Схоже, терпіння харчовиків теж не безмежне. Захмарні ціни на газ спричинили те, що українські підприємства харчової галузі виступили із заявою: вони вже на межі зупинки. Які продукти сьогодні перебувають під загрозою зникнення та наскільки на них зростуть ціни у 2022 році?
«Чим більше працюєш, тим більше збитків»
28 грудня відбулася прес-конференція, на якій представники асоціацій харчової галузі прямо сказали: підприємства перебувають у критичному стані. А нинішнє подорожчання енергоносіїв – це пряма загроза для продовольчої безпеки України.
«Вперше за сучасну історію було відверто сказано, що підприємства стоять на межі зупинки через надмірно високу ціну на природний газ, - написав на своїй сторінці у Фейсбуці голова наглядової ради компанії «Молочний альянс» Сергій Вовченко. - Заводи групи «Молочний альянс» теж попередили своїх партнерів про неможливість далі працювати зі збитками. Ситуація парадоксальна: чим більше ти переробляєш молока та випускаєш продукції, тим більше ти отримуєш збитків».
Раніше про аналогічну непросту ситуацію у своєму інтерв'ю для «КП" в Україні» говорив і голова «Укркондпрому» Олександр Балдинюк. За його словами, надхмарні ціни на газ збільшили частку енергоносіїв у собівартості кондитерської продукції з 4 до 12%. Але основна проблема в тому, що подорожчання газу призводить до зросту вартості й інших складових собівартості, зокрема цукру. У свою чергу деякі цукрові заводи взагалі не змогли розпочати роботу цього сезону через таку вартість енергоносіїв.
Несолодко доводиться і пекарям. За словами президента Всеукраїнської Асоціації пекарів Юрія Дученка, галузь гостро потребує підтримки уряду. В умовах, коли ціна на газ зросла в 10 разів, виробники хліба заявляють про неможливість працювати в таких умовах і попереджають про закриття підприємств та перебої з постачанням хліба.
«Є постанова Кабміну №1102, якою визначено пільгову ціну на газ для населення на рівні 7,6 грн за кубометр та 16 грн - для комунальних і бюджетних установ. Держава могла б поширити дію цієї ухвали на хлібопекарську галузь. Ми готові платити, як комунальні підприємства, 16 грн, але не 50 і не 60, як сьогодні», - цитують ЗМІ представників галузі.
Що подорожчає
Продуктовий ринок нас і 2021-го стабільністю цін не радував, але, схоже, 2022-й простіше не буде. Відповідаючи на запитання, що чекає на нас у новому році - дефіцит продуктів або чергове зростання цін на них, експерти схиляються до другого варіанта.
– Ринок змінить свою структуру та компенсує деформації, що виникли внаслідок підтримки владою енергетичних монополій, – вважає економіст Владислав Банков. - Відчутними для споживачів моментами стануть зріст цін та збільшення пропозиції імпортних товарів. Торкнеться це всіх енергозалежних галузей, меншою мірою – сфери послуг.
Президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко додає: ціни на продукти у 2022 році зростатимуть так само, як і у 2021-му.
- Справді, наразі на продуктові цінники сильно впливає вартість енергетичних ресурсів, тож хліб і молочка подорожчають на 10-15% вже на початку 2022 року, - каже Охріменко. - А ось у другій половині 2022-го зріст припиниться.
За словами експерта, найбільше енергії у харчовій промисловості споживають пекарі та тепличне господарство. Відтак подорожчають ще й кондитерські вироби, а також тепличні овочі.
Крім того, очікується подальше подорожчання цукру та яєць.
– Загалом у структурі виробництва продуктів енергія займає близько 10%, – наводить Охріменко конкретні цифри. - Отже, на мою думку, всі розмови про те, що харчова промисловість не може платити так багато за газ, - це казки. 2014-го теж ціни на газ злетіли, але ж платили? Ціни на прилавках, звісно, зростуть, але це вже інше питання.
Водночас аналітик Олексій Кущ зазначає: те, що підприємство пережило колишні кризи, зовсім не означає, що воно переживе наступні.
- Як мінімум третина нашої енергоємної промисловості за нових цін жити не зможе, - вважає аналітик. - Це як акваріум із рибками нагрівати: при 60 градусах ще деякі живуть, а при кипінні буде вже юшка. Сьогодні «економічний акваріум» розігрітий цінами на енергоресурси майже до 80 градусів.
Аналітик компанії «Центр біржових технологій» Максим Орищак додає: ціни на продукти зростають не лише через подорожчання енергії, хоча це, безумовно, відіграє не останню роль, але й унаслідок динаміки цін на корми.
За словами експерта, якщо говорити про молочку, то в її собівартості корми становлять близько 60%. І тоді як експортери відправляють за кордон велику кількість зерна, що сприяє його дефіциту, виробники змушені імпортувати премікси (вітамінно-мінеральні добавки до комбікорму. – Прим. авт.) на тлі зростання курсу. Підсумок закономірний: скорочення вітчизняного виробництва в рамках економії та очікування із зросту імпорту.
– Крім того, якщо говорити про молочку, то експортери втрачають свою частку на зовнішньому ринку: експорт знизився з 800 тис. тонн у 2018 році до 350 тис. тонн у 2021-му, – каже Орищак. - Аналогічна ситуація і щодо кондитерських виробів, де імпорт лише у поточному році зріс на 30%.
Що робити?
Олександр Охріменко пропонує не надто популярний, але, на його думку, дієвий вихід: не вводити дотації, не продавати дешевий газ і нікому не робити жодних поблажок.
- Чим менша держава допомагатиме, тим швидше промисловість адаптується до високих цін на газ і все налагодиться, - упевнений експерт. - Як тільки-но держава починає дотувати та контролювати, одразу виникають корупція і проблеми. До того ж зріст цін на газ – це тимчасове явище, і вже у другій половині 2022-го ціни на нього будуть низькі, тож почнуться якісь інші проблеми. Але бізнесмени знають, що бізнес – це завжди проблеми.
Проте більшість економістів упевнені: допомога українським харчовикам не завадила б, не кажучи вже про адекватність тих самих цін на газ.
- Наші чиновники дуже люблять наводити приклад Європи, так ось: ЄС витрачає суттєву частину бюджету на підтримку аграріїв і харчовиків, - нагадує економіст Андрій Мартинюк. - Не кажучи про те, що ціни на газ там не є «сюрпризом щодня», а визначаються довгостроковими контрактами і сьогодні мінімум у півтора рази нижчі, ніж в Україні.
На жаль, наразі влада лобіює інтереси олігархів, вбиваючи шаленими регуляціями та високими податками залишки економіки, констатував Владислав Банков. Вже нині ціна на електроенергію на січень вища за собівартість енергії з автономних джерел. А щодо природного газу, то більшість приватних підприємств або вже перейшли, або перебувають у процесі переходу на альтернативні джерела. Отже, резюмував експерт, вихід із ситуації, що склалася, у скасуванні акцизів та ПДВ на всі види альтернативного природного газу палива, а також у спрощенні процедури введення генеруючих електроенергію потужностей.
– Єдиний вихід із поточної ситуації – це підтримка виробників, – упевнений Орищак. - Це можуть бути і зниження ПДВ, і пільгові кредити, і цільові субсидії. Втім, поки що на це розраховувати не доводиться. Сьогодні найбільш ймовірною допомогою, враховуючи дефіцитний бюджет, може стати обмеження в частині експортних квот зерна, про яке говорять в уряді. Однак якщо експортне лобі виявиться надто сильним, реальних дій ми можемо взагалі не побачити.