Про плани вивести на орбіту Землі на честь 30-річчя незалежності України вітчизняний супутник дистанційного зондування заговорили ще в лютому. Заради цієї події назву апарату із «Січ-2-1» перейменували на «Січ-2-30». Супутник вже в США і готовий до запуску в космос цього року, в SpaceX Ілона Маска запланували запуск на 10 січня 2022 року.
Про розробку супутника та його запуск «КП в Україні» розповів начальник інформаційно-комунікаційного відділення КБ «Південне» Сергій Полуян.
Доїхав у цілості та безпеці
- Сергію Миколайовичу, чому «Січ-2-30» не полетить у космос цього року? Що завадило?
- Чому обов'язково завадило? У контракті на запуск космічного апарату є пускове вікно, і воно захоплює трохи 2022 рік. Отже, все за планом. Позаштатної ситуації в тому, що супутник полетить 10 січня, а не 31 грудня, немає.
- Супутник вже у США?
– Буквально вчора супутник розпакували. Наші співробітники переконалися в тому, що він доїхав у цілості та безпеці. І розпочали підготовку до пуску та інтеграції з ракетоносієм.
- Чим доставляли за океан?
- Літаком. Маршрут непростий. З Дніпра до «Борисполя» на автомобілі. Далі, якщо не помиляюся, із «Борисполя» до Будапешта. З Будапешта до Стамбула, а звідти - до Маямі. Це авіаційні вантажоперевезення, і вони мають таку логістику.
- Чому супутник перейменували з «Січ-2-1» на «Січ-2-30»?
– У нас за документацією він скрізь проходить як «Січ-2-1». «Січ-2-30» - це такий ребрендинг усередині країни, щоб наголосити на причетності до 30-річчя незалежності України.
Тому в усіх контрактних документах та міжнародних базах даних космічних апаратів він проходитиме як «Січ-2-1».
- Чи були складнощі під час розробки?
– Слово «складнощі» тут не зовсім доречне. Але можна наголосити, це ні для кого не секрет, - космічний апарат виготовлений за рахунок оборотних засобів конструкторського бюро «Південне». А участь держави у цьому проекті – забезпечення наземного сегменту та безпосередньо забезпечення самого запуску.
Тому чого б хотілося? Напевно, щоб роль держави була на 100 %, якщо вона замовить створення системи дистанційного зондування Землі.
- Щоправда, деякі комплектуючі доводилося закуповувати за кордоном?
– Правда. Наприклад, батарея системи електропостачання, деякі передавачі європейського походження. Просто в Україні цих комплектуючих або не було, або термін їх виготовлення зрушував дату пуску. Тому було ухвалено рішення комплектувати готовими європейськими.
Велика система дистанційного зондування
- А що на орбіті супутник робитиме? У яких сферах можна застосувати результати роботи?
- З чим я зіткнувся, спілкуючись з журналістами та широким загалом, - не багато хто розуміє суть проекту. Не лише супутник виводиться на орбіту. Йдеться створення системи дистанційного зондування Землі. Вона включає орбітальний та наземний сегменти. Інформація з супутника передається на Землю, до Центру управління польотом. Але у цієї інформації має бути замовник, у знімків - прагматичне застосування, вони ж не просто повинні вкладатися в архіви.
Все загалом – це серйозне інфраструктурне рішення, щоб інші міністерства та відомства були зацікавлені в отриманні інформації із супутника. Завдання - побудувати від нього до споживача цілий ланцюжок.
- Чи є в Україні такий Центр управління польотом?
– Основний Центр управління польотом раніше знаходився в Євпаторії, у Криму. З 2014 року доступу до нього не стало. Тому було вирішено ще одне завдання – створення Центру управління польотом на базі резервного у місті Дунаївці Хмельницької області. Там великий обсяг роботи проведено, але він чомусь залишається у тіні. Хоча зменшувати важливість створення наземного сегмента, напевно, не варто жодним чином.
КБ «Південне» - це інжинірингова компанія, ми забезпечили розробку та виготовлення супутника, і ми маємо його передати найближчим часом в експлуатацію Національному центру випробувань та експлуатації космічних засобів, і далі вони його експлуатуватимуть.
- Чи має наш супутник аналоги серед існуючих на орбіті Землі?
