Все заради нашого здоров'я! У Раді хочуть врятувати українців від газованки новим податком

Економісти одностайні: під виглядом боротьби за здоров'я українців чиновники планують «заробити грошей».

Булатов Олексій

Депутати вже голову зламали над тим, як би зробити життя українців ще кращим і ще здоровішим. І, нарешті, придумавши, завмерли в очікуванні оплесків. Ще б пак - адже цього разу вони пропонують підняти податки не просто так, а з турботою про наше з вами здоров'я. Тому що «обкласти» вирішили солодку газованку.

Щоправда, економісти від такої «податково-оздоровчої» ідеї виявилися не в захваті і запевняють: від шкідливих звичок людину так просто не позбавити, а от гаманці українців знову схуднуть. Тож нас вкотре намагаються обібрати, прикриваючись турботою про здоров'я нації.

За прикладом Казахстану та Ізраїлю

У чиїй голові дозріла ідея нового податку, достеменно невідомо, але першим її озвучив на своїй сторінці у фейсбуці голова Комітету Верховної Ради з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування Михайло Радуцький. За його словами, з кожним роком дедалі більше країн світу запроваджують спеціальний податок на солодкі газовані напої, і Україна ніяк не може залишитися осторонь цієї чудової вигадки.

«До переліку з більш ніж 65 держав нещодавно приєдналися Казахстан та Ізраїль, – повідомив Радуцький. – В Ізраїлі податок почне діяти з наступного року. За напої з вмістом понад 5 г цукру на 100 г рідини потрібно додатково сплатити 1 шекель за літр (0,3 євро). У Казахстані акциз на енергетики та солодкі газовані напої з 2023 року складе 20%, у 2024-му - 35%, у 2025-му - 45%. Так влада відреагувала на інформацію ВООЗ, що Казахстан входить до топ-10 країн із найбільш неправильним харчуванням».

Михаїл Радуцький: Згідно з дослідженнями третина українських дітей п'є солодку газованку часто, а понад дві третини батьків не заперечують, щоб їхні діти вживали газовану воду та солодкі пакетовані соки

Голова комітету провів лікнеп для своїх підписників і пояснив, чому країни запроваджують податок саме на солодкі газовані напої. Справа в тому, що на відміну від цукру з продуктів цукор з напоїв, особливо газованих, засвоюється дуже швидко, що перевантажує підшлункову залозу та печінку. А згодом призводить до цілого букету захворювань – від ожиріння до діабету.

«Згідно з дослідженнями третина українських дітей п'є солодку газованку часто, а понад дві третини батьків не заперечують, щоб їхні діти вживали газовану воду та солодкі пакетовані соки. Але, на відміну від соків, солодку воду діти купують найчастіше самі! - пише Радуцький. – Не дивно, що цукровий діабет в Україні активно «молодшає». В останні роки спостерігається значний приріст захворюваності серед дітей шкільного та дошкільного віку. Хоча у 80% випадків розвитку діабету можна запобігти завдяки правильному харчуванню».

Податком харчові звички не зміниш"

З цією інформацією не посперечаєшся - і дієтологи, і найрізноманітніші дослідження одностайно відносять солодкі газовані напої до найшкідливіших продуктів.

Фахівці переконані: регулярне споживання подібних напоїв завдає організму шкоди не меншої, ніж картопля фрі, чіпси, майонез, а також усе ковбасно-сосискове різноманіття, разом узяте. Солодка газованка – це суміш хімії, газів та цукру (в еквіваленті – чотири-п'ять чайних ложок на склянку води). Тому не варто дивуватися, що, вгамовуючи спрагу таким прохолодним напоєм, через зовсім короткий час людина знову хоче пити.

Але чи точно виборювати здоров'я українців потрібно підвищенням податків? У економістів такі методи викликають запитання.

Зокрема, великі сумніви у експертів викликали цифри, наведені Радуцьким щодо того, що збільшення ціни на солодкі напої навіть на 20% призводить до зниження їх споживання та сприяє переходу споживачів на більш здорові альтернативи.

– Не думаю, що запровадження цього податку хоч якось вплине на споживання напою, – вважає аналітик TeleTrade Сергій Родлер. - Так, він стане трохи дорожчим, але це точно не змусить споживачів переглянути свої харчові звички. Більше того: це може призвести до зворотного ефекту та збільшити споживання дешевших аналогів на шкоду флагманській продукції.

На доказ своїх слів експерт проводить паралель із цигарками та алкоголем. Збільшення акцизів призводить до зростання витрат та невдоволення покупців, а зовсім не до зростання кількості людей, які бажають кинути курити та пити.

– Для того, щоб ці заходи принесли помітний ефект, необхідно задерти вартість газованих напоїв максимально високо, як це зробили з цигарками в Австралії, де пачка поширених сигарет коштує близько 60 австралійських доларів (близько 1180 грн), – зазначив Родлер у коментарі «КП в Україні». - Але навряд чи уряд зважиться на такі заходи щодо газованки. По-перше, цьому протистоятимуть корпорації. По-друге, це вдарить по бізнесу, який і так страждає через кризу. По-третє, в поточних умовах ця дія лише збільшить частку сірого ринку.

