З життя пішов Леонід Деркач, який очолював Службу безпеки України з 1998 до 2001 року за часів президентства Леоніда Кучми. Політик помер у віці 82 років. Про це повідомив у телеграм-каналі його син, народний депутат Андрій Деркач.
- Із земного життя пішов мій батько. Мій друг. Мій наставник. Разом з ним пішла частина світу, який завжди був поряд. Він був творцем! Чи будував він бойовий ракетний комплекс або створював митну систему, і досі пам'ятав усе, що він зробив і створив; чи захищав країну, будучи офіцером КДБ; або, пройшовши шлях від молодшого лейтенанта до генерала армії, захищав Україну від зовнішніх та внутрішніх загроз... він завжди був творцем, - написав нардеп.
Відспівування відбудеться у неділю, 16 січня, у Трапезному храмі Києво-Печерської Лаври. Причину смерті нардеп не уточнив.
Леонід Деркач родом із Дніпропетровська. У 1970 році закінчив фізико-технічний факультет Дніпропетровського університету - за спеціальністю "інженер-механік", а у 1973 році - вищі курси КДБ СРСР. Державну діяльність Деркач-старший розпочав у 1972 році зі служби у КДБ СРСР – там він обіймав посади від оперуповноваженого до начальника відділу кадрів Управління.
З 1992 року Деркач обіймав керівні посади у Державній службі України з питань технічного захисту інформації та СБУ. З 1995 до 1998 року очолював Державну митну службу України. А у 1998 році Леонід Деркач обійняв посаду голови СБУ і керував відомством до 2001 року.
Деркач активно вів і політичну діяльність, його було обрано народним депутатом IV скликання (від виборчого округу №36 Дніпропетровщини), а також він перебував у Комітеті Верховної Ради з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності. Політик був членом фракції партій Промисловців та підприємців України та "Трудова Україна"
За свою кар'єру Деркач був нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня – за особисті заслуги у захисті державних інтересів, конституційних прав та свобод громадян, зразкове виконання військового та службового обов'язків. Також політик був удостоєний орденом "Знак Пошани", званням Кавалера Великого хреста ордена Святого Станіслава, чотири рази нагороджувався іменною вогнепальною зброєю.