Хто нас захищати має: за що воюють Кличко та Міноборони

Розбираємось у тонкощах організації територіальної оборони.

FACEBOOK.COM/MERKIEVA

Мер Києва Віталій Кличко анонсував збори правління Асоціації міст України з питань організації територіальної оборони, але вони можуть не відбутися. Проти вже виступив мер Дніпра Борис Філатов, назвавши це «політичними танцями з бубнами», і заявив, що така ж думка колег з інших міст.

А за день до цього ініціативу Віталія Кличка розкритикував секретар РНБО Олексій Данілов, давши зрозуміти, що цивільним нема чого потикатися туди, де правлять військові.

Дивна виходить ситуація: ворог, як кажуть, біля воріт, а столична та центральна влада конфліктують із питань організації захисту країни. Ми вирішили з'ясувати, чому так вийшло, хто повноважний займатись територіальною обороною та які на неї покладаються завдання.

Дратує гра слів

Оборонну активність Віталія Кличка намагаються осадити не вперше. Наприкінці грудня – після того, як на нараді заступників голови столичної міськдержадміністрації було оголошено про створення штабу територіальної оборони Києва, – голова МОУ Олексій Резніков назвав це «піаром та перекручуванням». І звернувся до всіх керівників органів місцевого самоврядування із закликом утриматися від дій та висловлювань, що політизують справу організації територіальної оборони.

- Кличко до територіальної оборони у тому вигляді, як вона створюється зараз, не має відношення. На місцеві ради покладено фактично лише допомогу в комплектуванні ТрО. Вони беруть участь у формуванні резерву та добровольчих формувань територіальних громад, - каже військовий експерт Олег Жданов. - Місцева влада має забезпечити на вимогу Міноборони приміщення, необхідні для функціонування ТрО, відремонтувати їх, пристосувати під стандарти збройових кімнат та складів боєприпасів. А також погодити з МО, які комунальні підприємства виділятимуть техніку для копання окопів та будівництва інших оборонних споруд.

Щодо Кличка, то, на думку експерта, військове відомство дратує гра слів.

- Міський голова має займатися питаннями цивільної оборони. Це зовсім інша тема – бомбосховища, оповіщення, плани евакуації, підбір команди волонтерів, які підказуватимуть людям, куди йти, щоб знайти укриття, тощо. Але зараз найпопулярніше словосполучення «територіальна оборона» і Кличко грає на ньому, - вважає Олег Жданов.

Зі швейцарським досвідом вирішили не ризикувати

Якщо по-чесному, то логіка у домаганнях Віталія Кличка на провідну роль є. Суперечки навколо організації територіальної оборони тривали давно. Було багато прихильників, щоб ТрО повністю віддали під управління місцевих рад і їм же передали контроль за зброєю.

- Так відбувається у багатьох країнах. Виграш у тому, що місцева влада зможе оперативно підняти ТрО для своїх потреб. Це необов'язково війна, може бути природне чи техногенне лихо, – каже Олег Жданов.

Але військові сказали: ні, озброєні формування під управлінням цивільних будуть незаконними. Та й хто знає, що спаде на думку якомусь непокірному меру, якщо в нього під керуванням виявляться свої навчені бойовому мистецтву загони.

Тому в законі «Про основи національного опору», який набув чинності з 1 січня 2022 року, збережено державну вертикаль.

– У нинішньому варіанті тероборона – це окремий рід військ Збройних сил України чисельністю 10 тисяч людей. Для воєнного часу буде сформовано резерв на 120 тисяч. Стрілецьку зброю вже передано до тероборони, розглядається питання, чи давати артилерію, - каже Олег Жданов.

Головний принцип тероборони – це добровільність. Охочий приходить до центру комплектації - колишнього військкомату, визнається придатним медичними комісіями, укладає контракт, проходить навчання і йде займатися своїми звичайними справами. Була ідея, щоб він ніс додому та зброю, але зі швейцарським досвідом вирішили не ризикувати.

Боєкомплект видаватиметься лише на час навчань або в особливий період. Спрощено це виглядає так: у разі військових дій уранці тероборонівець приходить у частину, отримує зброю, увечері здає та йде додому. Якщо можливості розпускати людей по будинках немає або частина базується за містом, місцева влада має забезпечити бійцям приміщення для сну та відпочинку.

І військові, і партизани

За мобілізації тероборонівці не підлягають загальному призову. Вони вже приписані до своєї частини і мають з'явитися на перший виклик. Дозвіл користуватися особистою мисливською зброєю для таких локальних армій чисто символічний. Ну хіба що ходитимеш із карабіном на «війну» і з «війни». Але тоді цілий день доведеться тягати дві гвинтівки.

