Останнім часом тільки й розмов, що про можливу велику війну з Росією. Москва за останній місяць сконцентрувала велику кількість військових і техніки вздовж українського кордону, що дає підстави припускати можливість початку відкритої військової агресії проти нашої країни. А західні політики постійно стверджують, що напад не за горами.
У цьому розглядаються різні варіанти – від провокацій на кордонах чи посилення військ на непідконтрольних територіях до повномасштабного вторгнення. У зв'язку з цим і фінансові аналітики роблять різні прогнози щодо того, як відреагує економіка на той чи інший сценарій.
Сценарій оптимістичний і не особливо
Глава Київської школи економіки та за сумісництвом радник Офісу президента Тимофій Мілованов опублікував своє бачення того, як військові дії можуть вплинути на економіку країни.
Команда експертів розглядала три ключові сценарії військової кризи. Кожен з них включає енергетичні, кібер- та фінансові атаки, дезінформаційні кампанії та соціальну дестабілізацію в містах. Військові сценарії можна розділити на три типи:
1. Обмежений
У цьому випадку зоною конфлікту будуть Донецька та Луганська області. Його супроводжуватимуть інформаційні кампанії в Україні, щоб дестабілізувати внутрішньополітичну ситуацію, внести невизначеність у бізнес-операції, погіршити інвестиційний клімат, відлякати торгових партнерів.
2. Розширений
Зона географічного ризику: Харків, Суми, Маріуполь, Херсон та Одеса, Чорноморський морський кордон.
У цьому випадку чорноморські порти України можуть бути однією з пріоритетних цілей агресивних дій Росії. Сценарій може включати спроби Росії дестабілізувати різні регіони поза зоною конфлікту на Донбасі, але обмежуватися залякуванням чи локальними операціями без глибокого вторгнення на територію України.
3. Повномасштабний сценарій
Зона географічного ризику: уся територія України.
Повномасштабний сценарій може розпочатись так само, як сценарій експансії, але швидко перерости у повномасштабну військову агресію зі спробою глибокого вторгнення на територію України. Він може статися, якщо сценарій експансії не дасть швидких результатів.
За словами Мілованова, оптимістичний сценарій можливий, якщо міжнародні дії та тиск на Росію будуть ефективними, а ціна потенційного військового вторгнення для Російської Федерації буде більшою за потенційні вигоди. Оптимістичний сценарій включає інструменти енергетичного шантажу, кібер- та інформаційні атаки. Росія, ймовірно, використає тактику підтримки постійного тиску і дестабілізації внутрішніх ринків, фінансового сектора, соціальної згуртованості.
Що буде з курсом
Як кажуть фінансисти, лише загроза можливих військових дій так налякала інвесторів, що ті почали виводити свої капітали з України. За три тижні НБУ вже витратив близько 700 млн доларів на те, щоб згладити курсові коливання, але змінити тренд регулятор не може.
Тут велику роль відіграє фон новин – як тільки риторика Росії пом'якшується або з'являється надія на дипломатичне вирішення протиріч, гривня відразу починає зміцнюватися. З'являються новини про евакуацію сімей дипломатів – і гривня знову девальвує.
- Погіршення фону новин щодо можливої агресії РФ, інформація про евакуацію сімей дипломатів США, розгляд можливої евакуації інших посольств, а також заяви утриматися від відвідування України та РФ, дають імпульс іноземним інвесторам відновити вихід з України, - пояснює керівник відділу аналітики ГК Forex Club Андрій Шевчишин. – Лише на цих новинах гривня у понеділок втратила 0,5%. З початку року портфель ОВДП на руках нерезидентів скоротився на 8,3 млрд. гривень, і темпи його падіння зберігаються.
За словами експерта, після нетривалої стабілізації гривня може продовжити ослаблення, прагнучи максимальних рівнів поточного року зони 28,5-28,6 грн за долар.
- НБУ у разі суттєвого пресингу покупців намагатиметься згладити рух, проте навряд чи зупинить, - каже Шевчишин.
