Новорічні традиції порушувати не можна! Вже давно повелося, що саме у ці святкові дні ми завжди спілкуємося зі співачкою Тіною Кароль. Цей рік не став винятком і навіть у чомусь здивував: Тіна дала, мабуть, найпрямолінійніше і найвідвертіше інтерв'ю за всю історію нашого з нею спілкування.
У шоу-бізнесі, якщо був конфлікт, буде і поцілунок
- Тіно, давайте почнемо з підбиття підсумків: для вас це був гарний рік?
- Найкращий за багато років. Я вважаю цей рік роком реструктуризації свого мислення. Він мене так навчив вивернутись у будь-якій ситуації, знайти і поєднати неможливе, що я вже загартована на наступний 12-річний цикл. Недарма згідно з астрологією цей рік був перехідним.
– Для вас цей рік був ще роком скандалів. Збоку здавалося, що їх було більше, ніж раніше.
- Просто раніше у скандалах брало участь моє ім'я, але не я. Цього року я почала деякі з них припиняти. Моя життєва позиція: мені нема за що виправдовуватися, я нікому не зробила зла, і я вибираю сама, як мені жити. Але іноді треба й помітити, що відбувається довкола.
- Як зі скандалом із Олею Поляковою? Ви все ще ображені чи тема закрита?
- По-перше, ми не ображені одна на одну. По-друге, ми спілкуємось. По-третє, злості, агресії ніякої не залишилося. Вибачення з її боку прозвучали, і особисто в тому числі.
– Ви зараз уже згадуєте скандал на шоу «Маска» ТРК «Україна» ? Але, судячи з того, що ви взяли участь у зйомці новорічного проекту цього телешоу, з каналом теж залагодили всі конфлікти?
- У шоу-бізнесі будь-який конфлікт – це початок дружби. Якщо був конфлікт – отже, обов'язково потім буде поцілунок.
- Давайте тоді згадаємо ще один конфлікт. Ви не брали участь цього року в «Танцях з зірками» каналу «1+1». Чому?
- Не коментувала раніше свою відсутність на цьому проекті, відповім уперше. Цього року ми домовлялися з «Танцями» вести шоу, вдарили по руках, а за тиждень до виходу в ефір мені кажуть, що на паркеті з'явиться ще одна ведуча на комерційній основі. Оцінивши нашу панель ведучих, я одразу сказала, що не бачу в цьому успіху, та відмовилася. Це мікроклімат, сценарна історія. І я мала рацію, не злетів цей дует. І тріо у такому форматі теж би не злетіло.
Моє правило - якщо я беру участь у проекті, він має бути суперуспішним, тому що я в нього вкладаю всю свою енергію та весь свій талант.
- За версією ведучої «Танців з зірками» Іванни Онуфрійчук, продюсери їй сказали, що у вас якісь непорозуміння з каналом, тож розглядали її кандидатуру.
- Ви зараз підкреслили рівень тих дрібних інтриг, які відбуваються всередині колективу. І коли зі мною спочатку затвердили ведення «Танців», а потім я бачу, що на комерційній основі наводять ведучу – це також внутрішня, кулуарна гра.
Дякувати Богу, я вільна людина і можу сказати відкрито як є. Багато хто думав, що я на контракті у «1+1». Ні. Щоразу ми домовлялися знов і знов. Мені непросто дався мій статус, і я не готова кожного підтягувати до імені Тіна Кароль.
– Від участі у «Голосі» ви теж самі відмовилися, чи вам пропонували бути тренером нового сезону?
- Проект «Голос»: це тренери, ведучі і найголовніше – учасники. Але є й бекстейдж. І коли на бекстейджі почали з'являтися якісь інтриги, я у прямому ефірі «Голосу» сказала, що віддаю це крісло Юлі Саніній.
Я у цьому проекті була 9 років, це 11 сезонів. Для мене це був проект життя, я справді його любила та люблю. І до учасників ставлюся і буду ставитися, як до себе. Моє завдання було привести учасника до результату не лише вокально, а й психологічно. І ось коли у прямому ефірі звучить - докіль Тіна перемагатиме в цьому проекті, глядача начебто схиляють до того, що не варто за неї голосувати, вона вже багато разів перемогала. Та не за мене голосують, голосують за учасника.
За 9 років я бачила у проекті «Голос» три продюсерські команди. Третя вимагає трохи більше інтриг та хайпу. А я в інтригах і хайпі не готова брати участь, я все-таки можу дати трішки більше професіоналізму та якості, тому прямо сказала – вам треба звертатися до інших героїв.
- А якщо «плюси» покличуть вас ще раз?
