Корупційні схеми, пов'язані з ухилянням від сплати податків через систему “скруток”, контрабандні потоки на митниці, а також невдала податкова амністія стали найбільш помітними негативними подіями у сфері держфінансів у 2009 році.
Про це пише "РБК-Україна".
"Турбулентністю" року видання назвало кадрові ротації у Кабміні. Зокрема, йдеться про призначення першим віце-прем'єр-міністром та міністром економіки України Олексія Любченка. "Біографія чиновника, який будував свою кар'єру ще за Миколи Азарова, не віщувала нічого доброго ще у 2020 році, коли його запропонували на посаду в.о. голови податкового відомства. Ще до призначення в уряд Любченка звинувачували у причетності до численних схем у податковому відомстві, зокрема до "скруток" податку на додану вартість, обсяги яких оцінювалися в десятки мільярдів гривень щороку. У схемі, за оперативними даними, брали активну участь і ряд інших співробітників податкових органів, у тому числі і в.о. голови ДПС Євген Олійников, який був заступником Любченка", - йдеться у матеріалі.
В результаті Любченка було звільнено з подальшим проведенням обшуків за темою "скруток".
"Скандалом року" у держфінансах, за версією видання, стали "скрутки" ПДВ. "Їх наявність неодноразово доводили журналісти, які публікували численні переліки компаній, залучених до "скруток", та тимчасова слідча комісія Верховної Ради, яка займалася зловживаннями у податкових органах. У результаті "скрутки" стали причиною звільнення першого віце-прем'єра Любченка та в.о. голови ДПС Олійникова. Проте про реальні кримінальні справи поки що нічого невідомо. Більше того, за даними учасників ринку, темпи "скруток" з кожним місяцем тільки збільшуються", - йдеться у матеріалі.
"Провалом року" журналісти назвали податкову амністію, яку ініціював голова податкового комітету Ради Данило Гетьманцев. "Незважаючи на заявлені десятки мільярдів гривень, які планувалося задекларувати, та сотні компаній, які мали вивести гроші з тіні, ініціатива не користується великою популярністю у громадян. За останніми даними Гетьманцева, до бюджету за 4 місяці зібрали всього 51 млн грн (менше $2 млн), "амністувавши" трохи більше 1 млрд грн. Кількість поданих декларацій не вимірюється навіть сотнями", - сказано у статті.
Журналісти зазначають, що банки, де громадяни мають відкривати рахунки для "вибілених" коштів, не поспішають брати їх на депозити. Адже для них ніхто не скасовував обов'язку проводити фінмоніторинг, тобто перевірку законності походження грошей, непричетність клієнта, наприклад, до фінансування тероризму чи незаконної торгівлі зброєю.
"Недобором року" стали прогалини у виконанні планів боротьби з контрабандою з боку митних органів. "Показові звільнення керівників регіональних митниць, санкції РНБО проти контрабандистів, нове обладнання для сканування вантажів, підвищення зарплат митникам також поки що не допомогли у зменшенні обсягів контрабанди через кордон. За даними Гетьманцева, мінімальний обсяг "недобору", який показує митниця у 2021 році, становить близько 50 млрд гривень", - йдеться у тексті.
Причиною, на думку видання, є наявність контролюючих інтересантів за межами фіскального відомства. Наприклад, минулого року своїх людей у відомство активно просував міністр фінансів Сергій Марченко. Наразі у тиску на регіональні митниці звинувачують радника голови ОП Миколу Беззубенка.
"Примітно, що сам Беззубенко раніше працював під керуванням Сергія Сємочка, першого заступника глави СБУ, якого журналісти викрили в організації злочинних схем на закупівлі медичних препаратів. Чому саме кадри з "минулої колоди" влада ставить на чолі корупційних схем на митниці — питання швидше риторичне", - сказано у статті.
Журналісти відзначають, що, на відміну від "побутових" скандалів (як потрапляння нардепів від "Слуги народу" у ДТП), економічна корупція має цілком відчутну ціну: це кошти платників податків, які не потрапили до бюджету, а значить, не були витрачені на нові лікарні, школи, дороги, мости, не були виплачені як підвищені зарплати вчителям та лікарям, пенсій та стипендій.