І таке падіння гривні спостерігається лише на негативних новинах. Якщо розпочнуться реальні бойові дії – гривня девальвує ще більше.
– Будь-яке посилення напруженості штовхне курс гривні до позначки 29,5 грн за долар, – каже старший аналітик «Альпарі» Вадим Іосуб. - У разі переходу до реальних бойових зіткнень передбачити динаміку курсу неможливо. Багато що залежатиме від того, як саме розвиватимуться події, від можливих екстрених заходів та адміністративних обмежень на валютному ринку, які можуть прийняти НБУ.
Цікаво, що негативні новини б'ють не лише по гривні, а й по російському рублю. Побоювання запровадження санкцій проти РФ штовхає російську валюту вниз.
- Через ситуацію, що склалася, втрачає свої позиції не тільки гривня, а й рубль, - каже Вадим Іосуб. - У понеділок курс долара у РФ перевищив 78 рублів уперше з листопада 2020 року.
Чого чекати від НБУ
Поки що Нацбанк демонструє спокій – регулятор заявляє про достатні золотовалютні резерви і не запроваджує жодних обмежень. Але, як ми пам'ятаємо за кризою 2014-2015 років, НБУ в резерві має кілька дієвих методів фінансових обмежень. Це можуть бути, наприклад, добові ліміти для придбання валюти в касах банків або на зняття готівки в банкоматах.
Але введення цих механізмів можливе лише у тому випадку, якщо на валютному та фінансовому ринках виникне паніка. А паніка часто навіть не залежить від ситуації на фронті – її можуть викликати кібератаки чи перебої з постачанням тепла та електроенергії. Втім, поки що, за словами голови НБУ, в країні більш-менш усе спокійно, а отже, і радикальних заходів вживати немає сенсу.
– Нам цілком достатньо монетарних інструментів, – заявив голова НБУ Кирило Шевченко. - Про жодні обмеження не йдеться. Останнім часом підвищений попит на валюту спостерігається виключно з боку нерезидентів, які розпродують ОВДП у гривні. У той час як бізнес та населення поводяться цілком спокійно, без паніки.
Альтернативні думки
Багато хто з політологів та економістів дотримується більш оптимістичної точки зору і називає ймовірність великого вторгнення Росії не дуже високою. Експерти вважають, що «ворожити» Москва буде здебільшого економічними методами та хакерськими атаками.
- Поки що я не дуже хвилююся через можливе вторгнення Росії в Україну, - каже економіст Данило Монін. – Очевидно, що неможливо утримувати територію, де проти тебе виступають 70% населення. По-друге, якщо ти ввів війська, то нормальна робота економіки неможлива. Люди залишаться без роботи та засобів для існування, люди втратять дохід і їм не буде куди виїхати. Тому й інші 20-25% зненавидять загарбників уже за місяць. А утримувати 35-40 млн осіб на російському бюджеті – це абсолютно непідйомне завдання.
За словами економіста, за нас грає і поширення нового штаму коронавірусу «омікрон». Через швидке зростання кількості хворих страждають не лише цивільні, а й військовослужбовці армії РФ, які не зможуть повноцінно воювати, якщо частина особового складу лежить у лазареті з температурою.
Економіст Олексій Кущ вважає, що три сценарії, які розробили для Офісу президента, базуються на основі стереотипів ХХ століття у стилі прориву "першої конармії Будьонного до Варшави".
- На мою думку, у ХХІ столітті вже так не воюють, - каже Олексій Кущ. – На сьогодні для нас найбільший ризик – енергетичний. На кінець лютого запаси газу у підземних сховищах в Україні скоротяться до мінімуму. Динаміка поповнення запасів вугілля зараз увійшла до потрібного ритму, але час втрачено - вугілля не стане замінником газу в структурі енергетичного балансу. Ми не зможемо знайти достатньо вугілля, щоб замінити газ, особливо з урахуванням фактора Казахстану.