- Сядемо за стіл переговорів. Чим шоу-бізнес відрізняється від сімейних стосунків? Тим, що це є бізнес. Але в моєму випадку, якщо ми домовилися про бізнес, я вмикаюся серцевою чакрою, я не маю поверхневих ефірів, програм, я завжди віддаюся повністю і не готова йти на компроміс із совістю. Тому я й сказала – стоп. Але сказала м'яко, дуже гідно.
- Можливо, ви ведете переговори щодо своєї участі у телешоу інших телеканалів?
- Звичайно. Пропозицій дуже багато. І від «1+1» у тому числі. Мені навіть добре було так оглядітися, озирнутися, цієї осені подивитися, як усе виглядає збоку, поглянути на інші телеканали.
- Які телешоу?
- Ми ще з ними не домовилися, тож не можу вам сказати, але вони однозначно відбудуться.
Пісню "Гуси" Wellboy записав на мої гроші
- В інстаграмі ви підсумували свою роботу за рік і були здивовані, коли побачили себе лише в одній номінації Yuna. Вас засмучує цей факт чи, швидше, те, що це обговорюється?
– Я легко відреагувала: невже не було помітно? Це типу – у сенсі, чесно? Насправді мені байдуже. Я рада всім нагородам і вдячна, але я не для цього страюся і співаю. Я співаю для глядачів, співаю, бо це моя місія, моє покликання, моє повітря.
На карантині я їздила до студії просто співати. І там познайомилася з Аркадієм і почала творити та навояла три альбоми. Звичайно, мені смішно, як їх можна було не помітити. Але й з мого боку промовчати також не можна. Ні, нехай вони знають, що ми знаємо та їх соромимо.
- Три альбоми, які ви згадали і які випустили цього року, три абсолютно різнопланові альбоми: електронної музики, ліричний та україномовний альбом дуетів. Це пошук нового звучання чи особистий виклик самій собі? До речі, який із цих альбомів особисто вам більше до вподоби?
- Усі дороги. Це частки душі. «Красиво» (перший альбом цього року) – це ребрендинг музичний та візуальний. Ми познайомилися на студії з композитором Аркадієм Александровим, і захотілося написати разом щось свіже, нове. Адже сьогодні ми живемо на стику покоління аналогового та діджитального. І нам вдалося зробити музику доступною для різних слухачів.
Випустити україномовний альбом самій – у цьому не побачила фішки, а так підтримала молодь, підтягнула нові імена, відкрила їх багатомільйонній аудиторії.
- Багатьох із цього списку молоді, скажімо так, умовно можна туди зарахувати. І справа не у віці. Можливо, вони нещодавно на сцені, але в них ім'я вже є. Наприклад, KAZKA…
– KAZKA – артист нової формації, як й Іван Наві, який теж давно на сцені. Він подобається Західній Україні, це їхній мачо. Я не могла з ним Львовом пройти, всі на нього кидаються, хочуть сфотографуватися. Є ще Wellboy, Latex Fauna. Це все артисти нової формації. Вони самі собою не нові, просто не такі розкручені. Не було у них Юрія Нікітіна, наприклад. Але побачите, через час ці хлопці збиратимуть зали.
- Не плануєте відкрити свій продюсерський центр? Чи взяти під своє крило юного, нерозкрученого артиста та зробити з нього зірку?
– Я продюсер для самої себе. Так, я знаю, як створюється артист, який він має бути, що з ним має статися. Але брати відповідальність за чужу людину - це означає відповідати і за всі її дії. Поки що він не популярний – він керуємий, а потім… Бути продюсером – це насамперед моральна відповідальність, до якої я не готова.
- Не готові зараз чи в майбутньому?
– Зараз. І, можливо, у майбутньому. Я готова брати участь. Як, наприклад, із Wellboy. Я беру участь у його становленні, розкручуванні, кар'єрі. Точніше, перебуваю у пайовій участі. Спочатку перші фінанси на запис пісні "Гуси" він отримав з моїх рук.
- Але офіційно його продюсер Юрій Бардаш?
- Юрій Бардаш прийшов до мене, показав хлопця, і ми вирішили разом рухатися. Але я одразу Бардашу сказала: ти заявляєш, що його продюсер, я лише співучасник.
Хтось купує сукню, а я купую техніку
– Перед інтерв'ю ми спостерігали за вашим саундчеком. Ви завжди самі керуєте процесом? Коли виходите репетирувати на сцену, бачите кінцеву картинку номера?
