Під час брифінгу, за підсумками зустрічі, голова Офісу президента України Андрій Єрмак заявив, що факт проведення переговорів вже є позитивним сигналом. З іншого боку, ця зустріч, яка тривала 8 годин, ще раз підтвердила наявність серйозних розбіжностей між Україною та Росією щодо виконання Мінських угод.
Україна готова працювати над розбіжностями.
«Відбулася непроста змістовна зустріч, такий собі аудит виконання Мінських угод та домовленостей лідерів «нормандського формату» від 2019 року», – заявив Єрмак. Під час зустрічі сторони відкрито задекларували, що існує багато розбіжностей із трактуванням Мінських угод, але сторони хочуть працювати над ними.
«Ми чітко розуміємо, з якими розбіжностями ми маємо працювати, тому я думаю, що всі зацікавлені в тому, щоб через два тижні у нас відбулася продуктивна дискусія, і ми досягли якихось результатів», - зазначив голова ВП. Єрмак також сказав, що «Україна, як завжди, готова до переговорів», і що головна мета - припинення війни.
А от, судячи зі слів радника президента РФ Дмитра Козака, до деескалації ще дуже і дуже далеко. Російська сторона наполегливо продовжує наполягати на виконанні своїх вимог. Дмитро Козак знову заявив, що Україні слід вести прямий діалог із представниками російських незаконних формувань на Донбасі, проте українська сторона відмовилася навіть розглядати це питання.
Політолог Олексій Якубін вважає, що якщо сторони домовилися домовлятися – це вже позитивний момент. Бо коли ведуться переговори – «гармати мовчать». І тут бачимо розморожування «нормандського формату». Остання зустріч була у 2019 році. А нинішня зустріч тривала 8 годин. І в умовах ескалації такі зустрічі допомагають знижувати градус напруги, вважає експерт.
Також сторони домовилися дотримуватись загального перемир'я. А за два тижні радники знову зустрінуться, але вже в Берліні, і там обговорюватимуться питання політичних пунктів Мінських угод – особливий статус та вибори на Донбасі.
«Отже, сам факт того, що «нормандський процес» повертається в регулярність проведення – це вже позитив», - припускає політолог.
… а Росія знову висунула ультиматум
«Сьогодні взагалі не відбувається діалогу, на багаторазові пропозиції Донбасу немає жодної реакції України, ні так ні ні. Тому Росія попросила взяти паузу до отримання конкретних пропозицій щодо виконання Мінських угод. Діалог, який має тривати вже 7 років (мається на увазі - між Україною та російськими бойовиками на Донбасі, – авт. ), ми цього навіть не приступали!» - заявив Дмитро Козак, продовжуючи повторювати настанови російської пропаганди про «внутрішній конфлікт» на Донбасі.
Представник Росії також сказав, що немає сенсу у зустрічі лідерів «нормандської четвірки». За його словами, питання проведення саміту лідерів держав-учасниць «нормандського формату» не порушували через нібито сильні розбіжності у позиціях сторін. Зокрема, перед тим, як зустрічатися лідерам «четвірки», Росія вимагає від України визнати автономність Донецької та Луганської областей у Конституції та провести вибори на окупованих територіях.
, – таку заяву за підсумками зустрічі зробив Дмитро Козак.
Політолог Олег Саакян каже, хоча великих проривів на цих переговорах не було, але певний позитив все ж таки є.
- Діалог продовжується і не був зірваний. Навіть те, що вдалося погодити хоч якесь комюніке – це теж добрий сигнал для досягнення якогось консенсусу, - вважає експерт. А успішність наступної зустрічі, на думку політолога, залежить від того, як будуть просуватися переговори щодо лінії НАТО – Росія та США – Росія.
- Найменші зрушення як у позитивному, так і негативному напрямках на них миттєво відображатимуться на переговорах «нормандського формату». І Росії зараз також вигідно, щоб ці переговори не були зірвані, оскільки вони потрібні для переговорів із Заходом, - прогнозує Олег Саакян.
Підписали лаконічне комюніке на три абзаци
За результатами зустрічі радники президентів прийняли комюніке. Цей документ, опублікований на сайті Єлисейського палацу, містить лише три абзаци. У ньому йдеться про те, що радники підтвердили, що Мінські домовленості «є основою роботи в «нормандському форматі» і мають намір знизити поточні розбіжності на подальшому шляху».
«Вони виступають за безумовне дотримання режиму припинення вогню та повне дотримання заходів щодо посилення режиму припинення вогню від 22 липня 2020 року, незважаючи на розбіжності з інших питань виконання Мінських домовленостей», - йдеться у документі. У ході зустрічі сторони обговорили важливість активізації роботи ТКГ та її робочих груп з метою швидкого прогресу реалізації Мінських домовленостей.
У прес-службі Офісу президента України пояснили, що лаконічність спільного документа демонструє те, що «переговори відбувалися нелегко, але сторони намагалися знайти точку дотику».
Радники домовилися зустрітися знову за два тижні в Берліні.
НАТО та США сказали Росії «ні»
НАТО у своїй письмовій відповіді Росії на її ультиматуми про «гарантії безпеки» відмовилося взяти на себе зобов'язання не приймати Україну до Альянсу, як цього хотів Кремль.
, - заявив генсек Альянсу Йєнс Столтенберг.
«Це про повагу права на самовизначення, і, зрештою, рішення про членство має бути ухвалене консенсусом 30 союзників. Це фундаментальні принципи і це зазвичай відображено в позиціях НАТО», - додав він.
Держсекретар США Ентоні Блінкен також розповів, що до Росії була направлена відповідь на їхні ультиматуми. «Вони включають суверенітет України та її територіальну цілісність та право держав обирати їхні власні домовленості та спілки з безпеки. Ми розглянули можливість взаємних заходів прозорості щодо розміщення позицій в Україні, а також заходи щодо збільшення довіри щодо військових навчань та маневрів у Європі», - додав він. Блінкен підкреслив, що США готові продовжувати діалог з РФ щодо тих сфер, у яких, як і раніше, можлива співпраця.
У Росії її підтвердили отримання цього документа. Але глава російського МЗС Сергій Лавров заявив, що не бачить відповіді на вимоги Москви. «Щодо змісту документа, там є реакція, яка дозволяє розраховувати на початок серйозної розмови, але з другорядних питань. З головного питання у цьому документі реакції позитивної немає», - заявив він.