У липні цього року в Одесі 16-річний підліток потрапив до лікарні з анорексією та зневодненням. При зрості 180 сантиметрів юнак важив лише 28 кілограм. Хлопчика довели до такого стану в рідній сім'ї: суворим постом батьки виганяли з дитини бісів.
Історія вийшла досить гучна, до листопада Андрій перебував у реанімації. Увесь цей час йшли суди – вирішували, чи повертати дитину до родини, де її ледь не вморили голодом. Зрештою суд ухвалив – поки що батька та матір не позбавилятимуть батьківських прав, Андрія треба повернути додому. А щоб не трапилося чогось – лікарі та Служба у справах дітей повинні контролювати.
Важко судити про рішення органів правосуддя. Зрештою для батьків це єдиний син, коханий, бажаний. Просто таким дивним чином вони намагалися його захистити. Але з іншого – що це за батьківський захист і турбота така, що підліток ледь залишився живий, а наразі і ходити не може?
Ми вкотре спробували розібратися у цій непростій історії, надавши слово батькові та представникам соцслужб.
Батько: залишив роботу, щоб доглядати сина
– Нині Андрій важить 43,5 кг. Він знаходиться на зондовому годуванні, тому що жувально-ковтального рефлексу немає, і коли він з'явиться, лікарі не можуть спрогнозувати. Поки що сина треба годувати. Коли його вага перевалить за 50, ще раз звернемося до лікарів, – каже "КП" в Україні" батько хлопчика Андрій Гаслов. - Ми провели в лікарні 4 місяці, і якби дитину можна було вилікувати, лікарі щось порадили б. Але ніхто не знає причини захворювання, і як це вилікувати – ніхто не знає.
Андрій - єдина дитина в сім'ї, кохана і довгоочікувана. Спочатку нічого не віщувало якихось хвороб - пішов, заговорив вчасно, як усі. Але потім чомусь замовк... З того часу почалися довгі ходіння лікарями, бабками-цілительками, знахарками... Одні говорили - зурочили пацана, інші - що навели пристріт
Наразі дитина знаходиться вдома. Батьки завжди поруч із ним. Також його регулярно відвідують медики.
- Наступного ж дня після виписки з лікарні до нас прийшов педіатр. Хірург дивився, окуліст дивився - все у сина в нормі, - каже засмучений чоловік. - Те, що в нього сталося з головою, – це проблема. І це дає позначається на роботі ніг. Хірург його вчора дивився – сказав, усе нормально з ним. Невропатолог зо дня на день має прийти. У лікарні він також постійно перебував під наглядом лікарів. Що робити з дитиною, окрім годування, поки що ніхто не розуміє.
Андрій Гаслов-старший пішов із роботи у березні 2020-го, за рік до того, як сина забрали до лікарні. За його словами, спочатку серйозно захворіла дружина, потім значно гірше став почуватися і син. Главі сім'ї довелося залишитися вдома, щоб доглядати хворих. Живе сім'я Гаслових на допомогу по догляду за дитиною, є власні заощадження, допомагають батьки дружини.
Глава сім'ї закінчив автодорожній технікум і до цих подій працював продавцем автомобільних запчастин.
Все почалося з проблем із мовою
Як і чому 16-річний Андрій Гаслов опинився в такому жахливому стані – це історія незрозуміла і водночас сумна. З дитинства він мав проблеми з мовним апаратом. Хлопчик дуже погано розмовляв. А батьки всіма силами намагалися допомогти йому.
- Він говорив, але не так, як ми з вами. До 5 років він говорив погано, складами, короткими реченнями, які тільки ми розуміли. До трьох років ми ходили по лікарях, потім пішли знахарки, віщунки-чаклунки, які сказали, що у нас порча на смерть, - пояснює Андрій Гаслов. – З 2015 року, з 10-річного віку, він перебував на обліку у психоневрологічному диспансері.
Гасловим не допомогли ані лікарі, ані інші представники нетрадиційної медицини. Зрештою у пошуках порятунку сім'я прийшла до храму.
Власне, це отець Іона і порадив своєрідну чернечу дієту – без їжі тваринного походження: м'яса, яєць, молочних продуктів. Він же не радив звертатися до лікарів: мовляв, має бути духовна боротьба, треба робити помазання святою олією.
Андрій Гаслов запевняє - доки ходив у храм до отця Іони, сину нібито ставало краще. Тому став істинним віруючим, хоч був до того атеїстом.