- Так, я завжди бачу кінцевий результат і стосовно нього візуалізую вже це все на сцені. Ми домовилися про все на бекстейджі, телефоном чи зустрічалися, репетирували, на сцені вже розвели номер, яким він має бути. Просто я відчуваю простір, називаю цю мою особливість «очі камбали» або риб'яче око, якщо так можна назвати. Це коли ти бачиш панорамно, відчуваєш, що потрібно, а що ні і коли. Це важко пояснити…
- А випадок скасування концерту в Одесі, який обговорювався у ЗМІ? Такі прецеденти часто трапляються?
- Ні, це сталося вперше у моєму житті. Причому я говорю: «Йде дощ, ми маємо обов'язково перевірити комутацію на сцені, це електрика». І в результаті, щоб нас не вдарило струмом, довелося сказати за глядачів: «Що це таке? Ви зовсім нас не поважаєте? І я пішла. Це була відкрита сцена, зробити навіс нескладно.
- Нещодавно ви оновили склад команди, привезли музикантів з Америки. Чому?
– Музикантів я впровадила, щоб ми могли зробити квантовий стрибок. Ми бачимо виступи за кордоном, чуємо як звучить музика. А наші так не звучать. Прямий ефір та якась лажа зі звуком. Я поставила собі за мету перейняти закордонний досвід, отримати нові знання. Хтось купує сукню, а я купую техніку. Весь мій продакшн сьогодні - це продакшн закінченого циклу. Ми можемо знімати себе.
Я купила ПТС ( пересувна телевізійна станція. – Ред.). Спецефекти, які ви бачили зараз на репетиції «Вечірнього кварталу», де я горю чи розчиняюся в полум'ї, – це все належить мені. Музика, щоб вона шалено звучала і в залі, і по телевізору, це теж спеціальне обладнання.
В даному випадку я просто реструктуризувала всю команду і сказала: хто готовий іти далі, вчитись, ті підуть зі мною. Частина була не готова, це їхній вибір.
«Я за Україну, але маю годувати сім'ю»
- Кількість виступів в Україні російських артистів останнім часом побільшала. Повертаються деякі українські артисти, які поїхали у 2014-2015-му. Як ви до цього ставитеся?
– Давайте згадаємо 14-й рік, пік патріотизму, Майдан, революція. Погляди, увага та серця прикуті до Майдану, і коли частина артистів у цей час вирішує поїхати – це їхнє право. Пройшло 7 років, це не 20, це зовсім недавно. Безперечно, пристрасті притихли, але залишилися і самотні сім'ї, і діти без батьків.
Я не давала моральні оцінки артистам, коли вони їхали, і не даватиму оцінки, коли вони зараз приїжджають. За цим має спостерігати закон та політики. Але є такий осередок суспільства, як український шоу-бізнес. Шоу-бізнес – це гарний бізнес, це бізнес на шоу. І сьогодні політичний порядок денний диктує, що патріотизм і бізнес ніяк не пов'язані. І я запитую себе, а що - так можна?
- У вас у Росії є свої фанати, ваші пісні слухають - це видно з хіт-парадів...
– Особливо цього року. Просто вибухнув телефон!
- Вас за цей час не кликали до Росії?
- Я за 7 років жодного разу не виступала у Росії. Я дуже багато втратила фінансово. Але я не скаржусь,тому що це був мій вибір. Я служила у Збройних силах України, співала в ансамблі, їздила гарнізонами.
Залишатися в країні – це моє рішення. Але я розумію, у нас сьогодні криза: ковід, політична ситуація. Я за Україну, але водночас я сама годувальниця своєї сім'ї, свого величезного колективу. Коли я бачу, що до нас приїжджають виступати з гастролями, а ми просто спостерігаємо, тоді виходить, ми дурні? Я говорю сама собі: жінка, може, стань сміливішою?!
- Але ви розумієте, якщо наважитеся поїхати з туром до Росії, то потрапите під шквал та засудження так званих активістів тут, удома.
- Звичайно, я боюся засудження. Але чи не заслужила я вже, щоб не летіли засудження у мій бік – теж питання. З іншого боку, нас штовхають до цього. Якщо політика нічого не пропонує натомість, значить, формула «бізнес – це лише бізнес» можлива?
- Як ви вважаєте, хто це визначає – суспільство, політики, влада? Хто винен?
- Ніхто не винен. Не треба казати, що винна нова влада. Ні, це питання просто зависло в повітрі. Постійна відсутність правил породжує ринок якийсь, і в результаті ми виглядаємо погано. У всіх цих заборонах, зривах, скандалах ми маємо поганий вигляд. Внесли до списку, потім скасували, потім знову внесли. Час уже до чогось прийти. Я навіть готова стати родоначальником руху, готова стати першою, хто скаже: друзі, просто поговоримо, давайте знайдемо форму.
- З ким говорити?