За його словами, найнебезпечнішим для нас може бути час низьких температур протягом 7-10 днів наприкінці лютого. При цьому навіть сильні морози не будуть потрібні, достатньо буде -5°С вдень і -10°С вночі.
- У такий період Росія може зупинити транзит газу нашою ГТС, - каже Олексій Кущ. – Через те, що запаси газу в Європі низькі, ми не зможемо купувати його за реверсом у достатній кількості. Водночас Білорусь може призупинити постачання нам електроенергії. Плюс РФ може здійснити кібератаку на диспетчерський центр Укренерго. У результаті ми отримаємо одночасно дефіцит газу, дефіцит електроенергії, вихід із ладу центру управління ОЕС. Це призведе до системного блекауту енергосистеми, економіки та соціальної сфери. "Завести" енергосистему, або простими словами - "прикурити" її, можна буде лише згодом і за наявності гарного зовнішнього "штовхача". Тому, щоб завдати удару українській економіці, Москві танки будуть не потрібні. Думаю, що саме ці ризики і має зараз мінімізувати наша влада.
В ТЕМУ
Основні ризики для України
За оцінками Київської школи економіки, основними сферами ризику для української економіки та бізнесу є енергетика, кібербезпека, фінанси, ланцюжки поставок товарів та людські ресурси.
1. Енергетичні ризики
Росія використовує енергію як зброю. Це може призвести до коливань цін на основні енергоресурси, дефіциту енергоносіїв, повної зупинки енергопостачання, припинення постачання електроенергії та пошкодження енергетичної інфраструктури. Енергозалежні галузі найбільше постраждають у моменти цінових піків та періоди обмеженого постачання. Українські компанії будуть змушені закривати заводи або переводити витрати на споживачів.
Галузі, які є основними споживачами природного газу та електроенергії, сильно постраждають від різкого зростання оптових цін на енергоносії та потенційного енергетичного шантажу Росії.
2. Кіберриски
Атака через інтернет загрожує державним установам, критично важливій інфраструктурі, великим підприємствам, а також середнім підприємствам, що надають послуги уряду та приватним компаніям.
Зазвичай кібератаки починаються з людського фактора, коли бізнесмени недбало ставляться до безпеки своїх пристроїв. Росія та її проксі-хакерські групи знаходять уразливість, використовують її та створюють каскадний ефект. Він завдає шкоди низці бізнесів – від фінансового та банківського секторів, логістики та власників серверів до цілих індустрій та критичної інфраструктури в енергетичному секторі.
3. Фінансові небезпеки
Фінансові ризики включають девальвацію валюти, проблеми з банківськими депозитами або часткову втрату доступу до зовнішнього фінансування.
Збитки фінансової системи важко оцінити, оскільки це залежить від масштабів потенційного вторгнення Росії. Позитивно те, що економічний фундамент України міцніший, ніж був під час кризи 2014–2015 років. На той час банківська система була очищена від нежиттєздатних банків. Це означає, що банкрутство банків не буде системним. Резерви центрального банку перевищують 30 млрд доларів, що у 1,5 раза більше, ніж у 2013 році. Поточний рахунок має невеликий дефіцит, тоді як у 2013 році цей розрив становив 9% ВВП.
4. Криза у постачанні
Чорноморські порти України та критична інфраструктура (автомагістралі, залізниці) є пріоритетними цілями Росії. Військова агресія позначиться на імпортно-експортних операціях. Це може призвести до того, що український бізнес зіштовхнеться із кризою ланцюжків постачання. У свою чергу, це призведе до дефіциту та може вплинути на експортно орієнтований бізнес у сільському господарстві та важкій промисловості.
5. Проблеми людських ресурсів
Залежно від конкретного сценарію агресії, регіону та бізнес-сектору порушення пропозиції робочої сили будуть неминучі через матеріально-технічний хаос та потенційну військову мобілізацію. Трудомісткі сектори, особливо ті, де зайнята робоча сила чоловічої статі (сільське господарство, енергетика, металургія, транспортні послуги), ймовірно, постраждають найбільше.