30-річний ювілей купоно-карбованців: цікаві факти та історії українців про першу валюту

Рівно 30 років тому, 10 січня 1992 року, Національний банк України ввів у обіг купони багаторазового використання, які у народі називали «купоно-карбованці».

facebook.com/museumofmoney.nbu.gov.ua

У перші роки незалежності, після запровадження нової валюти, всі українці стали мільйонерами. Дозволити собі багато за ці нечувані суми українці не могли, але подія мала для нашої країни історичне значення. Відмова від радянського рубля дала можливість започаткувати проведення власної фінансової політики, встановити офіційний курс стосовно валют інших країн світу. Про це пише Музей грошей Нацбанку.

У музеї нагадали, що перші купюри друкувалися у Франції, загальна вага першої партії банкнот становила 534 тонни. Для того щоб транспортувати нові українські гроші, було здійснено 5 авіарейсів.

- Перші гроші 1992 року були номіналом 1, 10, 50, 100, а також 3 та 25 на зразок радянського рубля. Але вже 1993 року виникає 1000 рублів, а 1995-го  – 1 мільйон. Дизайн банкнот українського рубля був простим. Грошові знаки до 5000 купонів на лицьовій стороні містили зображення пам'ятника засновникам Києва, а на зворотному – Софійського собору. Великі номінали були прикрашені пам'ятником Тарасу Шевченку у Києві, а на звороті мали зображення будівництва Національного банку, Національної опери України імені Тараса Шевченка та Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Хоча купони багаторазового використання планувалося задіяти лише на 4-6 місяців, вони проіснували до 1996 року, взявши на себе увесь інфляційний удар, – розповіли у музеї.

Спеціально до 30-річного ювілею у музеї зібрали історії українців, аби згадати, чим жили та що купували наші співвітчизники у цей період.

- За мільйон одна із гостей нашого музею восени 1994 року придбала весільну сукню. Інша учасниця екскурсійної групи навесні-літом 1996 року купила випускну сукню вже за 9 мільйонів. Вчитель музики, відвідувач музею, отримавши зарплату, поспішив придбати за 10 мільйонів бандуру. Прагнення якнайшвидше купити щось за отримані кошти – типове явище тих років, адже ціни змінювалися щодня, – розповіли у музеї.

У 1994 році діти колядували на Різдво за тисячі та десятки тисяч, а у 1996-му - вже за сотні тисяч.

Багато хто отримував додатковий дохід зі своїх дачних ділянок і городів. Так, один із відвідувачів музею поділився історією, як влітку 1996 року продав на ринку кілограм кабачків у вільну від роботи годину за 100 тисяч купонів.

А ще у музеї згадали, що візит до першої київської піцерії, де меню мало лише 8 найменувань, був для більшості недоступною розкішшю. Велика піца з сиром, ковбасою та грибами у 1994 році коштувала б 1,7 мільйона рублів, а її порційний шматочок - 210 тисяч.