а потім парламент – ухвалити потрібні законопроекти.

А тепер по суті. Верховний головнокомандувач задав курс на збільшення армії на 100 тисяч осіб. Чи не забагато?

- Світова практика говорить про те, що чисельність збройних сил у цивілізованих країнах має коливатись у межах 0,8% від чисельності населення. Тобто якщо ми говоримо, що в Україні проживає 40 мільйонів людей, то армія має бути 320 тисяч осіб. У нас наразі у ЗСУ має налічуватися 260 тисяч осіб (але не можемо і цієї кількості набрати). Якщо ми додамо ще 100 тисяч, то буде перебір, – каже військовий експерт Олег Жданов. – Хоча верхньої планки не існує. Можемо хоч до мільйона людей довести. Питання в іншому - а чи підуть люди? Ви нині бачили черги у військкоматах? Їх немає! Люди абсолютно не мотивовані.

У своєму указі Зеленський пропонує мотивувати громадян України йти до лав ЗСУ підвищенням зарплати: у 2022 році - до рівня не нижче 13 тисяч гривень (не нижче двох «мінімалок») та з 2023 року – не нижче 20 тисяч гривень (трьох «мінімалок»).

- Стартова зарплата від 13 чи 20 тисяч гривень, сумніваюся, що привабить гідних хлопців до ЗСУ. Зарплата має бути на рівні вище за середню по всій країні, - вважає Олег Жданов. – Конкретну цифру назвати складно. Думаю, що влада має експериментувати та піднімати зарплату доти, доки не утвориться черга біля військкоматів із охочих підписати контракт. Хоча б дві особи на місце. І тоді ми маємо можливість почати формувати професійну армію.

Жданов: Влада повинна експериментувати та піднімати зарплату доти, доки не утвориться черга біля військкоматів

Також, наголошує військовий експерт, лише підвищення зарплати для військових хоч і мотивує, але цього замало. На державному рівні варто передбачити «соцпакет» для військових: гарантовану медичну допомогу для військових, членів їхніх сімей, пільги на навчання дітей, вирішення житлового питання тощо.

- Не забуваємо і про те, що збільшення кількості військових автоматично спричиняє витрати на озброєння та техніку. Це величезні гроші. А брати зі складів мотлох? – аналізує Олег Жданов.

А де ж взяти гроші?

Чи є у країні гроші на збільшення витрат на армію? І яка саме сума знадобиться?

– Це питання має вивчити Міністерство фінансів, передбачити у бюджетній резолюції, – ділився у кулуарах Верховної Ради перший віце-спікер Олександр Корнієнко.

До речі, якщо говорити про народних депутатів, то вони не поспішають збільшити зарплату армії та оснащувати її новим озброєнням. На пленарному засіданні Верховної Ради 1 лютого "слуги народу" не змогли включити до порядку денного парламенту законопроект про збільшення на 50 млрд грн витрат на посилення обороноздатності держави. У документі йшлося про те, щоб уже наразі збільшити мінімальну зарплату військовим до 40 тисяч та вдвічі збільшити витрати на закупівлю нових одиниць зброї та військової техніки. Можливо документ не змогли підтримати, оскільки його автором є п'ятий президент України Петро Порошенко. Піар-складову ще ніхто не скасовував.

Не виключено, що майбутній законопроект щодо збільшення кількості ЗСУ спіткнеться у профільному комітеті Верховної Ради. Деякі члени Комітету вже публічно розкритикували цю ідею.

- Перехід на професійну армію зазвичай означає скорочення Збройних сил, а не їх збільшення. У таких випадках військових стає менше, але вони стають краще навченими, краще озброєними та отримують суттєво більше. Держава не здатна повноцінно утримувати навіть існуючу армію, не здатна укомплектувати навіть наявні бригади. Не здатна (без допомоги ззовні) фінансувати поточні потреби армії більш ніж на 20%, – зазначає народний депутат Сергій Рахманін.

Ще два роки строкової служби

В указі президента зазначається, що уряд має підготувати законопроект «Про запровадження моделі інтенсивної військової підготовки як можливої альтернативної форми проходження строкової служби та припинення призову громадян України на строкову службу з 1 січня 2024 року». Простіше кажучи, вже за 2 роки можуть зникнути строкова служба та повістки з військкоматів. А як тоді вестиметься підготовка? Поки що можемо тільки здогадуватися.

- Створюватимуть систему військової підготовки поза Збройними силами. Це, можливо, розгортання військових кафедр у вузах, повернення початкової військової підготовки у школах. Але це неприйнятно. Введення ПВП означатиме становлення держави на мілітаризовані рейки. Це шлях Росії, – припускає Олег Жданов. За його словами, можна було б створювати громадські організації, які займалися б військовим навчанням на добровольчих засадах. Але знову ж таки, ці організації треба чимось мотивувати.

Експерт зазначає, що можна розвивати й інститут територіальної оборони.