Днями Києво-Святошинський районний суд закрив кримінальне провадження про загибель 17-річного Олександра Бондаря. Без слідства, без оцінки доказів та показань свідків. Провели попереднє засідання, і суддя поставив хрест.
Сашко помер одразу після того, як п'ятеро людей жорстоко побили його кулаками та битою. Півтора року тому ця історія викликала чималий резонанс у Київській області. Учасників нападу було викрито, затримано, але… вони залишилися на волі, а ось тепер ще й уникнули суду.
Виною всьому «затримка» прокуратури, яка зовсім трохи – лише на чотири дні – порушила терміни досудового слідства.
Чому це стало можливим, чи могла суддя ухвалити інше рішення і які наслідки може спричинити прецедент, розбиралася «КП в Україні».
Помста за зауваження
Конфлікт виник, що називається, на рівному місці. У неділю 12 липня 2020 року на березі озера в селі Малютянка було багато відпочиваючих, незважаючи на спадаючий вечір. Одна компанія з трьох місцевих та двох киян виглядала особливо галасливою, святкуючи день народження. Чоловіки явно виходили за рамки всіх пристойностей.
Сашко був на озері разом із другом і зробив гулякам зауваження. Ймовірно, сторони обмінялися парою недобрих слів, інцидент видався вичерпаним. Але ні. Розпалена спиртним компанія зачаїла помсту. «Ображені» принесли з дому іменинника биту та накинулися на опонентів. Другу Сашка вдалося втекти, а на 17-річного юнака посипалися удари. Кулаками, ногами, важким дерев'яним ціпком.
Свідки жахливої сцени припинили розправу і навіть змогли затримати одного з нападників, але було пізно. Сашко помер у дворі районної лікарні. Через епідемію коронавірусу його навіть не встигли завезти до приймального спокою.
«Зайву» статтю вилучили
Малютанка – невелике село. Тут усі всіх знають і всі в курсі, що сталося. Коли стало відомо, що судмедексперти назвали причиною смерті хлопця не побої, а ішемічну хворобу серця, на селі почалися хвилювання. Люди бачили, які страшні на тілі померлого були синці та садна. Усього 33 сліди від ударів тупим предметом.
Прокурор району обіцяв тримати розслідування під контролем, божився, що воно буде чесне, незалежне, всеосяжне… Ну так завжди говорять прокурори.
Проте суд залишив підозрюваних на волі. А поліція, спираючись на експертизи, додала до статті 115 КК – умисне вбивство і 296 статтю – хуліганство із застосуванням предмета, заготовленого для завдання тілесних ушкоджень.
- Я вступила в цю справу минулого літа і призначила незалежну експертизу, яка встановила причинно-наслідковий зв'язок між завданими побоями та смертю Сашка, - каже адвокат Марина Ілляшенко. – І прокуратура, і суд знали про існування цієї експертизи.
За два тижні до початку суду прокуратура Києво-Святошинського району ухвалила рішення, логіку якого ми не знаємо, тому констатуємо лише факт: із звинувачень вилучили 115 статтю про вбивство, залишивши лише злісне хуліганство. А потім - знову ж таки незрозуміло чому - обвинувальний акт був направлений до суду на чотири дні пізніше за необхідний термін.
Цією схемою вже користуються
– Нинішні положення закону передбачають, що у разі порушення термінів досудового розслідування кримінальне провадження підлягає припиненню, – пояснює адвокат Марина Ілляшенко. – Це правило не поширюється лише на справи щодо тяжких та особливо тяжких злочинів проти життя та здоров'я людини. А хуліганство, яке залишили у звинуваченні, не належить до цієї категорії. Тому суддя Ганна Перекупка вважала за потрібне закрити справу.
Прецедент, створений Києво-Святошинським судом, шокував не лише юристів, а й людей, які ставлять себе на місце рідних Сашка. Адже виходить, що чотири дні прокурорської тяганини можуть перекреслити півтора року болю від втрати улюбленого сина, брата, півтора року очікування справедливого суду.