Лариса Буткова: У світі проводилося чимало дослідів, внаслідок яких виявлялося, що деякі продукти – і насамперед цукор – викликають справжню фізіологічну залежність

До речі, за словами Родлера, вже наявний досвід інших країн жодним чином не підтверджує гіпотезу щодо зв'язку податку, скажімо, зі зниженням ожиріння населення. Наприклад, у США два штати-ініціатори - Західна Вірджинія та Арканзас - як і раніше, займають лідируючі рядки в рейтингу регіонів з найбільшою кількістю людей із надмірною вагою, незважаючи на десятиліття працюючого податку.

Дієтолог Лариса Буткова погоджується: зміна харчових звичок – це довгий шлях, і подорожчання певних продуктів ще ніколи не допомагало йти цим шляхом швидше.

– У світі проводилося чимало дослідів, у результаті яких виявлялося, що деякі продукти – і насамперед цукор – викликають справжню фізіологічну залежність, – каже дієтолог. - Деякі вчені навіть стверджують, що, судячи з дослідів на щурах, цукор викликає не меншу залежність, ніж кокаїн. Тому подорожчанням тут нічого не змінити і не зробити життя українців здоровішим. Та й пропаганда ЗСЖ за збереження нинішнього рівня життя мало що змінить.

Українцям насамперед потрібне підвищення добробуту, зменшення кількості стресів, доступність інших радостей та задоволень, крім їжі та солодощів, каже дієтолог. Але, на жаль, матеріальне становище більшості населення не покращується, а стресу в нашому житті стає лише більше. Ось його ми й заїдаємо цукерками, запиваючи газованкою.

[h5_tt class="orange_h5_title" text="«Безглуздий податок»

Висновок експертів невтішний: на нас знову хочуть заробити грошей, прикриваючись турботою про здоров'я нації. При цьому користь для бюджету здається економістам дуже сумнівною.

- Це справді безглуздий податок, адже той же цукровий діабет викликаний не так кількістю цукру в продуктах, як зниженням імунітету внаслідок постійних стресів, - каже президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко. - Але при тому, що продукти з цукрами подорожчають не менше ніж на 5%, сума загального оподаткування буде несуттєвою. Зате буде багато розмов про те, що одні сплачують податок, іншим вдалося ухилитися, тому як звичайно зловживань не уникнути.

Сергій Родлер додає: говорити про суттєву вигоду для бюджету не доводиться, оскільки для контролю за дотриманням норм закону доведеться нести додаткові витрати.

- Подібний законопроект був би недоцільний, бо адміністрування буде досить дорогим відносно розміру збору, - погоджується економіст Владислав Банков. - На практиці створюється чергова «годівниця» для чиновників, які перевіряють. Не здивуюся, якщо наступною ініціативою депутатів буде податок на вдихане повітря або вуглекислий газ, що видихається, із встановленням фіскальних лічильників кожному жителю країни.

А як із досвідом інших країн, на який так старанно посилаються наші чиновники?

Банков пояснює: помилка в тому, що не можна брати фіскальні методи розвинених країн і намагатися застосувати їх в Україні. У такій корумпованій державі, як наша, такі дії загрожують подальшим охолодженням економіки та продовженням спаду.

Так, каже економіст, чиновники рапортують про зростання економіки, але насправді немає жодного зростання. Зростають лише статистичні цифри, що зумовлено друком нових грошей.

– Складається враження, що наші депутати вважають гроші громадян своїми, – каже аналітик Данило Монін. - І це «своє» вони намагаються відбирати під будь-яким приводом, підвищуючи податки у будь-який спосіб і при цьому озвучуючи будь-які мотиви. Саме так перевиконали бюджет у 2021 році на 240 млрд. гривень за доходами від базового плану.

Щоправда, у разі ефект незрозумілий, оскільки незрозуміла база оподаткування. Але, каже Монін, суттєво поповнити скарбницю навряд чи вдасться.

А В ЦЕЙ ЧАС

«Шкуру невбитого ведмедя» вже почали ділити

Тим часом Михайло Радуцький 10 січня написав новий пост, в якому зазначив, що, судячи з відгуків у соцмережах та коментарях у ЗМІ, його пропозиція сприйнята досить позитивно. Отже, настав час подумати, як буде витрачено кошти від податку на солодкі газовані напої.

«Моя позиція – левова частка «цукрового» акцизу має витрачатися на програми лікування та профілактики діабету (через збільшення фінансування НСЗУ), а також здорове харчування школярів, – пише голова комітету. - Завдяки акцизу ми зможемо, наприклад, профінансувати постачання до шкіл фермерського молока. Сьогодні більшість сімей не в змозі купити цей продукт, адже крафтове молоко здебільшого навіть не потрапляє на полиці магазинів та супермаркетів. Замість цього молока нам пропонують «молочні напої» з дешевих інгредієнтів незрозумілого походження».

Щодо технічної сторони запровадження акцизу, то її відсутність, на думку Радуцького, - це не привід зупинитися і нічого не робити. Він упевнений, якщо 65 країн світу змогли запровадити податок на солодкі газовані напої та відчути позитивний ефект, Україна теж з цим легко впорається.​