- Суспільство має говорити одне з одним. І тоді ми знайдемо цю модель. Інакше одні психануть, поїдуть, інші психануть, поїдуть: це знову розкол. Культурний розкол. Поки немає єдиної думки та консолідованих правил, сперечатимемося – хто хороші, а хто погані.
Про похід у політику: Не виключаю такого повороту.
- В Україні багато артистів уже у політиці. А ви ще ні. Чи не збираєтеся?
- Я виглядаю як людина, яка може бути політиком? ( Сміється ). А якщо серйозно відповідаючи на ваше запитання, скажу так: не виключаю такого повороту. Але це рішення не має бути спонтанним. Політиці треба системно та довго вчитися. І я ще маю час.
- Ще одне серйозне питання – ви брали активну участь у робочій групі МКІП з питання авторського права в Україні. Поясніть, якщо таки ухвалять закон про авторське право, для нас, слухачів музики, щось зміниться?
- Для вас, для слухачів нічого не зміниться. Але наші артисти, композитори, поети – жебраки та не отримують своїх авторських відрахувань від того, що їхні пісні програли на радіо, у ресторані, як це прийнято у всьому світі. За кордоном і навіть у Росії це хтозна-коли збудовано.
Наскільки я розумію, надали ліцензію компанії, яку очолює Руслана. Але на розгляді закон, який скасує це рішення, і буде за іншими правилами, це все далі розвиватиметься. Давайте просто за правилами жити, ми готові дотримуватися правил, я готова дотримуватися правил.
- У разі ухвалення закону та перегляду акредитації не вийде так, що місце Руслани займе хтось інший?
- Я не хочу, щоб хтось займав чиєсь місце. Я запропонувала давно, все треба бозна-коли автоматизувати, комп'ютеризувати, і ось скільки разів програла, стільки разів ти отримав свою роялті за відтворення твоєї композиції. А бухгалтер чи платіжна система нарахувала тобі на карту наприкінці кварталу. Ця процедура не має бути під чиїмось ім'ям, під патронатом. Навіщо це? Це совок.
«Старшу школу син закінчить на батьківщині»
– І, якщо можна, про дуже особисте – Веніаміну вже 13. Відчули вже як мама всі принади перехідного віку у свого сина?
– Коли Вені стукнуло 13, перше, що зробила – показала йому серіал на тему, що відбувається з дітьми у цьому періоді. Існують англомовні прикольні серіали на тему перехідного віку. В одному з них є сцена: поки годинник не пробив 12, хлопчик погоджується: так, я йду спати опівночі, але як тільки годинник пробив 12 і йому виповнилося тринадцять років - за фактом хвилину тому, він каже: хвилиночку, я вже не йду спати! ( Сміється ).
І коли Веня щось починає варіювати, я йому нагадую цей епізод із серіалу. Він одразу заспокоюється, і ми на фан переходимо. В нас дружба. Я щаслива дрібніти біля нього, він вищий за мене і вже важить більше за мене.
- Як він вас називає?
- Мама.
– Все-таки чому ви не залишили його вчитися в Україні, а вибрали Англію?
- По-перше, мені справді пощастило, я познайомилася з українською родиною педагога та адвоката, які у себе приймали вже не одну дитину. І Вені у них сподобалося. Але це не основне.
Коли не стало чоловіка, я побачила надто прикуту увагу до моєї дитини, її всі шкодують, усі сприймають через призму мами. А мені хотілося, щоб він ріс як звичайний хлопчик, а не син зірки. Щоб у його школі ніхто не знав, що співаю. Це вже зараз його однокласники почали слухати мої пісні та лайкають в інстаграмі ( посміхається ).
- І як ви до цього ставитеся?
- Незрозуміло, чого я нервуюся, але мені важливо, що їм подобається.
- Він все ще займається музикою? Чи хотіли б, щоб він зайнявся в майбутньому музичною кар'єрою?
- Ні, не бачу його музичної кар'єри. Так, він грає на фортепіано, барабанах. Ще грає у регбі, ходить на дзюдо, пройшов курс фехтування. Вони тестують дітей у всіх напрямках. Крім того, Веня – паламар української церкви, він танцює гопак, він максимально інтегрований в Україну.
- Ви хочете, щоб він повернувся після навчання до України?
- Обов'язково, я навіть не бачу, навіщо йому там перебувати у старших класах. Вважаю, що він усе, що треба було, там уже взяв.
– І як він це коментує?
- Він відповідає: «Я заробляв свою популярність 7 років, у мене ж купа друзів, і тепер я повинен піти з цієї школи і робити все наново?» ( Посміхається ) Я говорю: «Ти молодець, але ти ще не спробував тут завести нових друзів».