Більше того, «КП в Україні» дізналася, що це не прецедент.
- Така схема використовується і в менш резонансних справах, тому не розголошувалась. Але мої колеги і я особисто вже стикалися з нею, – каже незалежний адвокат Олександр Сирота. – У справі, де я захищав постраждалу сторону, прокурор затримала обвинувальний акт на два дні – 48 годин. І суд закрив провадження. Пізніше я дізнався, яка сума хабара негласно фігурувала у цій історії.
Наразі Марина Ілляшенко готує апеляцію. Свої заперечення на рішення Києво-Святошинського суду має намір подавати прокуратура. Питання, чи буде подальше слідство щодо вбивства Олександра Бондаря, поки що відкрите.
Також залишилися інші питання, які ми поставили фахівцям
1. Чи можуть побої викликати зупинку серця?
У першій судово-медичній експертизі причиною смерті 17-річного Олександра Бондаря вказано ішемічну хворобу серця, тілесні ушкодження назвали легкими або середнього ступеня тяжкості. Незалежні експерти побачили прямий зв'язок між побиттям та смертю.
- Розлади серцево-судинної системи можуть бути у підлітковому віці. Але ішемічна хвороба – це про людей віком від 17 років, - каже кардіолог, реаніматолог Андрій Сисецький. – Якщо людині завдали більше 30 ударів важкими предметами, може наступити больовий шок, розрив міокарда чи серце може зупинитись від політравми. Навіть експертизи не потрібні, щоб це розуміти.
2. Чи мають покарати прокурорів за зрив судового процесу?
На думку колишнього заступника генерального прокурора Олексія Баганця, судді нема в чому дорікнути.
– Суддя вчинила, як того вимагає закон. А ось прокурори, які зірвали процес, припустилися серйозних порушень. Цим питанням має зайнятися кваліфікаційно-дисциплінарна комісія, інспекція Офісу прокурора, – каже юрист. – Але не лише прокурор, який здійснює нагляд у конкретній справі, має відповідати. Насамперед питання потрібно ставити до прокурора району, який мав продовжити терміни слідства, але не продовжив.
Щоправда, до цього Олексій Баганець додає:
- Але насправді закони у нас написані так, що ніхто не несе відповідальності.
3. Чи могла суддя ухвалити інше рішення?
Як стало відомо «КП в Україні», у кулуарах Верховного суду також обговорюють вердикт Києво-Святошинського суду. Питання про терміни досудового слідства може бути розглянуте Великою палатою Верховного суду.
- Якби я вела процес, я відкрила б його для розслідування по суті, - каже суддя-спікер ВС Галина Канигіна. – Українське правосуддя узгоджується з практикою Європейського суду і не може обмежуватись лише внутрішніми законами, потрібно використовувати усі механізми. Я б спиралася на Конвенцію ООН з прав людини щодо права постраждалих на справедливий суд, на захист та на ефективне судове розслідування. Наразі виходить, що одна службова особа може перекреслити всі обов'язки держави щодо постраждалої сторони. Це дорога до зловживань.
4. Чи можна припинити подібне?
Насамперед має бути внутрішній прокурорський контроль. Запізнення на кілька днів свідчить виключно про недбалість, а не про те, що слідство не можна було завершити вчасно.
- Необхідна судова оцінка таких порушень. Суддя, приймаючи рішення, має право винести окрему ухвалу про те, що вона не змогла визначити ступінь провини або невини обвинувачених через службову недбалість прокурорів, - вважає адвокат Олександр Сирота. - А звідки взялася ця недбалість, може, там був корисливий намір? Щоб з'ясувати це, суддя передає матеріали до Державного бюро розслідувань. Тому що службова недбалість, не кажучи про все інше, це кримінальне діяння. Якщо буде така реакція суду, бажання затівати тяганину у прокурорів буде набагато менше.