Українська влада вирішила боротися з дискримінацією не просто на словах, а ще й поповнювати Фонд соціального страхування. Вже з 8 січня роботодавців почнуть штрафувати за вказівку статі та віку у вакансіях, причому суму штрафу визначено чималу – 10 мінімальних зарплат.
Чи спрацює цей закон, чи вдасться такими методами перемогти сексизм та ейджизм на ринку праці, наскільки ефективними будуть штрафні санкції? Ці питання «КП в Україні» обговорила із роботодавцями та експертами.
Що у законі?
З 8 січня 2022 року в Україні починають діяти зміни, внесені до Закону « Про рекламу », згідно з якими роботодавців за вказівку статі та віку у вакансіях штрафуватимуть. Втім, насправді статтею, яка наробила стільки шуму в ЗМІ, заборонено будь-яку дискримінацію у вакансіях, зокрема, наприклад, за місцем проживання або мовними ознаками.
«Забороняється в рекламі про вакансії (прийомі на роботу) вказувати вік кандидатів, пропонувати роботу тільки жінкам або тільки чоловікам, за винятком специфічної роботи, яка може виконуватися виключно особами певної статі, висувати вимоги, що віддають перевагу жіночій чи чоловічій статі, представникам певної раси, кольору шкіри (крім випадків, визначених законодавством, та випадків специфічної роботи, яка може виконуватися виключно особами певної статі), щодо політичних, релігійних та інших переконань, членства у професійних спілках чи інших об'єднаннях громадян, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними чи іншими ознаками», - йдеться у статті 24-1 Закону «Про рекламу».
У разі порушення цих вимог рекламодавець сплачує до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття штраф у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.
З огляду на те, що мінімальна зарплата на сьогодні становить 6500 грн, порушникам доведеться викласти 65 тис. грн штрафу. Відповідно, разом із зростанням мінімалки зростатиме і розмір штрафу.
Нове – це добре забуте старе
На думку керівника експертно-аналітичного центру grc.ua Руслани Березовської, ця ініціатива загалом непогана, хоча не все так однозначно.
Справа в тому, каже експерт, що стаття закону, яка забороняє сексизм у рекламі, діє в Україні ще з 1996 року. І відповідно до чинного законодавства, стать кандидата, як і інші особисті характеристики (наприклад, зріст, вага, колір очей), у пропозиціях роботи вказувати не можна. Свідомі роботодавці цього не робили, а кадрові портали підкоригували свою роботу. Зокрема, на кадровому порталі grc.ua провели модерацію вакансій, що розміщуються, і подібні пропозиції роботи просто не допускалися до публікації.
Позиція директора консалтингової компанії «Михайлов та партнери» Віталія Михайлова проста: якщо ми йдемо в Європу, треба наближатися до європейського законодавства та дотримуватися його, але наш менталітет такий, що без штрафів нічого не вийде.
– Наші люди закони виконують лише під загрозою штрафу, та й то не завжди – тут ще й від розміру залежить, – сміється Михайлов. - У цьому випадку розмір пристойний: 10 мінімалок за вказівку статі - це якось, на мій погляд, забагато.
За словами Михайлова, у вакансіях його компанії ніколи не вказується ні стать, ні вік. Але в той же час, як роботодавець, він розуміє бажання колег вказати і те, й інше.
– Справа в тому, що для рекрутера пошук спеціаліста на вакансію – це фактично техзавдання, – пояснює Михайлов. – І в цьому техзавданні все прописано, зокрема стать та вік. Не вказуючи ці опції у вакансіях, рекрутер додає роботи і собі, і кандидатам: люди, не знаючи цих обмежень, надсилають свої резюме, а рекрутеру доводиться все це відфільтровувати. Але якщо ми погоджуємося з тим, що дискримінувати людей за національністю, статтю, віком тощо не можна, іншого виходу я не бачу.
За аналогією з ейджизмом
Говорячи про дискримінацію за статтю, не можна не провести очевидну паралель із віковою дискримінацією – так званим ейджизмом. Вік у вакансіях в Україні вказувати не можна, але спробуйте у 50+ та тим більше у 60+ влаштуватися на роботу!
Раніше ми писали про результати опитування, які показали: дві третини українців після 40 років отримали відмову у працевлаштуванні через вік. Незважаючи на те, що дискримінацію в нашій країні заборонено законодавчо, роботодавців це не зупиняє. Адже їм чудово відомо, що це грубе порушення прав людини практично не є доказовим. Ніхто не скаже і тим більше не напише кандидату: «ви нам не підходите, бо занадто старі». Завжди можна з гідністю відголити «50-річного старого», що зарвався: мовляв, «ми знайшли співробітника з компетенціями, які краще відповідають нашій вакансії».
Так, останнім часом деякі позитивні тенденції в цьому питанні є, але, уточнює Березовська, відбуваються вони не через масове подолання стереотипів про співробітників у віці, які не здатні бути активними, не мають гнучкості та жвавості розуму, а зовсім з іншої причини.
– Все просто: роботодавці стикаються з дефіцитом кадрів, – пояснює експерт. - Демографічна криза та старіння нації призводять до того, що молодих співробітників на всіх не вистачає, тому компанії вимушено переглядають своє ставлення до вікових кандидатів.
Передові українські компанії впроваджують свої програми з адаптації та розвитку працівників «у віці». Але, продовжує Березовська, такі ініціативи не підкріплені на державному рівні, як, наприклад, у США, де реалізовуються проекти з працевлаштування людей 55+, створення нових професійних можливостей, просвітницької роботи в суспільстві та бонусних програм для компаній, які забезпечують роботу та комфортні умови праці робітникам у віці.
Ми ще на початку шляху
За словами Березовської, проблема сексизму справді є, але її не можна вирішити директивами та штрафними санкціями.
– З цього приводу згадується фраза професора Преображенського про розруху в головах, – наголосила експерт у розмові з «КП в Україні». – Скажімо, якщо якийсь начальник шукає собі секретарку-блондинку з певними параметрами, він і її шукатиме, навіть якщо не вказуватиме цього у вакансії.
На думку Руслани Березовської, подолання проблеми сексизму потребує комплексної роботи з громадською думкою та вихованням. Чекати від держави таких ініціатив не доводиться, але бізнес як рушійна сила прогресивних змін у суспільстві вже впроваджує у свої культури принцип рівності.
А Віталій Михайлов у розмові із «КП в Україні» розповів історію. Його знайома, яка зараз живе в США, заповнюючи анкету, зіткнулася з тим, що у графі «стать» є не дві звичні графи, а набагато більше: чоловіча, жіноча, середня, дві трансгендерні, а також «ще не визначився».
- Як бачимо, світ не лише різноманітний, а й продовжує змінюватись, - резюмував Михайлов. – І у низці країн статі сьогодні вже не дві, і навіть не три, до того ж, як виявилося, це взагалі опція непостійна. Отже, ми, мабуть, поки що знаходимося тільки на початку цього довгого шляху.