- Завдання дистанційного зондування Землі настільки широке і багатогранне, що аналоги знайти зовсім не важко для будь-якого супутника. Так, є аналоги, є супутники з вищими характеристиками, є супутники, які «Січ-2-1» перевершують за своїми характеристиками.
Це насправді перший крок до створення великої системи дистанційного зондування Землі. Наш супутник, власне кажучи, оглядового спостереження. Його завдання - знайти стог, у якому може бути захована голка. А вже пошук самої голки – завдання інших космічних апаратів. І, в нашому розумінні, Україні треба нарощувати супутникове угруповання, обзаводитися космічними апаратами не лише оглядового спостереження, а й детального та наддетального.
Попереду космічна програма
– Супутник ми отримали. Незабаром запустимо. А далі?
– А далі для України – національна космічна програма, в рамках реалізації якої держава замовить ті чи інші вузли чи агрегати, вироби на підприємствах української космічної галузі. Ми маємо велику надію, що космічна програма буде винесена до зали у Верховній Раді, за неї проголосують, вона отримає фінансування. КБП, зі свого боку, готове виконувати практично будь-які поставлені завдання.
- Від успіху запуску «Січ-2-30» залежить результат цього голосування?
- Так чи інакше – так. Якщо припустити, що ви – народний депутат, невже вам не хочеться підтримати вдалі проекти? Звісно, це вплине на думку та кількість голосів у залі Верховної Ради. Не прямо, але опосередковано вплине.
- Запуск українського супутника – ще й свого роду маркер, показник якості.
- Так, репутаційний компонент дуже високий у світовому космічному співтоваристві. Коли на орбіті з'явиться відповідний апарат розробки КБП, ми будемо себе, скажімо так, відчувати впевненіше. Ми можемо спокійно говорити, що на орбіті у нас є наш супутник. Тож замовляйте!
ДОВІДКА «КП»
Спектр застосування: від оборонного до сільськогосподарського.
Останній запуск українських космічних апаратів у космос відбувся понад 10 років тому. Саме тому запуск «Січ-2-30» для України – це важливий та відповідальний крок. Розробка супутника тривала понад 5 років.
– Космічний апарат «Січ-2-30» створювався починаючи з 2015 року, основними труднощами стала втрата технологій вітчизняної космічної галузі: окремі комплектуючі космічного апарату довелося закуповувати за кордоном, що збільшило витрати та ускладнило процес комплексного відпрацювання, – розповіли нам у пресслужбі. Державної космічної агенції України (ДКАУ).
«Січ-2-30» призначений для наступних завдань:
- отримання зображень поверхні Землі у видимому та ближньому інфрачервоному діапазоні електромагнітних хвиль;
- моніторинг параметрів нейтральних та заряджених частинок іоносфери Землі;
- вимірювання дози накопичуваної радіації космічного випромінювання.
Супутник оснащений багатозональним скануючим пристроєм, комплексом приладів для вимірювання параметрів компонентів іоносферної плазми, а також датчиком дози накопичуваної радіації.
– Аналогом космічного апарату «Січ-2-30» є супутник Egyptsat-1, який був створений конструкторським бюро «Південне» та запущений на орбіту в інтересах Єгипту у 2007 році, – додали у пресслужбі ДКАУ.
Отриману від супутника «Січ-2-30» інформацію можна буде використовувати у таких сферах:
- оборона та безпека України (наприклад, відстеження військової активності потенційного супротивника);
- Виявлення протиправної діяльності (наприклад, визначення фактів нелегального використання земельних ділянок);
- моніторинг надзвичайних ситуацій та стихійних лих (наприклад, спостереження пожеж та потопів);
- землекористування (наприклад, складання земельного кадастру);
- сільське господарство (наприклад, оцінка врожайності);
- лісове господарство (наприклад, виявлення незаконного вирубування лісу);
- картографування та інше.
Також інформацію моніторингу параметрів іоносфери Землі можна буде застосувати на користь прогнозування «космічної погоди».
НЕ ПРОПУСТИ
Стежимо за запуском
10 січня 2022 стане великим днем для вітчизняної космічної галузі, коли ракета-носій Falcon 9 виведе «Січ-2-30» на земну орбіту.
Орієнтовна хронологія подій:
17.26 – пуск ракети-носія.
18.51 – відділення космічного апарату від ракети-носія.
20.09 – перший сеанс зв'язку з супутником.
21.42 – супутник починає виконувати свій функціонал.
21.54 – другий сеанс зв'язку з супутником.