Зв'язок із супутником «Січ-2-30» не загубився, однак, справді, є нестійким. Про це йдеться в офіційному коментарі конструкторського бюро "Південне". У державному підприємстві наголосили, що особливості кластерного запуску не дозволили забезпечити своєчасну побудову штатної орієнтації космічного апарату.
- Орієнтація залишилася такою, коли на робочі поверхні сонячної батареї потрапляє тільки відбите від Землі сонячне випромінювання або короткочасне пряме випромінювання під малим кутом. Поєднання цих факторів спричинило негативний вплив на енергетичний баланс апарату, - повідомили в бюро.
У той же час інженерні рішення та алгоритми роботи дозволили супутникові самостійно перезавантажитись та відновити роботу в енергозберігаючому режимі. Під час наступних сеансів зв'язку відмови бортової апаратури не виявили. Очікується, що протягом місяця-двох просторове становище супутника стане сприятливим для накопичення електроенергії.
– Фахівці Національного центру управління та випробувань космічних засобів разом із спеціалістами ДП «КБ «Південне» забезпечують зв'язок з космічним апаратом та аналізують телеметричну інформацію, готуючись до продовження льотних випробувань, – запевнили у «Південному».
Що трапилося
23 січня колишній позаштатний радник голови Державного космічного агентства Андрій Колесник написав у своєму Фейсбуці, що "Січ-2-30" досі не ідентифікували, хоча, за згодою зі США, його мали занести до бази space-track.org. Об'єкти розміщуються у ній, щойно потрапляють у космічний простір. В автоматичному режимі їм надаються кодові номери. Колесник припустив, що з супутником немає сталого зв'язку або його немає зовсім.
Першого за 11 років українського супутника запустили 13 січня. На розрахункову орбіту його вивела ракета Falcon 9 американської компанії SpaceX. Після відділення космічного апарату з ним встановили зв'язок та телеметрична інформація підтвердила працездатність бортової апаратури.
"Січ 2-30" - супутник дистанційного зондування Землі, є модифікацією "Січ-2", запущеного в 2011 році. Апарат призначений для отримання цифрових зображень Землі, моніторингу параметрів магнітосфери, вимірювання космічного випромінювання.