Сьогодні у Житомирі відзначили 115 років від дня народження Сергія Корольова – засновника практичної космонавтики, головного конструктора перших ракет-носіїв, штучних супутників Землі та пілотованих космічних кораблів.
Про те, як проходили урочистості, «КП в Україні» розповіла заступник директора Національного музею космонавтики ім. С. П. Корольова Вікторія Четвертак.
Хотіли купити манекен Івана Івановича
- На 115-річчя Корольова зі знакових гостей до нас приїхав генерал-майор у відставці Віктор Іванович Філатов, який стояв біля джерел космонавтики. Сьогодні він очолює об'єднання ветеранів ракетно-космічних військ, – каже Вікторія Четвертак. – А 5 років тому до Житомира приїжджали донька Корольова Наталія Сергіївна та його онук Андрій. Сьогодні це зробити складніше, але зв'язок ми підтримуємо.
За словами нашої співрозмовниці, зараз у музеї триває реставрація за програмою президента України. Роботи проходять у меморіальному будинку-музеї, найближчим часом почнуть приводити до ладу будівлю.
- Звичайно, якби у нас було більше грошей, ми б оновили наявні експозиції та із задоволенням придбали нові експонати. Наприклад, скафандри. Періодично вони з'являються у продажу, проте задоволення це дороге, – продовжує Вікторія. - У світовій практиці експозиції до музеїв передають, але нам, на жаль, доводиться закуповувати багато з них. Зокрема, ми хотіли б придбати манекен Івана Івановича (так у СРСР назвали манекени для краш-тестів та випробування зразків нової космічної техніки. – Авт.).
Під час підготовки до першого польоту Юрія Гагаріна було виготовлено кілька спеціальних ляльок. Спочатку в космос вирушили вони. Коли вкотре космічний корабель з манекеном успішно приземлився, розпочали підготовку до запуску людини. Музей хотів купити такий манекен і із задоволенням придбав би Івана Івановича, але зупинила ціна – він коштував близько 180 тисяч доларів.
Космічна подорож за 60 гривень
- Ще один великий напрямок, який потребує коштів, – розвиток освітніх програм, придбання обладнання для уроків. Було б чудово перетворити територію музею на простір для занять. Сюди могли б приходити маленькі діти, бо дорослі конструктори виходять із малечі, - з усмішкою відзначила наша співрозмовниця. - А ще дуже хотілося б, щоб у нас з'явилося кафе.
Що в музеї із програм є зараз? Особливою популярністю серед молоді користується тренажер у вигляді капсули, за допомогою якого можна віртуально побувати у багатьох куточках Всесвіту – розглянути чорні діри, планети Сонячної системи, побачити екзопланети.
Коштує таке задоволення лише 60 гривень.
– У нас є спеціальні програми. Наразі наші конструктори працюють над створенням космічної бази на Місяці, проект уже можна випробувати у музеї за допомогою віртуальної реальності. Усі бажаючі можуть погуляти поверхнею Місяця, розглянути модулі, які, можливо, за кілька років з'являться на супутнику Землі, - розповідають у музеї.
Що з'явилося в музеї
До 115-річчя від дня народження Сергія Корольова в залах музею вперше було виставлено «папки головного конструктора», які давно зберігалися у запасниках. Тут є фотокопії матеріалів, присвячених розвитку авіації, ракетобудування та космонавтики у 1925-1939 рр. та у 1958-1959 рр., статті з газет та журналів: «Правда», «Известия», «Комсомольская правда», «Красная Звезда», «Рабочая газета», «Огонек», «Самолет», «Проектор», « Наука и техника», «Гражданская авиация». Вирізки з газет Сергій Павлович Корольов зберігав багато років. У статтях розглядаються проблеми авіації, планеризму, перші експерименти із ракетами.
У колекції Корольова є також статті, нотатки, присвячені конструкціям самого Сергія Павловича, інформація про досягнення зарубіжних льотчиків, авіаконструкторів та інженерів.
А ЧИ ЗНАЄТЕ ВИ?
Сучасний корабель "Союз МС", на якому досі здійснюються пілотовані місії на МКС, - це модифікація "Союзу", створеного Корольовим у 60-х роках XX століття.
З ІСТОРІЇ ПИТАННЯ
Сергій Павлович Корольов народився у сім'ї, далекій від точних наук та інженерії, проте до сьогодні космічна галузь активно користується його розробками.
- У 1929-му закінчив МВТУ ім. М.Е. Баумана.
- У 1931 разом із Фрідріхом Цандером організував «Групу вивчення реактивного руху», яка через два роки запустила першу рідинну балістичну ракету «ГІРД-09».
- У 1938 став жертвою репресій - Корольова засудили до 10 років тюремного ув'язнення.
- У 1944 році вченого достроково звільнили.
- У 1946 році Сергій Павлович став головним конструктором балістичної ракети дальньої дії у НДІ-88.
- У 1957 завдяки Корольову СРСР вивів на орбіту перший в історії людства штучний супутник. Пізніше під керівництвом Корольова були сконструйовані та запущені міжпланетні станції «Луна-1», «Луна-2» і «Луна-3».
- У 1961 році на кораблі «Восток», створеному Корольовим, відбувся орбітальний політ Юрія Гагаріна.
- 14 січня 1966 року Сергій Павлович Корольов помер.