На час зборів та навчань, а також виклику в свою частину тероборонівці отримують повне забезпечення та зарплату, як усі військові. У мирну пору їм забезпечується соцпакет. Слабенька, але все ж таки мотивація.

Завдання ТрО складаються з 12 пунктів. Основні – це посильна оборона місцевості до розгортання там основних військових сил, участь у охороні та захисті державного кордону, підготовка інших громадян до національного опору, захист природного середовища, охорона, забезпечення обмежень на час комендантської години, ліквідація наслідків військових дій тощо.

– У особливий період сили ТрО першими підлягають мобілізації, щоб забезпечити низку необхідних організаційних заходів, – зазначає Олег Жданов. - Прямих військових дій для тероборони як би не передбачено, але, по суті, у нас вона виконує завдання військ. Передбачається також, якщо територія потрапляє під окупацію, ТрО може переходити на партизанське становище та вести диверсійну діяльність.

Чим вища мотивація, тим більший успіх

Справа для нас нова, уявити, як вона спрацює у разі потреби (дай боже, щоб її не було), важко. Ну от, скажімо, йдуть бої за Харків. А здорові, сильні, навчені мужики у Вінниці чи Рівному сидять і чекають, чи докотиться до них?

- Так і є, тероборона – це локальна армія. Вона готується до певної території. Але це не означає, що там війна, а тут спокій, – каже Олег Жданов. - ТрО забезпечує життєдіяльність критичної інфраструктури. Це охорона об'єктів, супровід вантажів, боротьба з диверсійними групами супротивника. Якщо в області є стратегічні підприємства, туди обов'язково закинуть диверсантів, щоб вивести їх з ладу. Наприклад, у Вінниці це завод «Форт», який робить стрілецьку зброю та боєприпаси. У Рівному атомна електростанція. У всьому світі вважають, що територіальна оборона найбільш мотивована, бо бореться за власний дім. А чим вища мотивація в армії, тим більше шансів на успіх.

Без зброї, але з ентузіазмом

Крім територіальної оборони, закон «Про основи національного опору» передбачає створення добровольчих формувань територіальних громад (для стислості ДФТО). Це вже ближче до Віталія Кличка, та й тут у нього підрізані крила. Рішення про створення такого формування приймає ініціативна група громади за участю голови чи представника місцевої влади, але за умови обов'язкової присутності командира військової частини ТрО.

Командира ДФТО обирає громада, але не факт, що його затвердять. Командир ТрО відсилає кандидатуру на перевірку до СБУ та МВС. Якщо все пройшло гладко, потім командування командиром ДФТО здійснюватиме командир ТрО (вибачте за важку фразу). Таким чином, знову забезпечується керівництво з боку Міноборони. Але щодо коштів, то всі вони мають виділятися з бюджету місцевої влади.

Набір у доброформування також проводиться через центри комплектації із проходженням медичної та психологічної комісій. Резервістів у ДФТО приймати не можна, як поліцейських і діючих військових. Членство у формуваннях не звільняє від термінового призову та мобілізації.

Армійську зброю добровольцям не обіцяють. Ось тут дозвіл Кабміну використовувати особисте мисливське дуже доречний. При цьому добровольці мають 17 пунктів завдань, перше з яких збігається із завданням ТрО: забезпечувати захист території до моменту розгортання армії. Інше також схоже: охорона, контроль за дотриманням режиму воєнного часу, боротьба з диверсантами, допомога армії, робота з населенням.

Зараз в інтернеті можна зустріти купу формувань, де так чи інакше звучить слово "оборона". Хочемо зауважити, що до всього перерахованого вище вони не мають жодного відношення, будучи по суті громадськими організаціями.

– Наразі йде перший етап – створення військ територіальної оборони. Потім формуватиметься резерв і лише на третьому етапі створюватимуться добровольчі територіальні формування, - каже Олег Жданов. – Припускаю, що головна проблема уткнеться у гроші, бо минулого року не всі місцеві громади заклали такі витрати до бюджету.

За оцінками експерта, на все знадобиться рік.

Скільки і чого

Закон передбачає, що в кожній області, а також у кожному місті, де населення більше 900 000 жителів, створюються бригади територіальної оборони.

У кожному районі та в кожному адміністративному центрі області створюються батальйони тероборони.

Загалом мають діяти 25 бригад та понад 150 батальйонів.

Формування підрозділів Сил територіальної оборони у складі ЗСУ планували завершити до 15 лютого 2022 року.