Мешканець Львова Павло Янчинський запропонував встановити скульптурну композицію Ернесту Тарлерському (пан Едзьо) на площі Маланюка. Пан Едзьо володів питним закладом "Атлас" (нині "Атляс") та першим платним туалетом Львова. Містянин зареєстрував відповідну петицію на платформі e-dem.
Янчинський назвав Едзьо символом міста. Охочі справити потребу у Львові досі використовують фразу "йду до пана Едзьо".
- Я вважаю, що скульптурна композиція (пам'ятний знак) пану Едзьо стане новим туристичним магнітом, оскільки майже всі львівські екскурсоводи, проходячи повз нинішній "Атляс", розповідають саме про Ернеста Тарлерського. Більше того, монумент такої особистості безперечно впишеться в міське середовище: як з історичного, так і з естетичного поглядів. Бо його виготовлять професійні львівські художники. Виконавця буде обрано на основі конкурсу, який проведу я та мої друзі разом із мером Львова Андрієм Садовим, як це було зроблено з пам'ятником Францу Ксаверу Моцарту (усі рівні перед законом), – сказано у петиції.
Історія питання
26 серпня на площі Маланюка у Львові встановили скульптуру Франца Ксавера Моцарта, сина Вольфганга Амадея Моцарта. Її спроектував австрійський скульптор Себастьян Швайкерт.
5 липня депутат Львівської обласної ради Володимир Квурт зареєстрував петицію щодо демонтажу пам'ятника синові Моцарта. За два місяці вона не зібрала стільки електронних підписів, скільки потрібно для розгляду.
30 вересня мешканка Наталія Криничанка зареєструвала другу петицію щодо демонтажу. На думку Наталії, пам'ятник встановили незаконно, він "спотворює художній простір Львова". За півтора місяці петиція отримала 500 голосів, які є необхідними для розгляду депутатами.
25 листопада Дар'я Лаврин зареєструвала петицію проти зносу пам'ятника Моцарту, їй також вдалося набрати 500 голосів менш ніж за добу. 30 листопада у міськраді Львова розглянули обидві петиції (за знесення та проти знесення). Пам'ятник вирішили не чіпати.