За місяць втратив 16 кілограм
У багатьох на самому початку цієї історії постало питання про те, чому в школі, де навчався хлопчик, не забили тривогу, дивлячись на його стан? Виявилося, що 16-річний підліток навчався вдома. З приходом ковіду здобував освіту дистанційно. Але вчителі все одно ходили до нього додому. Востаннє вчителька його бачила у травні, саме коли настав час здавати підсумкову контрольну. Тоді Андрій ще міг самостійно ходити. Але тенденція до погіршення здоров'я дитини вже простежувалася...
Саме наприкінці весни, за словами батьків, хлопчик почав різко худнути. За літо скинув 10 кг, потім – лише за кілька тижнів - ще 15. Загалом, за місяць як потрапив до лікарні, втратив аж 16 кілограмів.
– Все погіршувалося поступово. А за місяць до госпіталізації син зліг через жахливий головний біль... Він міг не залишати його по п'ять годин. Поки біль голови не пройде, син не розумів, що треба їсти. Коли біль вщухав, він сам казав: «Тато, хочу їсти». Кожна ложечка хвилин по 30. То дивиться на ложечку, то ротик не відкривається... Тяжко все це відбувалося. Це не передати, це муки пекла, – згадує батько хлопчика. - Але ж ці болі не від фізичного, а від духовного! Втім, не хочу говорити про це. У таке ніхто не вірить і не розуміє. На духовну тему я проти розмов – це недоречно зараз.
Батько каже, якби знали, що можна годувати зондом, одразу почали б! Нині за допомогою зонду хлопчик з'їдає до 800-900 г їжі на день.
А з іншого боку – годували б зондом, то лікарі б хлопчика зовсім не побачили.
Хлопчик уже не може ходити.
Батько впевнений: те, що відбувається з Андрієм зараз, це результат різкого загострення і жодним чином не пов'язано з харчуванням.
- Те, що він схуд, не проблема пісної їжі, люди на ній живуть і можуть навіть повнішати. Він їв і макаронні вироби, і хлібобулочні. Не можна стверджувати, що син би висох і помер, – міркує Андрій Гаслов. - Якби я знав про альтернативні варіанти годування – звичайно, я звернувся б до лікарні. Годували б через зонд, як це зараз робимо. Коли він зовсім перестав їсти – ми викликали швидку.
При цьому чоловік наполягає на тому, що навмисне ніхто дитину голодом не морив.
- У плані того, що його хтось спеціально морив голодом, це, звичайно, бруд, який ллється у ЗМІ. Напевно, воно так і було схоже. Але насправді ніхто його спеціально не мав наміру заморити голодом, - додав Андрій Гаслов. - Дякувати Богові, що лікарі допомогли з цим питанням і наразі вага вже набирається. Ну і все буде добре. Нині проблем у плані годування у нас жодних немає. Я не сумніваюся, що ми його вилікуємо і все буде гаразд.
На думку батька, з хлопчиком стався рецидив. Наслідки події жахливі: дитина тепер не може ходити, її ступні перестали працювати. Батьки купили йому спеціальні супінатори, щоб розробляти ступні, а батько робить синові масажі.
ДУМКА СОЦСЛУЖБИ
Суд створив небезпечний для дітей прецедент
Суд вирішив не вилучати хлопчика із сім'ї без позбавлення батьків батьківських прав. Дитина перебуває з мамою і татом, поруч із якими дійшла настільки важкого стану, але - під контролем медиків та Служби у справах дітей. Останні стурбовані рішенням, ухваленим судом.
- Суд не знайшов провини батька. Мовляв, не доведено, що саме його дії спричинили кризовий стан дитини. Хлопчик потрапив до лікарні з критичним падінням ваги та зневодненням. І цей факт, на думку медиків, загрожував життю та здоров'ю дитини, – розповіла нам начальник Служби у справах дітей Одеської міськради Юлія Нікандрова. - Документів зібрано більш ніж достатньо. Проте суду цього забракло. Дуже дивно. Оскільки батько ще тоді всім ЗМІ розповідав та показував, що він робив із сином: лікувальне голодування з релігійних міркувань та втирання невідомої олії до гематом на тілі.
Органи опіки та піклування Приморської адміністрації за результатами судового засідання підготували апеляційну скаргу.
- Суд ухвалив рішення не забирати дитину від батьків. Дай боже, щоб вони зробили висновки та більше не експериментували. У мене залишається лише одна надія, що таке більше ніколи не повториться, - додала Юлія Нікандрова. - Але те, що суд створив прецедент у цій ситуації, тепер ставитиме під сумнів будь-які спроби захисту інших дітей, яким загрожує небезпека їхньому життю та здоров'ю.